Ухвала суду № 31168801, 08.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року Справа № 37892/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гуляка В.В., Глушка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги прокурора Городоцького району Хмельницької області та Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі за позовом прокурора Городоцького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області до приватного підприємства «Універсам» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

прокурор Городоцького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до приватного підприємства «Універсам» в якому просив з урахуванням уточнень(а.с.67) стягнути з відповідача 248 662,69 грн. податкової заборгованості по платі за землю.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції прокурор Городоцького району Хмельницької області та Городоцька міжрайонна державна податкова інспекція Хмельницької області оскаржила його в апеляційному порядку, вважають, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі прокурор Городоцького району Хмельницької області зазначає, що у постанові суд першої інстанції зазначив, що Городоцького МДПІ неправомірно проводилося зарахування коштів, сплачених відповідачем на погашення зобов'язань по орендній платі за землю. Суд погодився з доводами відповідача стосовно того, що за період, який зазначений у розрахунку заборгованості, заявленої до стягнення, у ПП «Універсам» відсутня заборгованість по даному податку.

Згідно наданого суду розрахунку заборгованості, картки особового рахунку платника, можна прослідкувати всі нарахування по даному податку та його сплату і таким чином з'ясувати підстави виникнення та наявність заборгованості. При аналізі зазначених документів підтверджується факт, що платником за листопад-грудень 2008 року, січень, лютий, липень, серпень 2009 року взагалі не проводилася сплата зобов'язань, визначених платником самостійно у відповідних деклараціях, наданих до податкового органу. Відсутність сплати стала причиною виникнення податкового боргу. Крім цього, відповідно до п.п 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 16.1.1. п.16.1 ст.16 вказаного Закону, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Наявність заборгованості по орендній платі за землю послужило правовою підставою Городоцькій МДПІ для застосування до відповідача штрафних санкцій, нарахування пені.

Згідно п. 1.3 ст. 1 вище згаданого Закону податковий борг(недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Таким чином, сукупність таких складових як несплачене податкове зобов'язання, нараховані штрафні санкції та пеня формують в загальному податковий борг платника. Відповідно до п.7.7 ст. 7 цього ж Закону, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Жодним законодавчим актом не надано право відповідачеві не сплачувати податковий борг, або сплачувати його на власний розсуд. Таким чином, наявність заборгованості відповідача, заявленої до стягнення в судовому порядку, є обґрунтованою та законодавчо підтвердженою.

Щодо твердження суду про те, що податковим органом змінено призначення платежу, то це не відповідає дійсності, оскільки призначення платежу - це лише один з реквізитів, які підлягають заповненню при оформлені платіжного доручення і заповнюється цей реквізит платником податків. Вказане регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ України №22 від 21.01.2004р. Крім цього, питання щодо порядку сплати податків та зборів не регулюється законодавством, що регулює банківську діяльність, а регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» де, зокрема, в частині першій преамбули визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Враховуючи вище викладене просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити адміністративний позов повністю.

Городоцька міжрайонна державна податкова інспекція Хмельницької області в апеляційній скарзі навела доводи аналогічні за змістом та по суті доводам викладеним в апеляційній скарзі прокурора Городоцького району Хмельницької області та просила скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року та задовольнити позов.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство «Універсам» зареєстроване як юридична особа 23 березня 2000 року Локачинською районною державною адміністрацією Волинської області. Державною податковою інспекцією у Городоцькому районі Хмельницької області 3 вересня 2010 року проведено перевірку ПП «Універсам» по питанню своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань згідно поданої звітності, за результатами якої складено акт за №115/15/30089507, згідно якого встановлено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання протягом граничних строків станом на 3 вересня 2010 року у зв'язку з чим відповідно до підпункту 17.1.17 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховані фінансові санкції по орендній платі в сумі 17 070,01 грн. У зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку відповідача державною податковою інспекцією у Городоцькому районі Хмельницької області сформоване податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2010 року за №0002491521/0 яким визначено штраф за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі в розмірі 50% в сумі 17 070,01 грн. Дане податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано 28 вересня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового повідомлення.

Постановляючи рішення суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 цього Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Частиною 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції встановив, що ПП «Універсам» 27 січня 2010 року подав податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державно і комунальної власності за 2010 рік та сплачував податкові зобов'язання, визначені у вказаних податкових деклараціях, що підтверджується копіями платіжних доручень, в яких відповідач зазначав призначення платежу - орендна плата за землю за відповідний місяць року(а.с.50-59).

В даній спірній ситуації суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.2004 року за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. Тому суд першої інстанції правильно вважав, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Крім того, суд вірно вказав, що Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. У разі недотримання платником податків порядку та строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. Пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою закріплено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Однак зазначена стаття Закону не визначає права чи обов'язку органу державної податкової служби змінювати призначення платежу, визначене у платіжному документі платником податків, який є власником коштів і на свій розсуд ними розпоряджається. Самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Оскільки згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік та платіжних доручень за період з лютого по жовтень місяці 2010 року сплачено орендну плату за період з січня по серпень місяці в сумі 286 950,48 грн. при задекларованих до сплати 286 950,48 грн. то суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що орендна плата за січень-серпень місяці 2010 року є повністю сплаченими відповідачем у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань.

Крім того, згідно п. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а оскільки відповідачем повністю сплачено орендну плату за січень-серпень місяці 2010 року, тому є неправомірним нарахування пені в сумі 16 379,82 грн.

Також суд першої інстанції вірно вважав, що не має підстав для стягнення із відповідача штрафних санкцій в розмірі 17 070,01 грн., нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2010 року за №0002491521/0, бо дане податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано 28 вересня 2010 року (повідомленням про вручення рекомендованого поштового повідомлення), а позов поданий прокурором 26 жовтня 2010 року (штамп вхідної кореспонденції суду), тобто до спливу строку встановленого частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що не заслуговують на увагу твердження прокурора та податкового органу щодо здійснення операцій на рахунках платника в хронологічному порядку, так як у графі платіжних доручень «Призначення платежу» чітко вказано, за який саме податковий період підприємством сплачувалося податкове зобов'язання, відповідно зарахування цих сум в погашення податкового боргу за минулий період є неправомірним.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги прокурора Городоцького району Хмельницької області та Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі № 2а-2836/10/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Гуляк

І.В. Глушко

Повний текст ухвали виготовлений 08.05.2013 року