УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2013 р.Справа № 816/268/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Агрофірма ім Т. Г. Шевченка" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі № 816/268/13-а
за позовом Приватного підприємства "Агрофірма ім Т. Г. Шевченка"
до Державної інспекція сільського господарства у Полтавській області , Державного інспектора сільського господарства в Полтавській області Пух Миколи Олексійовича
про визнання дій неправомірними та скасування припису,
ВСТАНОВИЛА:
Приватне підприємство "Агрофірма ім. Т. Г. Шевченка" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної інспекція сільського господарства у Полтавській області, Державного інспектора сільського господарства в Полтавській області Пух Миколи Олексійовича (далі по справі - відповідачі), в якому просило суд:
- визнати протиправним дії Державного інспектора сільського господарства в Полтавській області Пух Миколи Олексійовича щодо складання акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 21.12.2012 року, складений за результатами перевірки Приватним підприємством «Агрофірма ім. Г.Г. Шевченка» (Ідентифікаційний код 32514158) та розрахунків розміру шкоди, заподіяної Приватним підприємством «Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка» (Ідентифікаційний код 32514158) внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 3,70185 га. та земельної ділянки площею 3,53063 га. під господарськими будівлями та дворами, за межами населених пунктів на території Демидівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.
- скасувати припис виданий Приватному підприємству «Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка» (Ідентифікаційний код 32514158) Державним інспектором сільськогосподарства в Полтавській області Похою Миколою Олексійовичем № 60 від 25 грудня 2012 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року відмовлено у задоволенні позову .
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Земельного кодексу України.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка" зареєстроване як юридична особа 13 серпня 2003 року Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області, ідентифікаційний код 32514158.
Відповідно до довідки АБ № 596776 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видом діяльності за КВЕД -2010 ПП "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, допоміжна діяльність у рослинництві, прісноводне рибальство, прісноводне рибальство (аквакультура), виробництво продуктів борошномельно - круп'яної промисловості, виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.
В період з 17.12.2012 року по 21.12.2012 року Державною інспекцію сільського господарства в Полтавській області проведено комплексну планову перевірку ПП "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка" щодо дотримання суб'єктами господарювання (власниками та користувачами земельних ділянок) вимог земельного законодавства.
В ході проведеної перевірки встановлено порушення: ст.212 Земельного Кодексу України, абзац 8 пункту "а" ст.6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", пункт 4 Методики ПКМУ від 25.07.2007 року № 962 - IV, пункт "б" ч. 1 ст.211, ч.1 ст.212 Земельного Кодексу України, пункт 4 Методики ПКМУ від 25.07.2007 року № 963, ст.125, ч.1,3,5 ст. 126 Земельного Кодексу України.
За результатом проведеної перевірки складено акт від 21.12.2012 року.
На підставі вищезазначеного акту 25 грудня 2012 року Державною інспекцію сільського господарства в Полтавській області видано припис №60 про усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства у тридцяти денний термін.
Крім того, відповідачем 25 грудня 2012 року прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №30 в розмірі 850 грн.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Указом Президента України від 13.04.2011 року № 459/2011 затверджене Положення про Державну інспекцію сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Держсільгоспінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.
Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема, за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.5 зазначеного Положення, Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право: складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності; безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації усіх форм власності, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, для проведення перевірок з питань, що належать до компетенції Держсільгоспінспекції України.
Згідно преамбули Закону України від 05.04.2007 р. N 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон №877-V), він визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
Також ст. 1 наведеного Закону передбачає, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Згідно зі ст. 2 Закону №877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У відповідності до п.1,2, 5 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи, планова перевірка позивача проведена на підставі наказу №371 від 03.12.2012 року у відповідності до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" В ході проведеної перевірки виявлено порушення земельного законодавства в зв'язку з чим на підставі п.6 ст.7 Закону складено уніфікований акт перевірки від 21 грудня 2012 року.
Пунктом 7 ст. 7 Закону передбачено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявленого порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
На виконання вказаної норми Державною інспекцію сільського господарства в Полтавській області винесено припис № 60 від 25.12.2012 року.
Колегія суддів зазначає, що форма уніфікованого акту затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 12.07.2012 року № 424 "Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1289/21601. Слід зазначити, що дана форма акту не передбачає до нього додатком схеми ділянки.
З огляду на викладене та беручи до уваги наказ про проведення планової перевірки ПП "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка", колегія суддів приходить до висновку про правомірність проведення перевірки позивача.
Досліджуючи правомірність прийняття спірного припису № 60 від 25 грудня 2012 року, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в ході проведеної перевірки встановлено порушення вимог ст.212 Земельного Кодексу України, абзац 8 пункту "а" ст.6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", пункт 4 Методики ПКМУ від 25.07.2007 року № 962 - IV, пункт "б" ч. 1 ст.211, ч.1 ст.212 Земельного Кодексу України, пункт 4 Методики ПКМУ від 25.07.2007 року № 963, ст.125, ч.1,3,5 ст. 126 Земельного Кодексу України, а саме: використання ПП "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка" земельних ділянок без документі що посвідчують право користування (договорів оренди та їх державної реєстрації) на території Демидівської та Омельницької сільських рад (336,650 га під земельними частками (паями) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (в стадії переоформлення) за межами населених пунктів Демидівської сільської ради, 0,57 га під проектними дорогами (знаходяться на державній реєстрації) межами населених пунктів Демидівської сільської ради, 0,17 га під господарськими будівлями і дворами, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва межами населених пунктів Демидівської сільської ради, 0,29815 га під будівлею контори, тракторної бригади та іншими будівлями, 0,18937 га під будівлею току та іншими будівлями. Самовільно зайняті земельні ділянки площею 3,70185 га під господарськими будівлями і дворами за межами населених пунктів Демидівської сільської ради, площею 3,53063 га під господарськими будівлями і дворами за межами населених пунктів Демидівської сільської ради).
Отже, перевіркою встановлено використання позивачем земельних ділянок загальною площею 737,61723 га без документів, що посвідчують право користування (договорів оренди та їх державної реєстрації) для ведення сільськогосподарського виробництва, за межами населених пунктів Демидівської та Омельницької сільських рад Кременчуцького району.
Самовільно зайнято дві земельні ділянки загальною площею 723248 га без рішення про передачу земельної ділянки в оренду, договору оренди та його державної реєстрації, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (господарські будівлі та двори) за межами населених пунктів Демидівської сільської ради Кременчуцького району.
Відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 12.04.2012 року №250 (т. 1 а.с. 165) Приватному підприємству "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка" було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою загальною площею 3,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (під господарськими будівлями та дворами) за межами населених пунктів Демидівської сільської ради.
Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 13.04.2012 року №273 (т. 1 а.с.166) Приватному підприємству "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка" було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою загальною площею 14,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (під господарськими будівлями та дворами) за межами населених пунктів Демидівської сільської ради.
У відповідності до ст. ст. 18 та 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Колегія суддів зазначає, що дане положення відображене також ст. 125 Земельного кодексу України, де вказано, що, зокрема, право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього права.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, що передбачено ст.125 Земельного кодексу України. Перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку, передбачений ст. 126 Земельного кодексу України є вичерпний. Земельне законодавство вимагає це право оформити належним чином, шляхом отримання в установленням законодавством порядку документа, що посвідчує право на земельну ділянку (ст. 126 Земельного кодексу України).
У відповідності до п.п.1,3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Частиною 2 ст.759 та ч.2 ст. 792 Цивільного кодексу України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) а відносини по найму (оренді) земельної ділянки регулюються законом.
У відповідності до ч. 1,2 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об'єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.
Статтею 33 даного закону визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до наведених норм не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки у випадку відсутності заперечень сторін, а лише визначено, що в цьому випадку договір підлягає поновленню.
Таким чином, враховуючи, що позивачем не було надано до суду належних доказів на підтвердження правомірного користування спірними земельними ділянками, відтак не було спростовано факту користування земельними ділянками без відповідних правових підстав на момент проведення перевірки.
Крім того, п.34 ст.26, п.2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі, надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні у результаті рішень, дій або бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Отже, даними нормами передбачено, що способом волевиявлення ради, що здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин є ухвалення рішення сесії ради.
З матеріалів справи вбачається, що договори надані позивачем знаходяться на стадії переоформлення, що в свою чергу не надає право користування спірними земельними ділянками.
Разом з тим, перевіркою встановлено самовільне користування двома земельними ділянками площею 7,23248 га, на підтвердження правомірності використання якими позивачем не надано жодних правовстановлюючих документів та інших доказів.
У відповідності до ч.8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма ім Т. Г. Шевченка" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі № 816/268/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.
Судове рішення № 31170647, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/268/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: