Ухвала суду № 31170671, 14.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 р.Справа № 2а-17668/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі № 2а-17668/11/2070

за позовом Науково-виробничого об'єднання "Новые технологии" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Науково-виробниче об'єднання "Новые технологии" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова №0000020800 від 18.10.2011 року, №0002552302 від 14.12.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року зазначений позов задоволено частково .

Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова №0002552302 від 14 грудня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 213429,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 213428,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1,00 грн.

В частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0000020800 від 18 жовтня 2011 року - у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Науково - виробничого об'єднання "Новые технологии" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 31236842, юридична адреса: 61000, м. Харків, вул. Корчагінців, 1, кв.585) витрати зі сплати судового збору у розмірі 16,10 грн. (шістнадцять гривень десять копійок).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів норм чинного законодавства.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена зустрічна звірка Науково - виробничого об'єднання "Новые технологии" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "Афінас-11" за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р., за результатами якої було складено акт №3094/23-212/31236842 від 29.09.2011р.

У висновках акту звірки було встановлено порушення НВО "Новые технологии" у формі ТОВ положень п.п.198.3, 198.6, ст.198, ст.199 Податкового кодексу України №2755-V від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 213428,00 грн., у тому числі за червень 2011 року в сумі 213428,00 грн.

Перевіркою встановлено, що НВО "Новые технологии" у формі ТОВ до складу податкового кредиту з ПДВ у червні 2011 року було віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 213428,49 грн. згідно з податковою накладною №128 від 16.06.2011р., виписаною ТОВ "Афінас-11" на постачання ТМЦ (мастики бітумної, ізоляційної стрічки). Згідно з актом ДПІ у Київському районі м.Харкова від 14.09.2011р. №455/233/37363847 перевірки ТОВ "Афінас-11", встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, основні засоби, транспорт, складські приміщення у товариства відсутні. Основним постачальником ТОВ "Афінас-11" в червні 2011 року було ТОВ "Спарта 10". Згідно з довідкою ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 23.03.2011 року №279/23-206/37365247 перевірки ТОВ "Спарта-10" правочини, здійснені ТОВ "Спарта-10" з контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача. Документи, які підтверджують проведення фінансово - господарських операцій ТОВ "Афінас 11" з ТОВ "Спарта 10", до перевірки не надані.

За результатами розгляду акту перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податковим повідомленням-рішенням №0000020800 від 18 жовтня 2011 року НВО "Новые технологии" у формі ТОВ було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 266785,0 грн. (основний платіж - 213428,0 грн., штрафні санкції - 53357,00 грн.).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0000020800 від 18 жовтня 2011р., позивач оскаржив його до ДПА у Харківській області.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області №5301/10/25-103 від 25.11.2011 року скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0000020800 від 18 жовтня 2011 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 53356,00 грн., в іншій частині вказане рішення залишено без змін, а скаргу директора НВП "Новые технологии" у формі ТОВ Колісника О.В. від 24 жовтня 2011 року № 220 - без задоволення.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ "Афінас-11" (Постачальник) та НВО "Новые технологии" у формі ТОВ (Замовник) укладено договір поставки №НМ 010 від 05.05.2011 року, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, передати у власність Замовника товарно-матеріальні цінності, а Замовник зобов'язується прийняти товарну продукцію та оплатити її.

Згідно пункту 3.3 Договору, ціна продукції включає транспортні витрати по доставці товарної продукції до місце призначення. При цьому, Постачальник зобов'язується поставити товар за адресами та в терміни, що вказані Замовником (п.4.4 Договору).

У відповідності до Специфікації №1, яка є додатком №1 до договору №НМ 010 від 05.05.2011 року, сторонами погоджено поставку наступних товарно-матеріальних цінностей: стрічка полімерна для захисту ізоляційного покриття у кількості 5793,043 м.кв. на суму без ПДВ 464602,02 грн.; мастика бітумно-полімерна ізоляційна у кількості 23,1 т. на суму без ПДВ 602540,42 грн., загальна сума поставки розам з ПДВ складає 1280570,93 грн.

За фактом проведеної поставки сторонами складено видаткову накладну №РН-074-005 від 16.06.2011 року, на підставі чого ТОВ "Афінас-11" виписано на адресу НВО "Новые технологии" у формі ТОВ податкову накладну №128 від 16.06.2011 року на суму 1280570,93 грн., яка включена платником до Реєстру отриманих податкових накладних за червень 2011р.

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі, згідно наступних платіжних документів: №1042 від 29.06.2011р. на суму 100 000,00 грн., №1069 від 04.07.2011р. на суму 400 000,00 грн., №1092 від 08.07.2011р. на суму 280 570,93 грн., № 1096 від 12.07.2011р. на суму 500 000,00 грн. На час розгляду справи заборгованість між підприємствами відсутня.

З матеріалів справи вбачається, що всі придбані за договором №НМ 010 від 05.05.2011 року у ТОВ "Афінас-11" товарно - матеріальні цінності були доставлені на об'єкт будівництва у м.Павлоград Дніпропетровської області, та були використані під час капітального ремонту газопроводу - відводу до ГРС, м.Павлоград (км 0 - 7,0), що підтверджується копією накладної вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 30.06.2011 року, актом №2 виконаних робіт за червень 2011 року.

Вирішуючи спір по суті колегія суддів керується положеннями п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, відповідно до яких право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення у платника податку права на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами п.198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до положень п.198.6 статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів враховує, що на час укладення договору та проведення господарських операцій з ТОВ "Афінас-11", вказана юридична особа була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та мала статус зареєстрованого платника податку на додану вартість.

Із наданих позивачем договору поставки, видаткових та податкових накладних, а також документів, що підтверджують подальше використання придбаних ТМЦ вбачається, що господарські операції між НВО "Новые технологии" у формі ТОВ та ТОВ "Афінас-11" мали реальний характер та підстав для неприйняття до заліку даних податкових накладних у відповідача не було.

Колегія суддів звертає увагу, що акт зустрічної звірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №3094/23-212/31236842 від 29.09.2011р. містить посилання на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Афінас-11" від 14.09.2011р. №455/233/37363847, який складено фахівцями ДПІ у Київському районі м.Харкова. Вказаним актом встановлено, що підприємство ТОВ "Афінас-11" за юридичною адресою не знаходиться, основні засоби, транспорт, складські приміщення у товариства відсутні. З цього приводу суд зазначає, що відсутність в розпорядженні податкового органу документів суб'єкта господарювання, не знаходження юридичної особи за адресою місцезнаходження, або необізнаність податкового органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, та для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів.

Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом, а також факт ненадання таким суб'єктом документів для перевірки є прямим та достатнім свідченнями нікчемності всіх укладених з ним угод.

Колегія суддів зазначає, що у разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Також колегія суддів враховує, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року по справі №2а-15425/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 року, визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова щодо встановлення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Афінас - 11" код ЄДРПО 37363847 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків та зборів: ТОВ "Спарта 10" код ЄДРПОУ 37365247 їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011 року від 14.09.2011 року № 455/233/37363847 відсутності факту реального вчинення господарських операцій за червень місяць 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 3 статті 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно вимог частини 5 статті 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

За таких обставин, викладені фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова у акті перевірки ТОВ "Афінас-11" №455/233/37363847 від 14.09.2011р. відомості та висновки не підтверджують відсутності факту реального вчинення господарських операцій між НВО "Новые технологии" у формі ТОВ та ТОВ "Афінас-11", у зв'язку з чим, наведені у даному акті перевірки обставини господарської діяльності ТОВ "Афінас-11" не приймаються судом до уваги при розгляді даної справи.

При цьому, податковий орган не довів колегії суддів належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договір укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів з ТОВ "Афінас-11", податковим органом суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, колегія суддів приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

У відповідності до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п.п.198.3, 198.6, ст.198, ст.199 Податкового Кодексу України №2755-V від 02.12.2010 року є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0002552302 від 14 грудня 2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в цій частині є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

В частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0000020800 від 18 жовтня 2011 року колегія суддів зазначає, наступне.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області №5301/10/25-103 від 25.11.2011 року скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0000020800 від 18 жовтня 2011 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 53356,00 грн., в іншій частині вказане рішення залишено без змін.

У відповідності до п.п.60.1.3 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України).

Таким чином, з моменту вручення платнику податків податкового повідомлення - рішення №0002552302 від 14 грудня 2011 року на зменшену суму грошового зобов'язання, раніше надіслане повідомлення - рішення №0000020800 від 18 жовтня 2011р. є відкликаним.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі № 2а-17668/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.