Ухвала суду № 31199624, 16.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 125683/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Онишкевича Т. В., Попка Я. С.

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Бібрське лісове господарство» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі №2а - 11245/11/1370 за адміністративним позовом Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Бібрське лісове господарство» про нарахування та сплату податкових зобов'язань, -

УСТАНОВИВ:

Золочівська міжрайонна державна податкова інспекція Львівської області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Бібрське лісове господарство» і просила прийняти рішення про нарахування та сплату податкових зобов'язань щодо державного підприємства «Бібрське лісове господарство».

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 вересня 2011 року ДПІ у Перемишлянському районі проведено позапланову виїзну перевірку державного підприємства «Бібрське лісове господарство», про що складено акт за № 22/23/00992488. На підставі акта перевірки 19 вересня 2011 року винесено податкові повідомлення - рішення за звичайними цінами: податкове повідомлення - рішення за №0000202321 за платежем по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 6 205 гривень 75 грн., в тому числі 5 198 гривень основного платежу та податкове повідомлення - рішення за №0000222321 по податку на додану вартість у сумі 72 380 гривень 48 коп., в тому числі 57 904 гривні 38 коп. основного платежу та 14 476 гривень 10 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями. Станом на 30 вересня 2011 року відповідач заборгованості не сплатив.

В ході розгляду справи позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій деталізовано, з яких розрахунків виходив податковий орган при визначення сум, вказаних у податкових повідомленнях - рішеннях, а також послався на порівняльні відомості реалізації продукції, згідно яких виведено різницю між біржовою ціною та попередньою ціною.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю: прийнято рішення про стягнення з відповідача до бюджету 78 586 гривень 23 коп..

Відповідач не погодився з таким судовим рішенням і подав до Львівського апеляційного адміністративного суду на вказане рішення апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на необґрунтованість та незаконність постанови, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, прийнявши рішення про стягнення коштів, вийшов за межі позовних вимог. Судом першої інстанції не було враховано того факту, що в проваджені Сихівського районного суду м. Львова перебуває кримінальна справа про обвинувачення колишнього директора підприємства ОСОБА_1. Суд першої інстанції помилково послався на порівняльні відомості і не врахував, що в умовах економічної кризи підприємство діяло економічно обґрунтовано, відповідно до статутних вимог та чинного податкового законодавства.

В судовому засіданні представник особи, яка подала апеляційну скаргу підтримав викладені на її обґрунтування доводи і просить задовольнити. Також, зазначає, що вирок суду у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 може суттєво вплинути на розгляд даної справи.

Представник позивача не погодилася з доводами апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачає.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи представника особи, яка подала апеляційну скаргу та представника позивача, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивачем проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Бібрське лісове господарство» (відповідача по справі) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період із 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої 12 вересня 2011 року складено акт за №22/23/00992488.

Згідно висновків перевірки, викладених у вищевказаному акті, в ході перевірки встановлені порушення:

- пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст. 1, пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4, п.5.1., п. 5.9, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п.5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6, п. 5.7.1 п. 5.7, ст. 5 пп. 11.3.1, пп. 11.3.5 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 64 471 гривня;

- пп. 1.20.5-1 пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за звичайними цінами на суму 5 198 гривень;

- п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1, п. 7.3.1, п.п. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 29 483 гривні 23 коп..;

- п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за звичайними цінами всього на суму 57 904 гривні 38 коп.;

- п. 3.1, п. 7.39 та п. 7.41 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, оскільки в авансових звітах відсутні оформлені належним чином розрахункові документи відповідно до вказаного Положення (товарний чи касовий чек, розрахункова квитанція), які б підтверджували факт продажу товарів, надання послуг підприємству за готівкові кошти на суму 1 615 гривень 15 коп.;

- п.3.4, 3.5 ст. 3, п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.1, п. 8.1.2 п.8.1, п. 17.1 ст. 17, п.п. «а»«б»п. 19.2 ст. 19, п.п. 20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 54.3.5, п. 54.3 ст. 54, ст. 164.5, п. 164.6, ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.4 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2010 - 2011 роки в сумі 7 430 гривень 86 коп., не в повному обсязі відображено в поданих розрахунках (ф.1ДФ) суми отриманих доходів суб'єктами господарювання - фізичними особами за ознакою доходу «42», «157».

На підставі висновків акта перевірки, податковим органом 19 вересня 2011 року винесено податкові повідомлення - рішення із застосуванням звичайних цін: №0000222321, яким загальна суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість становить 72 380 гривень 48 коп., у тому числі за основним платежем - 57 907 гривень 38 коп. і за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 14 476 гривня 10 коп.; №0000202321, яким загальна суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій становить 6 205 гривень 75 коп., у тому числі за основним платежем - 5 198 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 1 007 гривень 75 коп..

30 вересня 2011 року керівництвом податкового органу прийнято рішення №1521 про відкликання податкових повідомлень - рішень за звичайними цінами.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на наступному

Згідно пп. 7.4.1, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

У відповідності до п. 20.1.38 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни визначені статтею 39 Податкового кодексу України.

Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

У разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

При цьому, визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються податковими органами для розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

За результатами перевірки приймається податкове повідомлення - рішення, яке вважається відкликаним у випадку початку процедури оскарження або несплати визначеної у податковому повідомленні - рішенні суми протягом строків, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 123.1 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Крім цього, органами контрольно - ревізійної служби проведено ревізії господарської діяльності відповідача, за результатами яких складено акти: № 33 - 38/4 від 15 березня 2011 року за №07 - 26/27 від 05 серпня 2011 року. В даних актах перевірки зазначено, про порушення Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19 лютого 2007 року № 42. ДП «Бібрське лісове господарство» здійснювало реалізацію необробленої деревини, за цінами, нижчими від тих, що склалася на аукціонних торгах, а також по цінах нижчих від випускних цін, затверджених директором Лісгоспу, які відповідно до п. 2.7 Положення від 19 лютого 2007 року № 42 являються базовими на біржових аукціонних торгах.

Також, позивачем представлено порівняльні відомості реалізації лісопродукції за 2009 - 2010 роки, згідно яких виведено різницю між біржовою ціною та середньою ціною: за І квартал 2009 року - 17 794 гривні 56 коп., за ІІ квартал 2009 року - 57 201 гривня 78 коп., за ІІІ квартал 2009 року - 14 079 гривень 08 коп., за ІV квартал 2009 року - 46 567 гривень 54 коп., за І квартал 2010 року - 52 639 гривень 67 коп., за ІІ квартал 2010 року - 43 115 гривень 67 коп., за ІІІ квартал 2010 року - 44 016 гривень 89 коп., за ІV квартал 2010 року - 72 011 гривень 44 коп., за І квартал 2011 року - 4 682 гривні 44 коп..

Отже, підприємством занижено доходи від продажу товарів (робіт, послуг) у рядку 01.1 Декларації на суму 20 790 гривень, чим порушено порядок ведення податкового обліку.

Також, підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість від продажу лісопродукції на суму 57 904 гривні 38 коп..

Вказані обставини встановлені судом, підтверджені належними і допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні. В свою чергу відповідач не виклав обставин на спростування позовних вимог, а зазначені ним обставини та доводи не підтверджені доказами.

Також, у судовому рішенні наведено розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість за звичайними цінами та по податку на прибуток за звичайними цінами.

Відтак, судом першої інстанції у відповідності до вищевказаних положень Податкового кодексу України визначено (нараховано) суму, що підлягає стягненню з відповідача на користь бюджету, яка згідно вищевикладених розрахунків становить 78 586 гривень 23 коп..

При цьому, з урахуванням змісту та обсягу пред'явлених позовних вимог, а також відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції прийняв постанову про стягнення з відповідача коштів до бюджету у визначеній сумі, який виник на підставі нарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін і колегія суддів апеляційного суду вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим мі законним.

В зв'язку з цим безпідставними є твердження відповідача, що при вирішенні справи, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.

Не заслуговують на увагу і посилання відповідача на те, що наслідки розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 (колишнього директора ДП «Бібрське лісове господарство») мають суттєве значення для вирішення даного спору. Як в суді першої інстанції, так і в ході апеляційного перегляду справи відповідач свої доводи про неможливість розгляду даної справи до вирішення справи, яка розглядається в порядку кримінального судочинства, належним чином не мотивував.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалює рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених дослідженими доказами.

Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із встановлених судом фактичних обставин справи та доказів, які підтверджують ці обставини, змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування та не доведення судом обставин, що мають значення для справи, а також про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Бібрське лісове господарство» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі №2а - 11245/11/1370 за адміністративним позовом Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Бібрське лісове господарство» про нарахування та сплату податкових зобов'язань - без мін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Т. В. Онишкевич

Я. С. Попко