Рішення № 31185677, 14.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5807/13 14.05.13

За позовомфізичної особи-підприємця Руденка Віктора Дмитровичадотовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма «Вільхівська"простягнення 40 084, 52 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: адвокат Куколь В.В. (договір про надання правової допомоги від 18.01.2013 року)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Руденко Віктор Дмитрович звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма «Вільхівська" 40 084, 52 грн., (у тому числі 36 600, 00 грн. - основного боргу, 2 752, 52 грн. - пеня та 732, 00 грн. - 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином розрахувався за надані транспортні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/5807/13 та призначено її розгляд на 16.04.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, однак 08.05.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на необґрунтованість доводів Відповідача, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 25.07.2012 року укладено договір № 72/12, відповідно до якого Позивач зобов'язався за дорученням Відповідача здійснити перевезення вантажів автомобільним транспортом yf території України, а останній сплатити їх вартість.

Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України та статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач звернувся до Позивача з заявками № 1 від 25.07.2012 року, № 2 від 27.07.2012 року та № 3 від 28.07.2012 року про перевезення охолодженої курки загальною вагою 60 тонн, за маршрутами Морозівка-Сімферпополь- Морозівка, Морозівка-Київ-Морозівка, Морозівка-Київ-Горлівка-Морозівка.

Надання послуг вантажних перевезень у липні 2012 року Позивачем підтверджено наданим суду актами № 265 від 27.07.2012 року, № 268 від 28.07.2012 року та № 270 від 30.07.2012 року, (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 72/12 від 25.07.2012 року на суму 36 600, 00 грн.

Відповідно до пункту 5.4 договору № 72/12 від 25.07.2012 року оплата за послуги перевезення Відповідачем проводиться на протязі чотирнадцяти банківських днів після отримання ним повного пакету документів, які підтверджують факт доставки вантажу та підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідач в порушення умов договору № 72/12 від 25.07.2012 року свої зобов'язання за надані Позивачем транспортні послуги не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 36 600, 00 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач 23.01.2013 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання має бути належним чином підтверджено.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки факт надання транспортних послуг підтверджується актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати наданих послуг суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 36 600, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині строків оплати наданих послуг.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.4 договору № 11171 від 28.05.2012 року у випадку невиконання чи неналежного виконання Відповідачем зобов'язання по договору щодо оплати робіт у строки, передбачені договором, останній сплачує Позивачу за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного зобов'язання, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене та строки оплати виконаних робіт, встановлені пунктом 5.4 договору № 72/12 від 25.07.2012 року, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 760, 01 грн., виходячи з наступного:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення1700017.08.2012 - 16.02.20131847.5000 %0.041 %*1 281, 97260017.08.2012 - 16.02.20131847.5000 %0.041 %*196, 071700018.08.2012 - 17.02.20131847.5000 %0.041 %*1 281, 97

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи строки оплати виконаних робіт, встановлені умовами договору, вимога Позивача в частині стягнення 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 681, 47 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката розподіляється між сторонами залежно від результатів розгляду справи. Питання про розподіл господарських витрат, включаючи витрати на адвоката, має розглядатись водночас з розглядом справи, у якій ці послуги надавалися, що передбачено статтями 49, 84 Господарського процесуального кодексу України.

З вищенаведених статей вбачається, що до складу судових витрат у господарському судочинстві можуть включатись витрати на оплату послуг адвоката. Такий статус мають виключно особи, визначені у статті 2 Закону України "Про адвокатуру", зокрема, ті, хто одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 18.01.2013 року вирішення питання стягнення заборгованості з Відповідача було доручено Позивачем Адвокату Куколь Володимиру Васильовичу. Позивачем 18.03.2013 року за надання правової допомоги здійснено платіж. У судових засіданнях інтереси Позивача представляв Адвокат Куколь Володимир Васильович (адвокатське свідоцтво № 612).

Таким чином, суд встановлює, що у даному випадку сума витрат на юридичні послуги може бути віднесена до складу судових витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє вимогу про стягнення адвокатських витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені фізичною особою-підприємцем Руденком Віктором Дмитровичем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 40 041, 48 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма «Вільхівська" (01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Кутузова, будинок 13, ідентифікаційний код 35902139) на користь фізичної особи-підприємця Руденка Віктора Дмитровича (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Валентина Лисиці, будинок 15, ідентифікаційний код 2720216134) 36 600 (тридцять шість тисяч шістсот) грн. 00 коп. - основного боргу, 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 47 коп. - 3 % річних, 2 760 (дві тисячі сімсот шістдесят) грн. 01 коп. - пеня, 1 718 (одна тисяча сімсот вісімнадцять) грн. 65 коп. - витрати по сплаті судового збору та 3 995 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 70 коп. - витрат на правову допомогу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 16.05.2013 року.

СуддяТ.Ю. Кирилюк