Ухвала суду № 31170362, 15.05.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Матеріал № 623/1107/13-к Слідчий судя: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/790/234/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Зубкова Л.Я.,

суддів - Каплієнка І.І., Шевченко В.В.,

при секретарі - Леськіві Е.П.,

за участю прокурора - Шокотя А.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_2, підозрюваного в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, на постанову слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23 березня 2013 року.

Цією ухвалою до ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з ухваленням рішення про можливість звільнення ОСОБА_2 з-під варти за умови внесення застави в розмірі 91760 грн., та з покладанням на нього за таких умов обов’язків, передбачених п.п. 1-3 ч.5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування такого рішення слідчий суддя послався на вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винним в скоєнні цього правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що находячись на свободі він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, при відсутності підстав вважати, на думку слідчого судді, що обрання менш суворого запобіжного заходу буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати йому більш м’який запобіжний захід у вигляді особистої поруки або домашнього арешту посилаючись на те, що слідчий не довів наявності зазначених ним ризиків та неможливості їх запобігання шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а слідчий суддя цього не врахував та, поряд з цим, розглянув клопотання слідчого з порушенням процедури, передбаченої ст.ст. 107 ч.4, 108, 345 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав апеляційну скаргу безпідставною та дослідивши матеріали, що надійшли до апеляційної інстанції, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення апеляції.

ОСОБА_2І підозрюється в тому, що він, будучи раніше судимим за скоєння розбійних нападів, повторно, 29 березня 2012 року близько 23 години 10 хвилин, за попередньою змовою та разом з чоловіком на ім’я ОСОБА_3, особа якого досудовим слідством не встановлена, при підбурюванні та пособництві ОСОБА_4 з метою заволодіння чужим майном, через незамкнені вхідні двері протиправно проник в квартиру № 29, розташовану в будинку № 27 по вул. Сакко і ОСОБА_5 в м. Ізюмі, де напав на мешканців ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та її чоловіка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, та застосувавши до них насильство, небезпечне для життя та здоров’я, заволодів належним потерпілим майном на загальну суму 577 грн.

Про обґрунтованість цієї підозри свідчать оформлені належним чином протоколи допиту потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколи впізнання ОСОБА_2 та відтворення обстановки та обставин події, висновками експертиз та речовими доказами.

Згідно з вимогами ст. 214 КПК України відомості про це кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012220320000248 з врученням ОСОБА_2 повідомлення про підозру відразу після його затримання.

Обґрунтовано підозрюючись в особливо тяжкому злочині, за яке передбачене покарання від 7 до 12 років позбавлення волі, ОСОБА_2 раніше неодноразово (сім разів) засуджувався, в тому числі за тяжкі корисливі злочини, не працює, не має постійного місця проживання, значний час знаходився в розшуку, переховуючись від правоохоронних органів.

З урахуванням наведених даних в їх сукупності суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що знаходячись на свободі ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового слідства, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення і що запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів не є можливим, а посилання в апеляції на недодержання окремих процесуальних вимог КПК України щодо процедури розгляду вказаних матеріалів, правильності обрання у відношенні ОСОБА_2 зазначеної міри запобіжного заходу не спростовує.

Тому, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23 березня 2013 року про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з ухваленням рішення про можливість його звільнення з-під варти за умови внесення застави в розмірі 91760 грн. – без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді: