Рішення № 31185675, 14.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5572/13 14.05.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервисводстрой-2»

до Міністерства оборони України

про стягнення 86 000, 00 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Зайцев В.Л. (довіреність № 31 від 08.04.2013 року)

представник Окара І.Л. (довіреність № 10 від 04.03.2013 року)

відповідача: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервисводстрой-2» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Міністерства оборони України основного боргу у розмірі 86 000, 00 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/5572/13 та призначено її розгляд на 16.04.2013 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 11.04.2013 року Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача 129 327, 24 грн. основного боргу.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 13.05.2013 року від Позивача надійшла заява, в якій просить суд включити до складу судових витрат, витрати у розмірі 3 769, 80 грн., пов'язані з відрядженням представників.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про те, що останній виконає умови договору за наявності бюджетних призначень, передбачених для виконання проектно-вишукувальних робіт.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 30.05.2012 року укладено договір підряду № 227/ДКБ-176, відповідно до якого Позивач зобов'язався за завданням Відповідача виконати обстеження, випробування (на міцність та герметичність), топографічну зйомку М1:500 незавершеного будівництва об'єкту: «Будівництво каналізаційного напірного колектору від каналізаційної напірної станції в смт. Баришівка до каналізаційної напірної станції № 2 в м. Чугіїв», з наданням звіту, схем, профілів траси, комплектності колодязів для визначення обсягів робіт для подальшого корегування зазначеного робочого проекту з врахуванням нових технічних умов на проектування та виконання корегування робочого проекту вищезазначеного будівництва (розроблення генерального плану, планів вертикального планування, каналізаційного колектору, організації будівництва, зведеного кошторисного розрахунку) та проходження експертизи проекту, а останній сплати їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до листа Державного комітету статистики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.03.1998 року № 7/98 щодо заповнення форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт"є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма № КБ-3). Типові форми № КБ-2в та № КБ-3 затверджені наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5.

Виконання підрядних робіт Позивачем у червні 2012 року підтверджено наданими суду актом приймання виконаних робіт від 19.06.2012 року та довідкою про вартість виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором підряду № 227/ДКБ-176 від 30.05.2012 року на суму 129 327, 24 грн.

Згідно пункту 8.1 договору підряду № 227/ДКБ-176 від 30.05.2012 року розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах твердої ціни договору та виділених коштів на оплату робіт згідно з графіком фінансування робіт. Фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що відповідає бюджетним призначенням, лише в їх межах та при наявності на казначейському рахунку Відповідача відповідних коштів, зокрема, розрахунки здійснюються за фактично виконані роботи на підставі актів передачі-прийняття робіт, шляхом перерахування Позивачу коштів у межах 95 % від вартості робіт по договору згідно графіку фінансування, остаточний розрахунок 5 % від вартості робіт по договору після виконання Позивачем та Відповідачем всіх передбачених договором робіт та проходження експертизи (пункт 8.2).

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач не сплатив вартість виконаних підрядних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 129 327, 24 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач 15.12.2012 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати, а не приймати їх результати (Аналогічна позиція викладена в пункті 5 оглядового листа Вищого Господарського суду № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 року).

Враховуючи вищенаведене, посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються.

Оскільки факт виконання підрядних робіт підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 129 327, 24 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Сервисводстрой-2» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати, понесені Позивачем на відрядження задоволенню не підлягають, оскільки в розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України не відносяться до судових витрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Солом`янський район, проспект Повітрофлотський, будинок 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сервисводстрой-2» (61124, м. Харків, Комінтернівський район, вулиця Вишнева, будинок 27, ідентифікаційний код 34793572) 129 327 (сто двадцять дев'ять тисяч триста двадцять сім) грн. 24 коп. - основного боргу та 2 586 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят шість) грн. 54 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 16.05.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.