Рішення № 31204305, 14.05.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 р. Справа № 909/454/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Рома", вул.Горького, 42а, м.Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область, 80316

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон", юридична адреса: вул. Вербова, 9, корпус 3, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400; фактична адреса: вул. Зелена, 9, м. Львів, 79000

про стягнення боргу у сумі 46 444,87 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мельничук Володимир Амрозійович - представник, (довіреність №б/н від 13.05.13)

від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Рома" (далі Позивач) звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 46 444,87 грн., в тому числі 42948,48 грн. основного боргу, 561,27 грн. 3% річних, 2806,36 грн. пені та 128,76 грн. інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в частині стягнення 42948,48 грн. основного боргу, 561,27 грн. 3% річних та 128,76 грн. інфляційних та подав заяву за Вх.№7921/13 від 14.05.13, в якій просив зменшити позовні вимоги в частині стягнення 2806,36 грн. пені.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалою суду від 16.04.13, яка вручена відповідачу як за фактичною так і за юридичною адресами, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.2-3).

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних №0000087 від 30.05.12, №0000103 від 31.05.12, №0000101 від 31.05.10, №0000142 від 29.06.12 та №0000153 від 30.06.10 (а.с.20-24) позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 66300,48 грн.

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі 23352 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок (а.с.25-30), заборгованість станом на день звернення до суду становила 42948,48 грн.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до матеріалів справи дії сторін, зокрема, передача позивачем товару відповідачу за видатковими накладними, прийняття товару відповідачем, свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, загальні положення ч. 2 ст. 530 даного Кодексу не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду від 20.09.2012 №12/5026/556/2012).

Отже, зобов'язання у відповідача щодо проведення платежів за отриману продукцію випливає безпосередньо зі змісту ч. 1 ст. 692 ЦК України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 42948,48 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 561,27 грн. 3% річних та 128,76 грн. інфляційних обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 2806,36 грн. пені, слід зазначити наступне:

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недодержання якої тягне за собою нікчемність зазначеного правочину. Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Законодавством передбачено, що сплата штрафних санкцій повинна бути встановлена в договорі, тому відповідні вимоги позивача щодо стягнення таких повинні бути передбачені умовами договору та зафіксовані у письмовій формі.

Оскільки сторони не передбачили відповідальність у вигляді пені, так як письмовий договір між ними не укладався, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення 2806,36 грн. пені є безпідставною, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1616,54 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 222, 230 ГК України, ст.ст. 15-16, 509, 526, 610, 612, 614, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Рома" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" про стягнення 46444,87 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" (юридична адреса: вул. Вербова, 9, корпус 3, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400; фактична адреса: вул. Зелена, 9, м. Львів, 79000, код 33004211) на користь Приватного підприємства "Рома" (вул.Горького, 42а, м.Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область, 80316, код 22357406) - 42948 (сорок дві тисячі дев"ятсот сорок вісім) грн. 48 коп. основного боргу, 561 (п"ятсот шістдесят одну) грн. 27 коп. 3% річних, 128 (сто двадцять вісім) грн. 76 коп. інфляційних та 1616 (одну тисячу шістсот шістнадцять) грн. 54 коп. судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В стягненні 2806,36 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 16.05.13

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 16.05.13