Ухвала суду № 31175708, 27.02.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 117/5925/2012 Головуючий суду першої інстанції:Власенко А.П. № провадження: 22-ц/190/196/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Адаменко О. Г.

"27" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Адаменко О.Г., Суддів:Шестакової Н.В., Павловської І.Г., При секретарі:Таранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 за довіреністю - ОСОБА_8 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2012 року

ВСТАНОВИЛА:

5 вересня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 50380,9 грн. (47986,5 + 2394,4) і моральної шкоди в сумі 50000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є власником 1/2 частки жилого будинку по АДРЕСА_2. Друга половина будинку належить відповідачу, яка створює йому перешкоди у користуванні і розпоряджанні його власністю. Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 2 грудня 2011 року, яке набрало законної сили 7 лютого 2012 року, було задоволено його позов до відповідача про усунення перешкод у користуванні будинком і вселення. Проте відповідач ухилялась від його виконання. Внаслідок створених відповідачем перешкод у користуванні будинком він був вимушений наймати інше житло, на оплату якого витратив 47986 грн. Також він витратив під час розгляду в суді справи про вселення і визначення порядку користування будинком 2394 грн. на оплату експертизи. Натомість його вимоги про визначення порядку користування будинком були залишені без розгляду з вини відповідача. Тому саме вона має відшкодувати йому витрачені кошти. У зв'язку з незаконними діями відповідача щодо перешкод у користуванні будинком і погіршенням стану будинку, йому заподіяно моральну шкоду.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 за довіреністю - ОСОБА_8 просить це рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, зазначає, що суд не взяв до уваги рішення Сакського міськрайонного суду від 2 грудня 2011 року, яким встановлений той факт, що відповідач перешкоджала йому проживати у належному на праві власності будинку по АДРЕСА_2; не врахував, що постанова державного виконавця про повернення йому виконавчого листа про вселення на даний час оскаржена ОСОБА_6 до суду.

Суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про оголошення перерви для надання можливості представити додаткові докази, зокрема документи про право власності ОСОБА_9 на квартиру, яку орендує ОСОБА_6 Суд не врахував, що укладений між позивачем і ОСОБА_9 договір оренди відповідає вимогам закону і не потребує ніякої додаткової реєстрації.

Судом допущено ряд грубих порушень норм процесуального права. Зокрема, до початку розгляду справи відповідач тривалий час перебувала у кабінеті судді; при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення не було повідомлену дату складання повного тексту рішення; після видалення до нарадчої кімнати і до проголошення рішення суддя брав участь у розгляді іншої справи; після розгляду справи суддя забирав її на вихідні з приміщення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про відшкодування витрат на оренду житла в сумі 47986,5 грн., моральної шкоди в сумі 50000 грн. і витрат на оплату експертизи в сумі 2394,40 грн., суд виходив з того, що вони є недоведеними і не ґрунтуються на законі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Частиною 3 ст. 10 і частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже у справах про відшкодування шкоди позивач має довести факт заподіяння шкоди, протиправність дій (бездіяльності) відповідача і причинно-наслідковий зв'язок між цими діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 є власником 1/2 частки жилого будинку по АДРЕСА_2. Це право власності виникло на підставі рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 5 березня 2008 року про задоволення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 2 грудня 2011 року ОСОБА_7 зобов'язано не чинити перешкод ОСОБА_6 в користуванні належною йому 1/2 часткою будинку по АДРЕСА_2, і вселено позивача до цього жилого будинку.

Постановою державного виконавця від 17.09.2012 року виконавчий лист, виданий на підставі цього рішення суду, повернено стягувачу у зв'язку з перешкоджанням проведенню виконавчих дій.

Частиною 2 ст. 158 ЖК України встановлено, що договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

З наданого позивачем договору найму квартири АДРЕСА_1 вбачається, що він укладений між ОСОБА_6 як наймачем і ОСОБА_9 як наймодавцем 06.04.2007 року, тобто ще до виникнення у позивача права власності на 1/2 частку будинку по АДРЕСА_2. Орендна плата встановлюється у розмірі 1,5 ставки прожиткового мінімуму, встановленого Верховною Радою України. Договір укладений на невизначений строк.

Вимоги закону щодо реєстрації цього договору у виконавчому комітеті місцевої ради або в органі управління, що ним утворюється, сторонами договору не виконані.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

У позовній заяві, пред'явленій до суду 05.09.12 року, позивач зазначив, що місцем його проживання є АДРЕСА_3. За адресою орендованої квартири ОСОБА_6 не зареєстрований. Доказів проживання за цією адресою і оплати орендної плати за користування цим жилим приміщенням, в тому числі сплати орендодавцем ОСОБА_9 податків з доходів, отриманих від передачі цієї квартири йому в найм, позивач суду не надав

За таких обставин суд обґрунтовано вважав вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 47986,50 грн. недоведеними і відмовив у їх задоволенні.

Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України встановлено що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Пунктом 3 частини 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 2 грудня 2011 року дійсно підтверджується той факт, що ОСОБА_7 перешкоджала ОСОБА_6 користуватися належною йому на праві власності 1/2 часткою будинку по АДРЕСА_2. Проте, відповідно до закону таке порушення не дає підстав для стягнення з неї на користь позивача відшкодування моральної шкоди.

Посилання позивача на погіршення стану будинку внаслідок дій відповідача ніякими доказами не підтверджується.

За таких обставин суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, відносяться до судових витрат і розподіляються між сторонами під час ухвалення рішення у справі в порядку, визначеному ст. 88 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оплатив 2394,40 грн. за проведення експертизи, призначеної під час розгляду Сакським міськрайонним судом Автономної Республіки Крим цивільної справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю, визначення порядку користування будинком. Рішення у цій справі було постановлено 2 грудня 2011 року. При цьому мало бути вирішено і питання про розподіл понесених сторонами судових витрат, в тому числі й витрачених ОСОБА_6 на оплату проведення експертизи.

Зважаючи на це, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення цієї суми з відповідача на підставі ст. 1166 ЦК України.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

З огляду на зазначене, відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 за довіреністю - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді:

Адаменко О.Г. Павловська І.Г. Шестакова Н.В.