Ухвала суду № 31181688, 14.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2013 р. м. Київ К/800/4751/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Луков А. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуХмельницької районної Державної нотаріальної контори на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.12.2012 рокуу справі№ 2270/6510/12за позовомХмельницької районної Державної нотаріальної конторидоДержавної податкової інспекції у м.Хмельницькомупровизнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року у справі № 2270/6510/12 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0016531703 від 10.08.2012 року.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.12.2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задоволено повністю. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року у справі № 2270/6510/12 скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову місцевого адміністративного суду. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 14, 18, 70, 119, 176 Податкового кодексу України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому камеральної перевірки «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», поданого Хмельницькою районною Державною нотаріальною конторою за звітний податковий період - 1 квартал 2012 року, складено акт № 4550/17-4/02901173 від 03.08.2012 року, яким зафіксовано порушення позивачем п. 70.1 ст. 70, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п. 3.1.4 п. 3.1 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», зокрема, виявлено недостовірні відомості, а саме: податковий номер фізичної особи 2821815246, 2390019579 під ознакою доходу « 113» та « 114» відповідно недійсний.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно застосовано штрафну санкцію, оскільки позивач у даних правовідносинах не виступає в ролі платника податків - податкового агента.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові у зв'язку з правомірністю прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб визначається як юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є в тому числі і податкові агенти.

При оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1 статті 163 Податкового кодексу України).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (ст. 171 Податкового кодексу України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач в такому випадку не є податковим агентом, відповідно до правил ст. 162 Податкового кодексу) України, він також не може бути платником податку на доходи фізичних осіб із доходів, отриманих фізичними особами за спадщиною та за договорами дарування.

Відповідно до п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

За змістом п. 174. ст. 174 Податкового кодексу України інформація, яку повинен подавати нотаріус до органу державної податкової служби, не є податковою звітністю в розумінні глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Не будучи податковим агентом, позивач при поданні до державного податкового органу Інформації про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування, повинен брати до уваги тільки ті розділи податкового розрахунку, які стосуються його як особи, яка не має статусу податкового агента, та подавати таку інформацію в строки, встановлені Податковим кодексом України для податкового кварталу.

Таким чином, підстав для застосування до позивача штрафу, передбаченого частиною 1 пункту 119.2 2 статті 119 Податкового кодексу України, у відповідача не було.

За таких обставин, відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про відмову в позові підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції про задоволення позову - залишенню в силі.

Враховуючи викладене вище, касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Хмельницької районної Державної нотаріальної контори задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.12.2012 року у справі № 2270/6510/12 скасувати.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року у справі № 2270/6510/12 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак