Ухвала суду № 31175681, 13.03.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 118/7454/12 Головуючий суду першої інстанції:Кулішова А.С. № провадження: 22-ц/190/1583/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Адаменко О. Г.

"13" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Адаменко О.Г., Суддів:Шестакової Н.В., Горбань В.В., При секретарі:Таранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 9 січня 2013 року

ВСТАНОВИЛА:

29 жовтня 2012 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 5198,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 квітня 2008 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 001-11986-110408, відповідно до якого банк відкрив ОСОБА_6 картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, видав платіжну картку і відкрив відновлювальну відкличну кредитну лінію для здійснення розрахунків за товари чи послуги, зняття готівки та вчинення інших операцій, передбачених договором. Відповідач користувалась банківською карткою і знімала грошові кошти з відкритого на її ім'я рахунку, але своєчасно їх не повертала, внаслідок чого станом на 07.09.2012 року утворилась заборгованість в сумі 5198,21 грн.

Заочним рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 9 січня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 5198,21 грн., а також судові витрати в сумі 214,60 грн.

Ухвалою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22.01.2013 року заяву ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить заочне рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, зазначає, що суд розглянув справу за її відсутності і не звернув уваги на те, що вона в повному обсязі погасила кредит, сплативши банку 3600 грн., і що позов пред'явлений після спливу позовної давності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи вимоги банку, суд виходив з того, що відповідач не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним 11.04.2008 року, внаслідок чого станом на 07.09.2012 року утворилась заборгованість в сумі 5198,21 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 11 квітня 2008 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого э ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 001-11986-110408, згідно з яким банк відкрив ОСОБА_6 картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, видав платіжну картку і відкрив відновлювальну відкличну кредитну лінію для здійснення розрахунків за товари чи послуги, зняття готівки та вчинення інших операцій, передбачених договором.

Пунктом 1.3 цього договору встановлено, що банк надає держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000 грн. та на день укладання цього договору встановлює ліміт кредитної лінії на загальну суму 3000 грн.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі, та не потребує підписання додаткових угод.

Відповідно до пункту 2.3 договору держатель сплачує банку проценти за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за ставками, які зазначені в Тарифах.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що держатель зобов'язаний здійснювати оплату вартості послуг, які надаються банком при здійсненні розрахунково-касового обслуговування рахунку, в розмірі, строки та порядку, які визначені Правилами та Тарифами.

Згідно з пунктом 3.6 договору держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу (ОМП), складові якого зазначаються у тарифах. Обов'язковими складовими ОМП є частка погашення заборгованості, овердрафт та прострочена заборгованість попередніх періодів. В залежності від умов Тарифів до складу ОМП можуть включатись інші платежі.

З наданого банком розрахунку вбачається, що 15.04.2008 року ОСОБА_6 зняла 3000 грн. з відкритого на її ім'я карткового рахунку. Натомість свої зобов'язання щодо своєчасного погашення цієї суми ОСОБА_6 в повному обсязі не виконала, внаслідок чого станом на 07.09.2012 року утворилась заборгованість в сумі 5198,21 грн. в тому числі: заборгованість по тілу кредиту в сумі 1530,57 грн.; заборгованість по процентам в сумі 1408,05 грн.; заборгованість по комісії в сумі 2259,59 грн.

За таких обставин суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5198,21 грн.

Доводи ОСОБА_6, що вона повністю погасила кредит, сплативши банку протягом 2008-2009 року 3600 грн., спростовуються розрахунком заборгованості, який виконаний у відповідності з вимогами закону і умовами кредитного договору.

Посилання відповідача на пропущення банком позовної давності є безпідставними, оскільки пунктом 5.2. кредитного договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його укладення сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

З огляду на зазначене, відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 9 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: