Ухвала суду № 31170655, 14.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 р.Справа № 820/987/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2013р. по справі № 820/987/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нертус" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000602211 від 23.11.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року зазначений позов задоволено .

Скасовано податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000602211 від 23.11.2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Нертус" зареєстровано рішенням виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 01.10.2003 року за № 1 480 120 0000 00857, перебуває на обліку у ДПІ Орджонікідзевського району м. Харкова 25.11.2003 року за № 896.

ТОВ "Нертус" є платником, зокрема, податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.12.2003 року № 29584807, яке видано ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова.

Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Нертус" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено акт від 24.10.2012 року № 2639/22.1-06/31942246.

В акті містяться висновки про порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого суб'єктом господарювання занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 7260338 грн. Зменшено від'ємне значення у сумі 586128 грн.

На підставі акту перевірки від 24.10.2012 року № 2639/22.1-06/31942246, винесено податкове повідомлення-рішення №0000602211 від 23.11.2012, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7260338 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 3630169 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті від 15.04.2011 року №1196/2305/32030997 р. висновки відповідача про завищення податкового кредиту при придбанні товарів у ТОВ "Віконт Плюс", ТОВ Паритет і К", ТОВ "Фавіст" в результаті застосування "звичайних цін" в сумі 7 846 466 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді основними постачальниками препаратів (пестициди та агрохімікати) для ТОВ "Нертус" були ТОВ "Віконт Плюс", ТОВ Паритет і К", ТОВ "Фавіст".

Між ТОВ "Нертус" та ТОВ "Віконт Плюс" укладено договір купівлі-продажу № 01/04-1 від 01.04.2009 року, Також позивачем з ТОВ "Фавіст" укладено договір купівлі-продажу № 09/02 від 09.02.2012 року, № 17/02 від 17.02.2012р. та з ТОВ Паритет і К" укладено договір купівлі-продажу № 22/02 від 22.02.2010 року, згідно з якими продавець зобов'язується передавати узгодженими партіями товар у власність покупця, а покупець зобов'язаний приймати товар та сплатити грошові кошти.

Згідно баз даних органів податкової служби встановлено, що ТОВ "Віконт Плюс", ТОВ Паритет і К", ТОВ "Фавіст" не здійснювали імпорт ТМЦ на територію України, в свою чергу вказані підприємства в період з вересня 2011 - березень 2012р. мали одного постачальника ПП "Укрмагістраль - 2008" та з другого кварталу 2012 року ТОВ "Тесей". ПП "Укрмагістраль - 2008" та ТОВ "Тесей" мають постачальників ТОВ "Спектр Гранд" та ТОВ "Вектор Максимум", які є імпортерами препаратів.

Пестициди імпортуються ТОВ "Спектр Гранд" та ТОВ "Вектор Максимум" "PETERS&BURG Ltd", Венгрія; Ціна імпортованої продукції значно нижча ніж та, за якою ТОВ "Нертус" придбає її у ТОВ "Віконт Плюс", ТОВ Паритет і К", ТОВ "Фавіст".

Під час перевірки встановлено, що за допомогою вище перелічених підприємств ТОВ "Нертус" здійснювало нарощування ціни на поставлені засоби захисту рослин, оскільки є можливість придбати товар з вигодою без значних додаткових витрат для підприємства. За рахунок застосування "звичайних цін" встановлено завищення податкового кредиту в сумі 7 846 466 грн. грн.

З матеріалів справи вбачається, що Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби не ставить під сумнів реальність укладання та виконання договорів купівлі - продажу за період вересень 2011 року по червень 2012 року, а робить висновок про застосування рівня звичайних цін до правовідносин позивача з ТОВ "Віконт Плюс", ТОВ Паритет і К", ТОВ "Фавіст" за період вересень 2011 року по червень 2012 року.

Між тим, колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком відповідача, виходячи з наступного.

У відповідності до 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок застосування звичайної ціни виходячи з приписів п. 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового Кодексу України та п. 8 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, врегульовані п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діє до 01.01.2013р.

В силу приписів п.п. 1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно з приписами підпункту 1.20.2 пункту 1.20 ст. 1 цього ж Закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Отже, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що звичайною ціною є договірна ціна, що відповідає рівню справедливих ринкових цін, якщо не встановлено протилежне.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Аналогічний обов'язок щодо доведення правомірності та обґрунтованості доводів, які стали підставами для винесення спірного рішення покладено на відповідача як суб'єкта владних повноважень частиною 2 ст.71 КАС України.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до правил належності та допустимості доказів, які викладені законодавцем у ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Колегія суддів не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч.1 ст.70); обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст.70).

З акту перевірки від 24.10.2012 року № 2639/22.1-06/31942246, вбачається, що в обґрунтування визначення рівня "звичайної ціни" відповідачем покладено те, що ТОВ "Нертус" придбає товар (препарати та агрохімікати) у постачальників, за надто високими цінами, імпортер товару знаходиться у м. Харкові, через що є можливість придбати товар з вигодою без значних додаткових витрат для підприємства.

У відповідності до п.п. 1.20.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", для визначення звичайної ціни на товар використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними товарами у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобов'язань, умови платежів, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Дослідивши зміст акту перевірки, колегія суддів дійшла висновку, що в зазначеному акті податковим органом не викладено фактичних даних, які б засвідчували наявність співставних умов придбання товару товару (препарати та агрохімікати) позивачем ТОВ "Нертус", та придбання продукції цього ж найменування ТОВ "Спектр Гранд" та ТОВ "Вектор Максимум" , а саме: кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобов'язань, умови платежів, умови поставок, надбавки чи знижки до ціни, тощо.

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно наданих ТОВ "Нертус" сертифікатів якості, встановлено виробників препаративної форми, якими є "PETERS&BURG Ltd", Венгрія; "SHENYANG RESEARCH INSTITUTE OF CHEMICAL INDUSTRY", КНР; "SHENYANG HARVEST AGROCHEMICAL CO LTD", КНР; YANGZHOU CHEMICAL IMPORT&EXPORT CO LTD", КНР, отже позивачем придбавався товар не тільки виробника "PETERS&BURG Ltd", Венгрія.

В ході розгляду справи відповідач не подав до суду доказів наявності співставних умов за правочинамим, укладеним між позивачем ТОВ "Нертус" і продавцем товару, ТОВ "Віконт Плюс" (договір купівлі-продажу від 01.04.2009 р. №01/04-1), ТОВ "Фавіст" ( договір купівлі-продажу № 09/02 від 09.02.2012 року та № 17/02 від 17.02.2012р.), ТОВ Паритет і К" (договір купівлі-продажу № 22/02 від 22.02.2010 року), за яким позивач придбав товар (препарати та агрохімікати), та за правочинами між ТОВ "Спектр Гранд" та ТОВ "Вектор Максимум" і постачальниками, які імпортують товар - "PETERS&BURG Ltd", Венгрія; "SHENYANG RESEARCH INSTITUTE OF CHEMICAL INDUSTRY", КНР; "SHENYANG HARVEST AGROCHEMICAL CO LTD", КНР; YANGZHOU CHEMICAL IMPORT&EXPORT CO LTD", КНР, за якими відбулась господарська операція з придбання товару.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 13 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.1998 року індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано до суду доказів направлення запиту до відповідного уповноваженого державного органу щодо статистичної оцінки рівня цін реалізації товарів (пестицидів, агрохімікатів) придбаних позивачем на внутрішньому ринку України.

Відповідачем за звичайну ціну самостійно визначено вартість засобів для захисту рослин (придбаних позивачем) за якою ТОВ "Спектр Гранд" та ТОВ "Вектор Максимум" ввозило на територію України зазначені товари. Разом з тим, позивач придбав товари у ТОВ "Віконт Плюс", ТОВ Паритет і К", ТОВ "Фавіст"" за ціною вищою ніж ТОВ "Віконт Плюс", ТОВ Паритет і К", ТОВ "Фавіст"" придбало зазначений товар у постачальників, які також не були імпортерами товару.

З наданих до суду письмових пояснень відповідача вбачається, що запит в порядку підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" про обґрунтування рівня цін, в ході проведення перевірки на адресу позивача не направлявся.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів обґрунтованості та правомірності висновків, які були покладені в основу спірного рішення.

Аналізуючи висновки акту перевірки, колегія суддів зазначає, що донарахування відповідачем грошових зобов'язань проведено з суми, яку розраховано як різниця між ціною імпортера ТОВ "Спектр Гранд", ТОВ "Вектор Максимум" та ціною придбання товару ТОВ "Нертус" у своїх постачальників.

Проте такий метод розрахунку податку на додану вартість, що підлягає донарахуванню в бюджет, не передбачено нормами Податкового кодексу України та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач в акті перевірки посилаючись на придбання ТОВ "Нертус" товарів за ціною вищою ніж звичайна ціна на такі товари взагалі, між тим не зазначає чітку ціну товару в гривнях України.

Посилання відповідача в акті перевірки на інформацію викладену в мережі Інтернет, щодо офіційного представництва та входження ТОВ "Нертус" до складу агрохімічного холдингу "PETERS&BURG Ltd", Венгрія, судом не приймається до уваги оскільки відповідачем не подано належних та допустимих доказів, а саме реєстраційних документів, що свідчать про включення позивача як члена до складу зазначеного холдингу, укладення між ТОВ "Нертус" та "PETERS&BURG Ltd", Венгрія договорів щодо офіційного представництва. З наданих в судовому засіданні пояснень представника відповідача вбачається, що в ході проведення перевірки не встановлено наявності таких документів.

З огляду на норми законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України щодо застосування звичайних цін для визначення бази оподаткування, колегія суддів зазначає, що звичайною ціною є договірна ціна, що відповідає рівню справедливих ринкових цін, якщо не встановлено протилежне.

Отже, при придбанні позивачем ТОВ "Нертус" товару у продавця ТОВ "Віконт Плюс", ТОВ Паритет і К", ТОВ "Фавіст" договірна ціна товару є його звичайною ціною, а податковий кредит відображено на підставі виписаних на адресу ТОВ "Нертус" податкових накладних, що відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість, яке встановлено за рахунок застосування "звичайних цін", в сумі 7 846 466, на підставі якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів" у сумі 7260338 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 3630169 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000602211 від 23.11.2012р.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2013р. по справі № 820/987/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.