Постанова № 31199574, 22.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 р. Справа № 804/4316/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О. при секретаріБерднику С.О. за участю: представника позивача представника відповідача Руднєвої І.В. Гагарського А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМК-сервіс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМК-сервіс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 15.03.2013 року №0000062207 на суму 18 577,94 грн. та №0000072207 на суму 17 128,28 грн., направлені на адресу ТОВ «АТМК-сервіс» (код за ЄДРПОУ 34735238).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2013р. провадження по справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилалась на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки № 769/22-37275143 від 28.02.2013 року щодо порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМК-сервіс" пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 15 222,86 грн. та відповідно до п.185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, за результатами чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 13 702,62 грн. Наголошував на тому, що висновки в акті перевірки зроблені податковим органом з перевищенням наданих чинним законодавством України повноважень, а відповідно оскаржувані рішення відповідачем винесені безпідставно та протиправно, суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню. Такі свої твердження обґрунтовував тим, що господарські операції з ТОВ «Дидактика», зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, а зазначені в акті факти не відповідають дійсності. Вказував на те, що висновок про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ «АТМК-сервіс» з ТОВ «Дидактика» в акті перевірки зроблено податковим органом з урахуванням висновку акту від 12.12.2012 року № 7209/22-4/34735238 щодо результатів позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Дидактика» (код ЄДРПОУ 34735238) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з контрагентами, складеного Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та матеріалів щодо завдання Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 14.02.2013 року №1868/7/22.2-15 за метою контролю за відпрацюванням СГ, які скористались ризиковим податковим кредитом від підприємств Полтавської області. Позивач зауважує, що обставини, викладені в акті перевірки стосується лише обставин реєстрації контрагента ТОВ «Дидактика» та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності ТОВ «АТМК-сервіс» та не свідчать про відсутність реальності господарських операцій. Відповідно до норм Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку та такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, а тому відповідальність ТОВ «Дидактика» не може бути поширена на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Відтак, оскільки в діях позивача відсутні порушення податкового законодавства, оскаржувані рішення відповідача є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував та виклав свої заперечення проти адміністративного позову у запереченнях від 10.04.2013 року, в яких проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 15.03.2013 року № 0000062207 та № 0000072207 та дій щодо встановлення в Акті перевірки №769/227-37275143 від 28.02.2013 року порушень чинного законодавства України, виходячи з наступного.

В ході проведення планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМК-сервіс» встановлені взаємовідносини останнього з ТОВ «Дидактика» (код ЄДРПОУ 34735238). Перевіркою встановлено, що позивачем отримано від ТОВ «Дидактика» швелер №8 09Г2С відповідно договору поставки від 05.12.2011 року №51207, який зазначено у податкових накладних. Договір від 05.12.2011 року №51207 на постачання швелеру №8 09Г2С Товариством з обмеженою відповідальністю «АТМК-сервіс» до перевірки не надано, також як і не було надано до перевірки товаро-транспортні накладні .Товариство з обмеженою відповідальністю «АТМК-сервіс» не є виробником реалізованої продукції ТОВ «Дидактика», а є посередником, і даний товар придбано позивачем у контрагента постачальника. Враховуючи порушення норм Податкового кодексу України позивачем невірно розраховано об'єкт оподаткування податком на прибуток за періоди, що перевірялися податковим органом, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток всього у сумі 15 222,86 грн., у тому числі за 2011 рік у сумі 9 603,82 грн., 1 квартал 2012 року у сумі 3 816,54 грн., 11 квартал 2012 року 1 802,50 грн.

Відповідно до правил перевезення вантажів автомобільним транспортом по Україні, визначеними наказом Мінтранса України від 14.10.1997 року №363, товарно-транспортна накладна відноситься до документів суворої звітності, який повинен виписуватися у кількості не менше чотирьох екземплярів, копії якої завіряються замовником (вантажовідправник) підписом,а при необхідності печаткою (штампом).

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні первинні документа, а саме; договори, накладні, рахунки, тощо, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, відповідачем встановлені порушення з боку позивача, а саме:

- п.185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюдже всього у сумі 13 702,62 грн., в тому числі по періодах: грудень 2011 року у сумі 8 351,15 грн., березень 2012 року у сумі 3 634,80 грн., червень 2012 року у сумі 1 716,67 грн.;

- пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 15 222,86 грн., у тому числі за 2011 рік у сумі 9 603,82 грн., 1 квартал 2012 року у сумі 3 816,54 грн., 2 квартал 2012 року у сумі 1 802,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає висновки викладені в акті перевірки обґрунтованими, а винесені податкові повідомлення-рішення - правомірними та такими, що скасуванню не підлягають.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія статуту ТОВ «АТМК-сервіс» від 2012 року; копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи-ТОВ «АТМК-сервіс» серії А01 №061126; копія виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «АТМК-сервіс» серії ААВ №197033; копія свідоцтва №200020711 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «АТМК-сервіс» серії НБ №113760; копія довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) відносно ТОВ «АТМК-сервіс» серії АА №533636; копія наказу ТОВ «АТМК-сервіс» №11/09-1 від 11.09.2012 року про вступ на посаду; копія листа Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №245/10/221 від 04.01.2013 року; копія листа ТОВ «АТМК-сервіс» №21011 від 21.01.2013 року; копія податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 15.03.2013 року №0000062207; копія податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 15.03.2013 року №0000072207; копія наказу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №168 від 25.12.2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АТМК-сервіс» (код ЄДРПОУ 37275143); копія повідомлення №92 від 25.02.2013 року про проведення перевірки; копія акту №769/227-37275143 від 28.02.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АТМК-сервіс» (код ЄДРПОУ 37275143) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дидактика» (ЄДРПОУ 34735238) за грудень 2011 року та березень, червень 2012 року»; копія листа Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №4708/7/22-718 від 28.02.2013 року; копія листа Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №6255/10/22-7 від 15.03.2013 року; документа ТОВ «АТМК-сервіс» в підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Дидактика» (ЄДРПОУ 34735238), а саме договори, акти приймання-передачі, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, податкові накладні, акти здачі-приймання робіт, прості векселі, оборотно-сальдові відомості, акт взаєморозрахунків, платіжні доручення, форма №1 ДФ за різні періоди; лист Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №33729/7/22-421 від 21.12.2012 року; копія акту перевірки ТОВ «Дидактика» (ЄДРПОУ 34735238); договір №11212 від 01.12.2011 року; копія розрахунку штрафних санкцій за актом перевірки підприємства ТОВ «АТМК-сервіс» (код ЄДРПОУ 37275143) по податку на додану вартість (14010100); копія розрахунку штрафних санкцій за актом перевірки підприємства ТОВ «АТМК-сервіс» (код ЄДРПОУ 37275143) по податку на прибуток (11021000).

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТМК-сервіс» (ідентифікаційний код 37275143) є юридичною особою з датою проведення державної реєстрації - 10.09.2010 року та місцезнаходженням за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, пр.Калініна, буд. 32, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 061126, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.п. 2.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМК-сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «АТМК-сервіс» створено з метою отримання прибутку, насичення ринку України роботою, послугами та товарами народного споживання шляхом мобілізації інтелектуального потенціалу учасників Товариства, виходячи з принципів самостійності, самоврядування та самофінансування.

Відповідно до свідоцтва Державної податкової адміністрації України № 200020711 позивача було зареєстровано як платника податку на додану вартість 23.09.2010 року.. Довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) підтверджено види діяльності за КВЕД-2010, до яких відносяться оптова торгівля металами та металевими рудами; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; консультування з питань комерційної діяльності й керування; неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно доказів, наявних в матеріалах справи ТОВ «АТМК-сервіс» отримано від ТОВ «Дидактика» швелер № 8 09Г2С відповідно до договору поставки від 05.12.2011 року №51207.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, пп.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу № 168 від 25.02.2013 року Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з 26.02.2013 року протягом 10 робочих днів податковим органом була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМК-сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за грудень 2011 року, березень, червень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Дидактика» (код ЄДРПОУ 34735238).

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 28.02.2013 року № 769/227-37275143 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АТМК-сервіс» (код ЄДРПОУ 37275143) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дидактика» (ЄДРПОУ 34735238) за грудень 2011 року та березень, червень 2012 року», відповідно до висновків якого в ході проведення перевірки податковим органом були зафіксовані порушення податкового законодавства з боку позивача, а саме:

- п.185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюдже всього у сумі 13 702,62 грн., в тому числі по періодах: грудень 2011 року у сумі 8 351,15 грн., березень 2012 року у сумі 3 634,80 грн., червень 2012 року у сумі 1 716,67 грн.;

- пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 15 222,86 грн., у тому числі за 2011 рік у сумі 9 603,82 грн., 1 квартал 2012 року у сумі 3 816,54 грн., 2 квартал 2012 року у сумі 1 802,50 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби були винесені податкові повідомлення-рішення від 15.03.2013 року №0000062207 та №0000072207, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з: податку на прибуток у розмірі 15 222,86 грн. за основним платежем та 3 355,08 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; податку на додану вартість по Вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 13 702,62 грн. та 3 425,65 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення не були оскаржені ТОВ «АТМК-сервіс» в порядку адміністративного оскарження до вищестоящих органів податкової служби.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями 15.03.2013 року №0000062207 та №0000072207 повністю, позивач оскаржив їх до суду.

Правовідносини сторін щодо справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх законність та обґрунтованість, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач виходив зі встановленого, як на його твердження, порушення платником пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Норми, про порушення яких позивачем стверджував податковий орган, викладені в законі наступним чином.

До витрат операційної діяльності Податковий кодекс України, а саме пп.138.1.1.включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп.139.1.9 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Згідно до п.185.1 Податкового кодексу України Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Також, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку), передбачена чинним податковим законодавством України.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання зазначених вище угод представником позивача надано до суду податкові накладні, видаткові накладні, копії товарно-транспортних накладних, копії векселів, тощо. Під час дослідження зазначених документів судом встановлено, що у відповідь на лист-запит Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №245/10/221 від 04.01.2013 року про надання належним чином завірених копій первинних документів, щодо підтвердження фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «АТМК-сервіс» по взаємовідносинам з підприємством ТОВ «Дидактика», підприємством не було надано договору поставки від 05.12.2011 року №51207, товаро-транспортних накладних по перевезенню швелера №8 09Г2С та наданню послуг перевезень вантажу. Тому податковим органом і було зроблено висновок про нікчемність угоди між ТОВ «АТМК-сервіс» та ТОВ «Дидактика».

Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний дравочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину.

Як вбачається із змісту Акту перевірки, висновок відповідача про нікчемність правочинів є обґрунтованим, оскільки ним наведено достатньо підстав та надано належні докази вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. До таких фактів відноситься посилання податкового органу на акт Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 21.12.2012 року за №33729/7/22-421 щодо результатів позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Дидактика» (код за ЄДРПОУ 34735238) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з контрагентами, яким зазначено наступне.

На момент перевірки ТОВ «Дидактика» (код ЄДРПОУ 34735238) відносно підприємства внесено запис до ЄДРПОУ про відсутність за місцезнаходженням. Фактично згідно податкової звітності Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, згідно довідки з ЄДРПОУ. Також податковим органом встановлено, що ТОВ «Дидактика» не мало рахунків у банках, інших фінансових установах та згідно штатного розкладу підприємства кількість працівників на підприємстві складає 1 особа. Отже, господарська діяльність ТОВ «Дидактика» з постачання швелеру №8 09Г2С, надання транспортних послуг, обробка крайки, зачистка плени, обробка, різання листа, перевезення вантажу, організація таких перевезень за відсутністю фізичних та технологічних можливостей не здійснювалась підприємством.

В ході перевірки ТОВ «Дидактика» фахівцями податкового органу не встановлено факту поставок товарів, а отже операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) порушують ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу, встановленому Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, а саме: ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537), ТОВ «Олімп» (код ЄДРПОУ 31441243), ПП «СВ Гермес» (код ЄДРПОУ 36293292), ПВП «Форест» (код ЄДРПОУ 25158848), ТОВ «Кафепродакшн» (код ЄДРПОУ 37275541), ТОВ «Пасіфік» (код ЄДРПОУ 31684481), БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) підприємству ТОВ «Дидактика» та покупцями зазначеними, яким являється у тому числі ТОВ «АТМК-сервіс».

Виходячи в вищенаведеного, ТОВ «Дидактика» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди на користь третіх осіб. Тому, у зв'язку з непідтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у ТОВ «Дидактика» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, а в даному випадку ТОВ «АТМК-сервіс».

В сукупності наведені обставини доводять неможливість реального здійснення ТОВ «АТМК-сервіс» задекларованих операцій, що в силу ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України доводить порушення такої вимоги, як спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Під час перевірки податковий орган встановив обставини, які свідчать про умисел ТОВ «Дидактика» на укладення договорів з контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами.

Натомість, позивачем жодними доказами не було доведено наявності фізичних та технологічних можливостей для здійснення господарської діяльності ТОВ «Дидактика».

Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки і залишились неспростованими в судових засіданнях.

Позивачем надано первинну документацію не у повному обсязі на підтвердження реальності укладених угод.

Крім того, з урахуванням позиції Вищого Адміністративного Суду України, викладеної в листі Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судом особлива увага була приділена з'ясуванню, зокрема визначення таких обставин, як:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції;

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції;

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Під час судового розгляду представником позивача не були надані вичерпні докази, на підтвердження реальності укладеної позивачем угоди з ТОВ «Дидактика», однак, чинним законодавством України передбачено вичерпний перелік документів, необхідних для здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом, які в належному обсязі за запитом ТОВ «АТМК-сервіс» надано не було.

При цьому суд критично ставиться до твердження позивача щодо реальності господарської операції, начебто вчиненої між ТОВ «АТМК-сервіс» та ТОВ «Дидактика» та посилання позивача на наявність всіх належним чином оформлених первинних документів, що на його думку, свідчать про реальність зазначеної операції виходячи з наступного.

Укладаючи договори поставки від 01.12.2011 року №11212 та від 05.12.2011 року №51207 з ТОВ «Дидактика» (постачальником), ТОВ «АТМК-сервіс» (покупець) та домовляючись про передачу йому у власність «товару», позивач не виявив належної обачності та жодним чином не пересвідчився у наявності у вказаного контрагента фізичних та технологічних можливостей, спеціальної податкової правосуб'єктності для здійснення з боку ТОВ «Дидактика» господарської діяльності, спрямованої на здійснення постачання будь-яких товарів (послуг) на умовах укладених договорів №11212 та №51207.

Також, враховуючи зазначену у рахунках на оплату постачальника, вказаних вище, кількість начебто поставленого з боку ТОВ «Дидактика» товару, яка, згідно зазначеним рахунком, обчислюється у тоннах, позивачем не було надано жодного належного доказу на підтвердження факту наявності навіть власних фізичних та технологічних можливостей (відповідний штат працівників, наявність складських приміщень для зберігання такого товару у визначеній кількості, тощо) на прийняття начебто переданого йому товару.

Крім того, суд не може залишити поза своєю увагою і факт недоведеності з боку позивача реального характеру правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Дидактика» відповідно до договору №11212 від 01.12.2011 року з огляду на специфіку начебто отриманих за зазначеним договором послуг, як то: транспортні послуги, обробка крайки, піскоструминна обробка, обробка від корозії, тощо та абсолютну необізнаність позивача щодо відповідного штату працівників у свого безпосереднього контрагента, або певного автомобільного парку, який би дозволяв надавати вказані послуги, визначені у актах здачі-приймання робіт (надання послуг), наведених вище за досить високими цінами таких послуг, визначеними відповідно до вказаних актів.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем наведено та надано достатньо доказів наявності підстав, з якими закон пов'язує настання наслідків нікчемності угод передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд погоджується з висновком відповідача, що правочини укладений між позивачем та контрагентом є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, та свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме : запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Крім того, відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із викладених вище обставин, позивачем будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 15.03.2013 року № 0000062207 та № 0000072207 не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України; без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; несвоєчасно, тобто не протягом розумного строку.

Таким чином, не встановивши в судовому засіданні та не підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факту порушення законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, внаслідок винесення останнім оскаржуваних повідомлень-рішень, суд не вбачає правових підстав і для відновлення таких прав шляхом скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 15.03.2013 року № 0000062207 та № 0000072207.

За таких підстав, суд вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМК-сервіс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 15.03.2013 року №0000062207 та №0000072207, є таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до платіжного доручення №535 від 26.03.2013 року, позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 357,07 грн. за подання зазначеного адміністративного позову, який у повному обсязі був зарахований до Державного бюджету України.

Враховуючи відмову у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМК-сервіс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 15.03.2013 року №0000062207 та №0000072207 у повному обсязі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 07 коп., сплаченого позивачем відповідно до платіжного доручення від 26.03.2013 року № 535.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМК-сервіс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 15.03.2013 року №0000062207 та №0000072207 - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 29 квітня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили Суддя Є.О. Жукова 29.04.2013 р. Є.О. Жукова