Рішення № 31166147, 13.05.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" травня 2013 р. Справа № 906/532/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Галяс О.О. (довіреність від 01.12.12)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Солді і КО" (м.Київ, Подільський район) в особі ЖФ ПАТ "Солді і Ко"-"Солді-Житомир" (м.Житомир)

до Приватного багатопрофільного науково-виробничого підприємства "Промсвіт" (м.Житомир)

про стягнення 4388,12 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 4388,12грн., з яких: 3564,00грн. боргу за поставлений товар, 389,59грн. пені, 78,13грн. 3% річних,356,40грн. штрафу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, 13.05.13 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити свого представника для участі в судовому засіданні по причині його перебування на лікарняному.

За нормами ст.28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.Представниками юридичних осіб, крім керівника підприємства та організації, можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Тобто, інтереси підприємства може представляти будь-яка особа на підставі довіреності виданої його керівником.

Відповідно до ст.22 ч.3 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд відхиляє клопотання відповідача, вважає, що відповідач не добросовісно користується своїми правами наданими йому ст.22 ГПК України, оскільки відповідач

не направив свого представника для участі в судовому засіданні та не виконав вимог ухвали суду від 11.04.13.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2012 між Приватним акціонерним товариством "Солді і КО" в особі Житомирської філії ПАТ «Солді І КО»-«Солді-Житомир» (постачальник/позивач) та Приватним багатопрофільним науково-виробничим підприємством «ПРОМСВІТ» (покупець/відповідач) укладено Договір поставки №048933/03-12.

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах визначених Договором, Позивач зобов'язався передати Товар, а Відповідач зобов'язався прийняти такий Товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору, позивач поставив Приватному багатопрофільному науково-виробничому підприємству «ПРОМСВІТ» товар на загальну суму 5064,00грн., що підтверджується видатковими накладними: №917270 від 12.06.12 на суму 2520,00грн., №917390 від 18.06.12 на суму 2 544,00грн. та довіреностями на отримання товару (а.с.12-17).

Відповідно до п. 4.3. Договору Відповідач зобов'язаний провести оплату за поставлений товар протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Але відповідач в супереч умовам договору оплату провів частково, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 3564,00грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом звірки розрахунків (а.с.29).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 3564,00грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.9.2 договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 389,59грн. та штраф в розмірі 356,40грн.(а.с.5).

За приписами ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.2. Договору, передбачено,що за порушення строку оплати, визначеного п.4.3. договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад три дні додатково стягується штраф у розмір 10% (десяти відсотків) від вартості несплаченого вчасно товару.

Відповідно до ст.232 п.6 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором,припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 13.3 договору, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунки пені та штрафу, вважає їх нарахування правильними та такими, що підлягають задоволенню в сумі, що заявлені позивачем.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, що згідно розрахунку позивача становить 78,13грн. (а.с.5).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню в сумі 4388,12грн., з яких: 3564,00грн. боргу, 389,59грн. пені, 78,13грн. річних, 356,40грн. штрафу.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного багатопрофільного науково-виробничого підприємства «ПРОМСВІТ» (10003,м. Житомир, вул. Щорса, буд. 91/22; код 32265282) на користь Приватного акціонерного товариства «СОЛДІ І КО» (04073, м. Київ, Подільський район, вул. Сирецька, буд. 28/2; код 23162981) - 3564,00грн. боргу, 389,59грн. пені, 78,13грн. річних, 356,40грн. штрафу, 1720,50грн. витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)