Ухвала суду № 31152982, 10.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2013 р. м. Київ К-25864/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року

у справі № 2а-12304/09/8/0170

за позовом Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс «Современник»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство Паливно-енергетичний комплекс «Современник» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 жовтня 2009 року № 0021122303.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 0021122303 від 19 жовтня 2009 року в частині застосування до ПП ПЕК «Современник» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19345,05 грн. В іншій частині в позові відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП ПЕК «Современник» 3,40 грн. судового збору.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2009 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, враховуючи межі касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - автомобільної заправної станції, що розташована за адресою: с. Гвардійське, вул. Гагаріна, 93а, та належить суб'єкту господарської діяльності - ПП ПЕК «Современник», за результатами якої був складений акт на бланку № 000081 від 29 вересня 2009 року (зареєстрований за № 0516/01/24/23/24870616.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пунктів 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали: у непроведенні розрахункової операції з продажу бензину марки А-95 на суму 30,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій та невидачі розрахункового документа на вказану суму; невиконанні щоденного друку фіскального звітного чека за 11 липня 2008 року та незабезпеченні зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскального звітного чека № 2356; незабезпеченні відповідності готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка вказана у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, невідповідність склала 3733,01 грн.

Від підписання матеріалів перевірки оператор автомобільної заправної станції відмовився, про що було складено відповідний акт відмови.

19 жовтня 2009 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0021122303, яким на підставі пунктів 1, 4 статті 17, статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ПП ПЕК «Современник» штрафні (фінансові) санкції у сумі 19495,05 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки акту перевірки щодо невиконання щоденного друку фіскального звітного чека за 11 липня 2008 року, а також щодо незберігання фіскального звітного чека № 2356 спростовуються Книгою обліку розрахункових операцій № 0109004381р16 від 03 червня 2008 року; сума 3733,01 грн., яка за висновками акту перевірки є сумою невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків, є сумою операцій з продажу бензину за талонами (обіг Б), які також проводились господарською одиницею позивача через реєстратор розрахункових операцій. Відмовляючи в решті задоволення позовних вимог суд виходив з того, що факт непроводення розрахункової операції на суму 30,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій та невидача розрахункового документа на вказану суму мав місце та не спростований позивачем

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями пунктів 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до пункту 7.1 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити використання книги обліку розрахункових операцій у тій господарській одиниці (у депо) чи з тим реєстратором розрахункових операцій, що були зазначені на титульній сторінці книги при її реєстрації. Якщо в господарській одиниці організовано декілька місць проведення розрахунків, де відповідно до чинного законодавства дозволяється проводити розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій, то на бажання суб'єкта підприємницької діяльності на всіх місцях проведення розрахунків в одній господарській одиниці може використовуватися одна книга обліку розрахункових операцій.

Пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає, зокрема: наявність книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, за 10 липня 2008 року господарською одиницею позивача було підклеєно до книги обліку розрахункових операцій № 0109004381р16 від 03 червня 2008 року фіскальний звітний чек № 2052, а за 12 липня 2008 року - чек № 2054. Між ними міститься підклеєний фіскальний звітний чек без номера і дати (вказана частина чеку необережно відірвана), але з нього вбачаються основні показники: обіг А - 7912,47 грн., обіг Б - 1653,99 грн., обіг - 9566,46 грн., податок - 1318,75 грн.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що вказаний чек є роздрукованим та підклеєним чеком № 2053 від 11 липня 2008 року, що також підтверджується контрольною стрічкою реєстратора розрахункових операцій, в якій зазначені ті ж самі показники щодо обігу та розміру податку, як і в підклеєному у книзі обліку розрахункових операцій чеці без номеру і дати між чеками № 2052 за 10 липня 2008 року та № 2054 за 12 липня 2008 року (арк. справи 54).

Судами першої та апеляційної інстанцій також було встановлено, що на одній із сторінок вказаної книги обліку розрахункових операцій № 0109004381р16 від 03 червня 2008 року господарською одиницею позивача було здійснено підклеювання фіскальних звітних чеків за період з 23 квітня 2009 року по 28 квітня 2009 року (арк. справи 56). При цьому господарською одиницею позивача були підклеєні: за 24 квітня 2009 року чеки за № 2354 та № 2355, сума готівки (обіг А) - 5729,50 грн., а за 25 квітня 2009 року - чек за № 2357, сума готівки (обіг А) - 3486,62 грн. + 247,20грн. = 3733,82грн. (арк. справи 56-58). Відсутність чека № 2356 за невідомо яку дату і стало підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн.

За приписами пункту 7.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі обліку розрахункових операцій, записи в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.

Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, згідно з пунктом 2.6 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що квитанції до прибуткових касових ордерів № 1849530 від 24 квітня 2009 року та № 1849531 від 25 квітня 2009 року свідчать про те, що 24 квітня 2009 року була оприбуткована готівка у сумі 5729,50 грн., а 25 квітня 2009 року - у сумі 3733,82 грн., що відповідає сумам готівкових коштів, зазначеним у відповідних фіскальних звітних чеках № 2354 та № 2355 за 24 квітня 2009 року., а також № 2357 за 25 квітня 2009 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про наявність збою у програмному забезпеченні реєстратора розрахункових операцій, який використовувався у господарській одиниці позивача, а відтак і відсутність вини позивача у незабезпеченні зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскального звітного чека № 2356, з огляду на його відсутність взагалі, що не може бути підставою для притягнення до позивача відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 18665,05 грн. слугував висновок податкового органу про незабезпечення відповідності готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка вказана у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, яка склала 3733,01 грн.

Зокрема, в акті перевірки було зазначено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складала 1003,15грн. (з урахуванням закупки 30,00 грн.), в той час як згідно показників денного звіту реєстратора розрахункових операцій сума готівки складала 4706,16 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу ПП ПЕК «Современник» № 7/2 від 15 лютого 2008 року на підприємстві була введена система відпуску паливно-мастильних матеріалів на автомобільній заправній станції по талонах (разових відомостях) та затверджені зразки таких талонів (арк. справи 40-41). Судами також було встановлено, що розрахункові операції на автомобільній заправній станції, яка належить позивачу, здійснюються за групами, а саме: за готівку (обіг А) та за чеками (талонами) - (обіг Б), а також за загальний обігом. Вказана обставина підтверджується даними звіту операторів та звіту по касі, де також окремими рядками відображаються суми від розрахункових операцій готівкою та за талонами (арк. справи 63). Показниками контрольної стрічки за 29 вересня 2009 року та наявного в ній звіту артикулів (арк. справи 62) підтверджується, що протягом 29 вересня 2009 року господарською одиницею позивача здійснювались розрахункові операції як за готівку, так і за талонами, при чому за обігом А відображались розрахункові операції за готівку, а за обігом Б - розрахункові операції по талонах. У підсумку загальної суми (обігу) розрахункових операцій з реалізації товарів на автомобільній заправній станції під час здійснення перевірки зазначена сума в розмірі 4706,16 грн., відображена також і у денному звіті реєстратора розрахункових операцій включає в себе суму операцій як по обігу А (готівка), так і по обігу Б (талони).

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не містить обмеженого переліку засобів проведення безготівкових операцій і водночас не звільняє від обов'язку проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

З огляду на те, що сума3733,01 грн., яка склала невідповідність готівкових коштів, є сумою операцій по обігу Б (талони), суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна