Ухвала суду № 31162017, 15.05.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1601/12973/12

Номер провадження 22-ц/786/1837/2013

Головуючий у 1-й інстанції Савічев В.О.

Доповідач Корнієнко В. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Корнієнка В.І.,

Суддів: Винниченка Ю.М., Абрамова П.С.,

При секретарі: Коротун І.В.,

розглянула у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 березня 2013 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором, договором поруки.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 березня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором, договором поруки - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» /місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, вул.. Університетська, 2А; код ЄДРПОУ: 14282829/ заборгованість за кредитним договором № 6534065 від 23 червня 2008 року, Додатковою угодою № 7822723 від 13 липня 2009 року до кредитного договору № 6534065 від 23 червня 2008 року та договором поруки № 6553876 від 23 червня 2008 року, додатковою угодою № 7822758 до договору поруки № 6553876 від 23 червня 2008 року в розмірі - 194 805,01 ( сто дев'яносто чотири тисячі вісімсот п'ять ) грн. 01 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» суму судового збору у розмірі 1948 грн. 05 коп.

ОСОБА_4 від сплати судового збору звільнено.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2., яка в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк».

Доводи апеляційної скарги апелянт вмотивовує тим, що суд першої інстанції не перевірив наявності у позивача ліцензії на здійснення банківських операцій з іноземною валютою на момент видачі кредиту та укладення кредитного договору між сторонами. Також посилалася на те, що суд необґрунтовано відмовив у витребуванні довіреності керуючого відділенням № 2 в м. Кременчуці філії ПУМБ в м. Дніпропетровську ОСОБА_5, яким від імені позивача був підписаний кредитний договір з позичальником. Окрім того, як на порушення норм процесуального права, апелянт вказує на невідповідність висновків суду щодо належного повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи та необхідність ухвалення судом заочного рішення.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення позивача, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом першої інстанції вірно встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що 23 червня 2008 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 6534065 від 23 червня 2008 року, додаткова угода № 7822723 від 13 липня 2009 року до кредитного договору № 6534065 від 23 червня 2008 року, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит у розмірі 20 078,00 доларів США 00 центів, а відповідач - зобов'язання використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором та Додатковими угодами.

Встановлено, що банк виконав зобов'язання шляхом надання кредитних коштів, що підтверджується меморіальним ордером № 458945677 від 23 червня 2008 року та другого траншу кредиту в розмірі - 132 443,69 грн. 69 коп., що еквівалентно частині заборгованості за кредитом в іноземній валюті в розмірі - 17 312,90 доларів США 90 центів, згідно Додаткової угоди № 7822723 від 13 липня 2009 року до кредитного договору № 6534065 від 23 червня 2008 року, що підтверджується меморіальним ордером № 627461232 від 20 липня 2009 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 6553876 від 23 червня 2008 року, згідно зі ст. 1 якого Поручитель поручився перед кредитором за виконання зобов'язання боржником у повному обсязі. Згідно умов вказаного договору поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, можливих комісій, неустойки, витрат Кредитора тощо. У разі порушення боржником зобов'язання, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Вирішуючи спірні правовідносини та дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд першої інстанції правомірно виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, якою встановлено цивільно-правову відповідальність за порушення умов договору, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно п. 5.2. Кредитного договору передбачено відповідальність за порушення позичальником своїх зобов'язань у вигляді сплати на користь Банку пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов'язань за день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 4.3.1 кредитного договору передбачено обов'язок Позичальника протягом строку дії договору щорічно до дати закінчення періоду страхування, за який сплачено страховий платіж, поновлювати дію договорів страхування, укладення яких передбачено кредитним договором.

Згідно з п. 5.4. за кожний випадок порушення Позичальником обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, передбачених п. 4.3.1 цього Договору. Позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу Банку на його користь штраф у розмірі 10 % від мінімальної страхової суми, на яку згідно вимогам договору укладений договір страхування.

Відповідно до п. 5.5 кредитного договору визначено зобов'язання Позичальника на вимогу Банку сплатити на його користь штраф у розмірі 1% від одержаного кредиту у разі порушення ним п. 4.3.2. - п. 4.3.6 кредитного договору.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну ) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в термін, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати відсотків.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням боржником за кредитним договором своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків, передбачених умовами договору, утворилася заборгованість. 31 серпня 2012 року на адресу ОСОБА_4 ПАТ «ПУМБ» було направлено вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом, у відповідності до якої ПАТ «ПУМБ» вимагав у поручителя у 3-денний строк з моменту отримання вимоги достроково повернути всю суму кредиту та відсотки за користування кредитом у розмірі 119959,43 грн. Вказана вимога була отримана ОСОБА_4 12 вересня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням, що мається в матеріалах справи

Також матеріалами справи підтверджується, що станом 10 жовтня 2012 року заборгованість боржника перед позивачем з основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, пені за порушення строків повернення кредиту і сплати процентів за користування становить - 194 805,01 грн., з яких:

- заборгованість за сумою кредиту - 119959,43 гривень;

- заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом - 51 102,67 гривень;

- сума пені за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором - 22 438,26 гривень;

- загальна заборгованість за сумою штрафу за порушення обов'язків, передбачених п. 4.3.2 -4.3.6 Кредитного договору - 1304,65 гривні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та стягнення в солідарному порядку з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, як і не підтверджують відповідними доказами їх неправомірність, виходячи з наступного.

Статтею 1056 Цивільного кодексу України передбачено право позичальника відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ст.627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. В свою чергу, ОСОБА_1 не порушувалося питання щодо недійсності умов кредитного договору в силу тих чи інших підстав, з зустрічним позовом він не звертався. З огляду на не заслуговують на увагу та розцінюються критично, як спроба затягнути розгляд справи, посилання апелянта на ймовірну відсутність у позивача права на здійснення банківських операцій з іноземною валютою та належного доручення на укладення кредитного договору у особи, що діяла від імені позивача при його підписанні.

Далі, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не заслуговують на увагу і посилання апелянта на відсутність належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, оскільки спростовуються наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с. 75 ).

Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, - відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 березня 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : ____ В.І. Корнієнко

Судді: ____ Ю.М. Винниченко ____П.С. Абрамов