Ухвала суду № 31167435, 13.05.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-2448/13

Справа №760/5802/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Осадчій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Компанія Спецтехінвест» про розірвання договору, стягнення сплачених коштів, стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2013 року позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом.

26.04.2013 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту, зокрема:

- на розрахунковий рахунок:26009010386381 в Деміївському відділенні ПАТ «Укрсоцбанк», МФО: 300023, ЄДРПОУ: 38051088, ТОВ «Компанія Спецтехінвест», адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом»янська, 3, оф. 41;

- на все нерухоме та рухоме майно та всі інші банківські рахунки ТОВ «Компанія Спецтехінвест», адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом»янська, 3, оф. 41.

В обґрунтування заявлено клопотання позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може затягнути та утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов»язань передбачених договором купівлі-продажу.

Ознайомивши з поданими матеріалами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для застосування позову.

Відповідно до ст. 152 ч. 3 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9« Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову » роз'яснено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд не знаходить підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Враховуючи те, що позивач просить накласти арешт на розрахунковий рахунок відповідача , приймаючи до уваги вимоги закону та оцінюючи матеріали справи, суд вважає, що заявлене клопотання позивача в цій частині є необґрунтованими та таким, що не підлягає задоволенню.

Крім цього, позивач просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, рахунки та грошові кошти відповідача, проте доказів в підтвердження та в обґрунтування заявленого клопотання про належність на праві власності певного рухомого чи нерухомого майна, рахунки та грошові кошти відповідачу, не зазначає.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову і в цій частині.

Крім того, суд вважає, що в задоволенні поданого клопотання має бути відмовлено також з тих підстав, що позивачем не надано обгрунтувань , що невжиття вказаних вище заходів забезпечення позову може утруднути чи призведе до неможливості виконання рішення суду.

Враховуючи наведене вище, у задоволенні заяви позивача слід відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30 березня 2012 року, ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: