ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 квітня 2013 року № 826/1348/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Приватного підприємства «Шериф»до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києвітретя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, -про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 листопада 2012 року ВП № 35181422, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
01 лютого 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Шериф» (далі - ПП «Шериф», позивач) з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві, відповідач) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 листопада 2012 року ВП № 35181422.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2013 року закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 826/1348/13-а призначено до судового розгляду на 19 лютого 2013 року.
Цією ж ухвалою, до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_1.
Розгляд справи двічі відкладався на 06 березня 2013 року та на 27 березня 2013 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з'явилися.
В судовому засіданні 27 березня 2013 року оголошувалась перерва до 10 квітня 2013 року.
В судовому засіданні 10 квітня 2013 року судом ухвалено розглянути справу у письмовому провадженні.
Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на те, що в судове засідання не прибули представник відповідача та третя особа та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
09 листопада 2012 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35181422 (постанова серії ВП № 35181422 від 09.11.2012 р.)
Виконавче провадження № 1461/14 відкрито згідно виконавчого листа № 2/2511/70 від 30 травня 2012 року, виданого Куликівським районним судом Чернігівської області, який з охоронної фірми «Шериф» на користь ОСОБА_1 стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.09.2011 року по 30.05.2012 року в сумі 32 411 грн. 20 коп., 5 000 грн. моральної шкоди та 219 грн. 68 коп. судових витрат.
Вказана вище постанова серії ВП № 35181422 від 09.11.2012 р. була отримана ПП «Шериф».
Ознайомившись з вказаною постановою, позивач встановив, що в графі «Боржник» зазначено охоронну фірму «Шериф», що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Миру, 15 а, а в графі «код ЄДРПОУ» зазначено код ЄДРПОУ позивача, який є приватним підприємством «Шериф», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 22, кв. 126.
Перевіривши рішення Куликівського районного суду Чернігівської області в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивачу стало відомо, що в провадженні вказаного суду перебувала цивільна справа № 2/2511/70/12 за позовом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до відповідача - охоронної фірми «Шериф», що розташована за адресою: м. Київ, проспект Миру, 15 а, про поновлення на роботі, внесення записів про роботу до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, за результатами розгляду якої, 30 травня 2012 року Куликівським районним судом Чернігівської області постановлено заочне рішення.
ПП «Шериф» вважає, що виконавче провадження, яке відкрите ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві, відкрите відносно охоронної фірми «Шериф» з помилковим зазначенням коду ЄДРПОУ іншого підприємства, а саме позивача, яке не було стороною в цивільній справі № 2/2511/70/12.
Позивач вважає, що відкриття виконавчого провадження ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві відносно ПП «Шериф» є незаконним, оскільки дії відповідача по примусовому стягненні боргу в розмірі 37 630,88 грн. порушують права позивача на ведення нормальної господарської діяльності.
В своєму позові позивач просить скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 09.11.2012 р. ВП № 35181422.
Відповідачем подані заперечення проти адміністративного позову, в яких ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві просить в задоволенні позовних вимог ПП «Шериф» відмовити в повному обсязі.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані особами, які беруть участь у справі докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Приватного підприємства «Шериф», виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР (далі - Закон № 202/98-ВР), Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої ст. 4 Закону № 202/98-ВР державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з ст. 7 Закону № 202/98-ВР працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
Приписами ст. 6 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що в провадженні Куликівського районного суду Чернігівської області перебувала справа № 737/108/13-ц (провадження № 6/737/3/13) за заявою приватного підприємства «Шериф» (адреса: 02093, м. Київ, Дарницький район, вулиця Поліська, 22/126, код ЄДРПОУ 32345362), стягувач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1), боржник - охоронна фірма «Шериф» (адреса: м. Київ, пр-т Миру, 15 а) про визнання виконавчого листа № 2/2511/70/12 від 30.05.2012 року Куликівського районного суду Чернігівської області таким, що не підлягає виконанню, за результатами розгляду якої, 06 березня 2013 року Куликівським районним судом Чернігівської області постановлено ухвалу.
Вказаною ухвалою, заяву приватного підприємства «Шериф» задоволено, виконавчий лист № 2/2511/70/12 від 30.05.2012 року, виданий Куликівським районним судом Чернігівської області про стягнення на користь ОСОБА_1 з охоронної фірми «Шериф» середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29.09.2011 року по 30.05.2012 року в сумі 32 411 грн. 20 коп., 5 000 грн. моральної шкоди та 219 грн. 68 коп. судових витрат, визнано таким, що не підлягає виконанню.
Водночас, Куликівський районний суд Чернігівської області (справа № 737/108/13-ц (провадження № 6/737/3/13)) встановив, що ОСОБА_1 самовільно, без жодної правової підстави, власноручно вписав у виконавчий лист № 2/2511/70/12 від 30.05.2012 року код ЄДРПОУ приватного підприємства «Шериф» та інші відомості, не зазначені в заочному рішенні від 30 травня 2012 року. Цей виконавчий лист з вказаними виправленнями був прийнятий до виконання ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві.
Також, 06 березня 2013 року Куликівським районним судом Чернігівської області постановлено окрему ухвалу (справа № 737/108/13-ц (провадження № 6/737/3/13)), якою суд прокурора Куликівського району Чернігівської області повідомив про факт самовільного внесення ОСОБА_1 змін та доповнень до виконавчого документу для вчинення мір прокурорського реагування щодо перевірки правомірності дій ОСОБА_1
Зазначені ухвали оскаржені ОСОБА_1 до апеляційного суду Чернігівської області, який за результатами розгляду апеляційних скарг, 02 квітня 2013 року постановив ухвалу, якою апеляційні скарги ОСОБА_1 відхилив, ухвалу Куликівського районного суду Чернігівської області від 06 березня 2013 року та окрему ухвалу Куликівського районного суду Чернігівської області від 06 березня 2013 року залишив без змін.
Виходячи з аналізу вказаних вище судових рішень, суд встановив, що виконавче провадження № 1461/14 відкрито згідно виконавчого листа № 2/2511/70 від 30 травня 2012 року, який ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області, залишеною без змін апеляційним судом Чернігівської області, визнано таким, що не підлягає виконанню.
Приписами ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправною та скасування постанови серії ВП № 35181422 від 09.11.2012 р., згідно якої відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/2511/70 від 30 травня 2012 року, який не підлягає до виконання.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Приватного підприємства «Шериф» повністю задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн. з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Шериф» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 09 листопада 2012 року серії ВП № 35181422.
3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві на користь Приватного підприємства «Шериф» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 коп.).
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Судове рішення № 31172523, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 19.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/1348/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: