Ухвала суду № 31174475, 16.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. справа № 2а/0470/12989/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-КР" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-КР" до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2011 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив скасувати податкові повідомлення форми "Р" № 178 від 28.09.2011 року на суму 185 237,21 грн., № 179 від 28.09.2011 року на суму 37 047,46 грн., складені Дніпропетровською митницею Державної митної служби України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що митним органом в період з 15.08.2011 року по 02.09.2011 року було проведено перевірку стану дотримання ТОВ «Аверс КР» законодавства України з питань митної справи за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт № 24/11/110050000/0035005510 від 07.09.2011 року.

На підставі акту перевірки митним органом були винесені податкові повідомлення рішення форми «Р» № 178 від 28.09.2011 року на суму 185 237,21 грн., яким визначено мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності за основним платежем 82 327,65 грн. та штрафні санкції 102 909,56 грн. та № 179 від 28.09.2011 року на суму 37 047,46 грн., яким визначено податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності за основним платежем 16 465,53 грн. та штрафні санкції 20 581,93 грн.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні" від 07.12.2000 року № 2134-ІІІ є спеціальною нормою відповідно до норми ст. 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування", у зв'язку з чим митний орган, приймаючи оскаржувані рішення обґрунтовано виходив з положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні". А крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач до спливу трьох років з моменту внесення інвестицій до статутного фонду товариства здійснив розпорядження (передав в оренду та відчужив) майно, внесене до статутного фонду товариства як іноземна інвестиція.

Суд апеляційної інстанції погоджується з даними висновками виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України від 19.03.1996 року № 93/96-ВР "Про режим іноземного інвестування" (в редакції станом на 15.05.2003 р. - на момент ввезення інвестиції) (далі Закон № 93/96-ВР) підприємство набирає статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Відповідно ст. 6 цього Закону відносини, пов'язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами та міжнародними договорами України. Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про іноземні інвестиції, застосовуються правила міжнародного договору.

За приписами ст. 18 Закону № 93/96-ВР майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.

Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів України" від 07.12.2000 року № 2134-ІІІ (далі Закон № 2134) продаж автомобілів, ввезених в Україну і конфіскованих (примусово вилучених), у тому числі в рахунок погашення боргу або інших зобов'язань за цивільно-правовими угодами, договорами, у випадках, передбачених законодавством, або визнаних безгосподарними, здійснюється з нарахуванням податків та зборів, що справляються при імпорті автомобілів відповідно до закону, у разі якщо такі податки та збори не були попередньо сплачені. Автомобіль, що був попередньо ввезений в Україну без сплати (повної або часткової) передбачених законодавством податків та зборів, на підставі пільг, наданих законодавством, може бути відчужений або переданий у володіння, або (та) у користування, або (та) у розпорядження тільки після сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України (крім випадків, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

З матеріалів справи вбачається, що учасником ТОВ "АВЕРС-КР" є компанія "Хапрофест Інвестментс Лімітед" (республіка Кіпр), яка при формуванні статутного фонду ТОВ "АВЕРС-КР" здійснювала внески 08.10.2007 року, 07.12.2007 року, 21.08.2008 року, 14.10.2008 року рухомим майном - автомобілями.

Аналізуючи зміст ст.18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора звільняється від обкладення митом за умови внесення його до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, але якщо протягом 3-х років вказане майно реалізовується, то саме на підприємство з іноземними інвестиціями покладаються обов'язки сплати ввізного мита.

Відповідно ст.2 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" підприємства, створені за участю іноземних інвестицій, а також об'єкти (результати) спільної діяльності на території України за участю іноземних інвестицій без створення юридичної особи, в тому числі на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво, сумісну діяльність тощо, підлягають валютному і митному регулюванню та оподаткуванню за правилами, встановленими законодавством України з питань валютного і митного регулювання та оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій. Згідно ст.5 вказаний Закон поширюється на підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій, їх реєстрації, у тому числі до введення в дію та протягом дії Закону України від 13 березня 1992 року "Про іноземні інвестиції", Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 55-93 "Про режим іноземного інвестування" та Закону України від 19 березня 1996 року "Про режим іноземного інвестування".

Закон України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" підлягає застосуванню до вказаних правовідносин, оскільки прийнятий пізніше ніж Закон України "Про режим іноземного інвестування". Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від №І-рп/2002 від 29 січня 2002 року визначено, що з прийняттям Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" спеціальне законодавство про іноземні інвестиції та державні гарантії захисту інвестицій "не регулюють питання валютного, митного та податкового законодавства, чинного на території України, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України". Положення частини першої статті 5 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" у взаємозв'язку з іншими положеннями цього Закону є підставою як для відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих пільг у сфері митного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями, їх дочірнім підприємствам, а також філіям, відділенням, іншим відокремленим підрозділам, включаючи постійні представництва нерезидентів, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації. Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання.

Виходячи з наведеного підприємства з іноземними інвестиціями, а не інвестор, не звільнені від обов'язку сплати митних та інших обов'язкових платежів незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації.

З огляду на викладене спірні правовідносини повинні регулюватися положеннями п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів України" від 07.12.2000 року № 2134-ІІІ, а не ст.18 Закону України "Про режим іноземного інвестування".

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-КР" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 17.04.2013 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко