Постанова № 31172521, 17.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2013 року 11:06 № 826/1692/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача - Бичека В.А. відповідача - Мильнікової М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Ріелті» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 листопада 2012 року № 0001922220, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11 лютого 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Ріелті» (далі - ТОВ «Капітал Ріелті») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 листопада 2012 року № 0001922220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року відкрито провадження, закінчено підготовче провадження і призначено адміністративну справу № 826/1692/13-а до судового розгляду на 06 березня 2013 року.

06 березня 2013 року судове засідання відкладено до 27 березня 2013 року, а в подальшому у розгляді справи оголошено перерву до 17 квітня 2013 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачем протиправно збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток, оскільки витрати понесені забудовником у зв'язку з житловим будівництвом, є витратами, які безпосередньо формують собівартість виготовленої та реалізованої нерухомості, та, відповідно, є витратами того звітного періоду, в якому побудована нерухомість була передана за актом прийому-передачі замовнику.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

ДПІ у Солом'янському у районі м. Києва ДПС подала заперечення проти позову, в яких просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «Підряд 9» відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Капітал Ріелті» (код ЄДРПОУ 35030788) відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване 28 березня 2007 року за № 1 065 102 0000 009071. Місцезнаходження ТОВ «Капітал Ріелті»: 02090, м. Київ, бульвар Ярослава Гашека, 24

ТОВ «Капітал Ріелті» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 30 березня 2007 року за № 24575 та перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС.

Згідно зі свідоцтвом від 26 червня 2007 року № 100049298 позивач станом на момент проведення перевірки мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 350307826510).

До видів діяльності ТОВ «Капітал Ріелті» за КВЕД відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 07 вересня 2012 року серія АА № 614865 відносяться: 41.20 Будівництво житлових та нежитлових будівель, 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 68.31 Агентства нерухомості, 41.10 Організація будівництва будівель.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Капітал Ріелті» (код за ЄДРПОУ 35030788) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 17 жовтня 2012 року № 3579/22-222-35030788.

В ході перевірки, податковим органом було встановлено, що позивачем сформовано доходи від операційної діяльності (діяльність від реалізації товарів (робіт, послуг)) за 2-4 квартали 2011 року на загальну суму 10 287 156, 00 грн. за рахунок відображення майнових прав на об'єкти житлового будівництва за результатами укладених договорів купівлі-продажу майнових прав.

За результатами перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС зроблено висновок про порушення ТОВ «Капітал Ріелті», зокрема, вимог підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.4, пункту 138.8 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2 209 907, 00 грн., у тому числі:

- за ІІ квартал 2011 року на суму 288 433,00 грн.,

- за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 1 264 675, 00 грн.,

- за ІІ-IV квартали 2011 року на суму 2 209 907, 00 грн.

13 листопада 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001922220, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року за порушення вимог підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.4, пункту 138.8 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) ТОВ «Капітал Ріелті» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 2 209 907, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 2 209 907, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 0,00 грн.

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами рішення ТОВ «Капітал Ріелті», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділ III ПК України регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств.

У пункті 1 підрозділу 4 ПК України зазначено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

В пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1. Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

В силу норм пункту 135.2 статті 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

У відповідності до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечувалось позивачем під час розгляду справи, останнім було сформовано доходи від операційної діяльності (доходи від реалізації товарів (робіт) за 2-4 квартали 2011 року на загальну суму 10 287 156, 00 грн. за рахунок відображення реалізації майнових прав на об'єкти житлового будівництва на підставі наступних договорів: договір від 30 червня 2011 року № КР/036, договір від 06 лютого 2012 року № КР/084, договір від 25 січня 2012 року № КР/87, договір від 12 січня 2011 року № КР/002, договір від 21 лютого 2011 року № КР/006, договір від 20 липня 2011 року № КР/028, договір від 24 червня 2011 року № КР/035, договір від 10 серпня 2011 року № КР/044, договір від 09 грудня 2011 року № КР/059, договір від 18 січня 2012 року № КР/079, договір від 18 січня 2012 року № КР/080, договір від 06 лютого 2012 року № КР/091, договір від 09 лютого 2012 року № КР/093, договір від 07 березня 2012 року № КР/103, договір від 12 березня 2012 року № КР/105, договір від 21 березня 2012 року № КР/118, договір від 06 квітня 2012 року № КР/126, договір від 06 квітня 2012 року № КР/127, договір від 24 квітня 2012 року № КР/133, договір від 12 січня 2011 року № КР/002, договір від 14 лютого 2011 року № КР/003, договір від 11 лютого 2011 року № КР/004, договір від 21 лютого 2011 року № КР/006, договір від 26 лютого 2011 року № КР/007, договір від 28 лютого 2011 року № КР/008, договір від 10 березня 2011 року № КР/011, договір від 14 березня 2011 року № КР/012, договір від 15 березня 2011 року № КР/013, договір від 17 березня 2011 року № КР/014, договір від 21 березня 2011 року № КР/015, договір від 28 березня 2011 року № КР/017, договір від 06 квітня 2011 року № КР/018, договір від 06 квітня 2011 року № КР/019, договір від 06 квітня 2011 року № КР/020, договір від 06 квітня 2011 року № КР/021, договір від 22 квітня 2011 року № КР/022, договір від 28 квітня 2011 року № КР/023, договір від 04 травня 2011 року № КР/024, договір від 13 травня 2011 року № КР/025, договір від 13 травня 2011 року № КР/026, договір від 13 травня 2011 року № КР/027, договір від 13 травня 2011 року № КР/028, договір від 13 травня 2011 року № КР/029, договір від 19 травня 2011 року № КР/030, договір від 02 червня 2011 року № КР/031, договір від 03 червня 2011 року № КР/032, договір від 16 червня 2011 року № КР/033, договір від 23 червня 2011 року № КР/034, договір від 24 червня 2011 року № КР/035, договір від 13 липня 2011 року № КР/037, договір від 15 липня 2011 року № КР/038, договір від 18 липня 2011 року № КР/039, договір від 19 липня 2011 року № КР/040, договір від 25 липня 2011 року № КР/041, договір від 01 серпня 2011 року № КР/042, договір від 01 серпня 2011 року № КР/043, договір від 10 серпня 2011 року № КР/044, договір від 18 серпня 2011 року № КР/045, договір від 25 серпня 2011 року № КР/046, договір від 29 серпня 2011 року № КР/047, договір від 30 вересня 2011 року № КР/048, договір від 30 вересня 2011 року № КР/049, договір від 13 жовтня 2011 року № КР/050, договір від 24 жовтня 2011 року № КР/051, договір від 04 листопада 2011 року № КР/052, договір від 28 листопада 2011 року № КР/053, договір від 01 грудня 2011 року № КР/054, договір від 02 грудня 2011 року № КР/055, договір від 08 грудня 2011 року № КР/058, договір від 09 грудня 2011 року № КР/059, договір від 30 березня 2012 року № КР/06/057, договір від 19 грудня 2011 року № КР/063, договір від 19 грудня 2011 року № КР/064, договір від 19 грудня 2011 року № КР/065, договір від 19 грудня 2011 року № КР/066, договір від 27 грудня 2011 року № КР/067, договір від 28 грудня 2011 року № КР/070, договір від 30 грудня 2011 року № КР/071, договір від 03 січня 2012 року № КР/072, договір від 03 січня 2012 року № КР/073, договір від 05 січня 2012 року № КР/074, договір від 17 січня 2012 року № КР/076, договір від 18 січня 2012 року № КР/079, договір від 18 січня 2012 року № КР/080, договір від 19 січня 2012 року № КР/081, договір від 19 січня 2012 року № КР/082, договір від 24 січня 2012 року № КР/083, договір від 24 січня 2012 року № КР/085, договір від 24 січня 2012 року № КР/086, договір від 25 січня 2012 року № КР/087, договір від 26 січня 2012 року № КР/088, договір від 30 січня 2012 року № КР/089, договір від 06 лютого 2012 року № КР/091, договір від 06 лютого 2012 року № КР/092, договір від 09 лютого 2012 року № КР/093, договір від 17 лютого 2012 року № КР/094, договір від 23 лютого 2012 року № КР/097, договір від 24 лютого 2012 року № КР/098, договір від 27 лютого 2012 року № КР/099, договір від 02 березня 2012 року № КР/101, договір від 03 березня 2012 року № КР/102, договір від 07 березня 2012 року № КР/103, договір від 12 березня 2012 року № КР/105, договір від 14 березня 2012 року № КР/107, договір від 15 березня 2012 року № КР/108, договір від 16 березня 2012 року № КР/109, договір від 16 березня 2012 року № КР/110к, договір від 16 березня 2012 року № КР/111к, договір від 19 березня 2012 року № КР/112, договір від 19 березня 2012 року № КР/113, договір від 19 березня 2012 року № КР/114, договір від 19 березня 2012 року № КР/115, договір від 19 березня 2012 року № КР/116, договір від 21 березня 2012 року № КР/118, договір від 22 березня 2012 року № КР/120, договір від 26 березня 2012 року № КР/121, договір від 27 березня 2012 року № КР/122, договір від 05 квітня 2012 року № КР/123, договір від 06 квітня 2012 року № КР/127, договір від 09 квітня 2012 року № КР/128, договір від 11 квітня 2012 року № КР/129, договір від 12 квітня 2012 року № КР/130, договір від 13 квітня 2012 року № КР/131, договір від 23 квітня 2012 року № КР/132, договір від 26 квітня 2012 року № КР/134, договір від 03 травня 2012 року № КР/135, договір від 11 травня 2012 року № КР/136, договір від 14 травня 2012 року № КР/137, договір від 21 травня 2012 року № КР/138, договір від 21 травня 2012 року № КР/139, договір від 23 травня 2012 року № КР/140, договір від 05 червня 2012 року № КР/141, договір від 07 червня 2012 року № КР/142к, договір від 13 вересня 2011 року № КР/6/030, договір від 18 травня 2011 року № КР/6/001, договір від 24 травня 2011 року № КР/6/002, договір від 01 червня 2011 року № КР/6/003, договір від 29 червня 2011 року № КР/6/005, договір від 29 червня 2011 року № КР/6/006, договір від 01 липня 2011 року № КР/6/007, договір від 07 липня 2011 року № КР/6/008, договір від 08 липня 2011 року № КР/6/009, договір від 14 липня 2011 року № КР/6/010, договір від 14 липня 2011 року № КР/6/011, договір від 20 липня 2011 року № КР/6/012, договір від 20 липня 2011 року № КР/6/013, договір від 25 липня 2011 року № КР/6/014, договір від 27 липня 2011 року № КР/6/016, договір від 28 липня 2011 року № КР/6/017, договір від 05 серпня 2011 року № КР/6/018, договір від 05 серпня 2011 року № КР/6/019, договір від 08 серпня 2011 року № КР/6/020, договір від 18 серпня 2011 року № КР/6/021, договір від 31 серпня 2011 року № КР/6/023, договір від 05 вересня 2011 року № КР/6/024, договір від 05 вересня 2011 року № КР/6/025, договір від 05 вересня 2011 року № КР/6/026, договір від 08 вересня 2011 року № КР/6/027, договір від 09 вересня 2011 року № КР/6/028, договір від 12 вересня 2011 року № КР/6/029, договір від 13 вересня 2011 року № КР/6/030, договір від 14 вересня 2011 року № КР/6/031, договір від 19 вересня 2011 року № КР/6/032, договір від 19 вересня 2011 року № КР/6/033, договір від 23 вересня 2011 року № КР/6/034, договір від 30 вересня 2011 року № КР/6/035, договір від 03 жовтня 2011 року № КР/6/036, договір від 04 жовтня 2011 року № КР/6/037, договір від 14 листопада 2011 року № КР/6/038, договір від 29 листопада 2011 року № КР/6/039, договір від 09 грудня 2011 року № КР/6/040, договір від 29 грудня 2011 року № КР/6/042, договір від 06 січня 2012 року № КР/6/043, договір від 06 січня 2012 року № КР/6/044, договір від 10 січня 2012 року № КР/6/045, договір від 11 січня 2012 року № КР/6/046, договір від 30 січня 2012 року № КР/6/047, договір від 21 лютого 2012 року № КР/6/048, договір від 23 березня 2012 року № КР/6/053, договір від 26 березня 2012 року № КР/6/054, договір від 28 березня 2012 року № КР/6/055, договір від 29 березня 2012 року № КР/6/056, договір від 25 квітня 2012 року № КР/6/058, договір від 17 травня 2012 року № КР/6/059, договір від 17 травня 2012 року № КР/6/060, договір від 17 травня 2012 року № КР/6/061, договір від 07 червня 2012 року № КР/6/064, договір від 18 червня 2012 року № КР/6/066, договір від 18 червня 2012 року № КР/6/068, договір від 19 червня 2012 року № КР/6/069, договір від 05 червня 2012 року № КР/7/019, договір від 11 серпня 2011 року № КР/7/001, договір від 12 серпня 2011 року № КР/7/002, договір від 29 серпня 2011 року № КР/7/003, договір від 22 вересня 2011 року № КР/7/004, договір від 22 лютого 2012 року № КР/7/006, договір від 23 квітня 2012 року № КР/7/007, договір від 10 травня 2012 року № КР/7/010, договір від 11 травня 2012 року № КР/7/011, договір від 22 травня 2012 року № КР/7/012, договір від 23 травня 2012 року № КР/7/014, договір від 28 травня 2012 року № КР/7/015, договір від 05 червня 2012 року № КР/7/016, договір від 06 червня 2012 року № КР/7/017, договір від 13 червня 2012 року № КР/7/018, договір від 18 червня 2012 року № КР/7/020, договір від 04 липня 2011 року № УСТ.КР/017.

Водночас, з поданої ТОВ «Капітал Ріелті» податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-IV квартали 2011 року вбачається, що останнім в графі «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» задекларовано витрати, понесені в ході будівництва житлових будинків, в розмірі 9 608 292, 00 грн.

Проте, суд вважає віднесення позивачем до витрат від операційної діяльності ІІ-IV кварталів 2011 року витрат, понесених ним в ході будівництва житлових будинків, таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку з наступним.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Судом враховується той факт, що вказані вище договори купівлі-продажу майнових прав є ідентичними.

Водночас, з досліджених в судовому засіданні договорів купівлі-продажу майнових прав (частини наданої позивачем) вбачається, що відповідно до п. 1.1 ст. 1 об'єкт нерухомості - складова та невід'ємна частина Об'єкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді квартири, спорудження якої здійснює споживач.

Відповідно до вищезазначених договорів, майнові права - це всі права на об'єкт нерухомості належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Капітал Ріелті». Продавець продає, а покупець купує Майнові права на об'єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж (пп. 2.1 ст. 2 договору).

Статтею третьою вказаних договорів передбачено, що Продавець оформлює на Покупця право власності на об'єкт нерухомості в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Майнові права на об'єкт нерухомості за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості. Акт підписується сторонами не пізніше 3-х робочих днів з дати здійснення покупцем оплати 100% загальної площі об'єкта нерухомості (пп. 3.1 ст. 3 договору).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» від 12.07.2001 року № 2658-ІІІ майнові права - будь які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права.

Частиною 2 ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, здачі будинку в експлуатацію і державної реєстрації.

Процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, регулюється Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

Відповідно до пункту 11 вказаного Порядку датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Отже враховуючи вищевикладене, за договором купівлі - продажу майнових прав інвестор купує право набути у власність об'єкт інвестування після здачі будинку в експлуатацію.

Таким чином, аналізуючи вказані норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що у забудовника до завершення будівництва, здачі будинку в експлуатацію і державної реєстрації нерухомого майна право власності на будинок виникнути не може.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Цивільного кодексу України особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно зі ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Таким чином, суд приходить до висновку, що майнові права - це суб'єктивні права учасників правовідносин, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними (майновими) вимогами, які виникають між учасниками правовідносин у зв'язку з розподілом цього майна і обміном.

Отже, під майновими правами можуть матися на увазі будь-які права на майно, відмінні від права власності.

В такому випадку предметом договору є право володіння, користування і розпорядження об'єктом нерухомого майна, який буде створений в майбутньому.

Відтак, враховуючи вимоги пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, який передбачає, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, у позивача були відсутні підстави для формування доходів від господарської діяльності (доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) за ІІ-IV квартали 2011 року на загальну суму 10 287 156, 00 грн. за рахунок відображення реалізації майнових прав на об'єкти житлового будівництва на підставі договорів купівлі-продажу майнових прав, укладених між ТОВ «Капітал Ріелті» (продавець) та фізичними особами (покупці).

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2012 року № 0001922220 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому, скасуванню не підлягає.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Ріелті» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.04.2013 р.