Ухвала суду № 31152978, 25.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2013 р. м. Київ К-25761/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2010

у справі № 2а-11257/09/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Промтехснаб Кременчук»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 12.08.2008 № 0002432301/0/2366, від 10.10.2008 № 0002432301/1/2924 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12892 грн. основного платежу та 6446 грн. штрафних (фінансових) санкцій та від 12.08.2008 № 0002422301/0/2365, від 10.10.2008 № 00024222301/1/2925 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 12458 грн. основного платежу та 3339,50 грн. штрафних санкцій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.6.2010, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.08.2008 № 0002432301/1/2924, від 10.10.2008 № 0002432301/1/2924 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4387,44 грн., в тому числі основного платежу в сумі 2924,96 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1462,48 грн. У решті позову відмовлено.

Кременчуцька ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.6 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві за оспорюваними податковими повідомленнями-рішенням податкових зобов'язань з податку на прибуток слугували висновки перевірки, викладені в акті від 16.09.2008 № 2572/23-210/33180708, про порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у неправомірному формуванні валових витрат у 4 кварталі 2007 року та І кварталі 2008 року за операціями з придбання у ПП «Термобудпроект» послуг з перевезення за відсутності первинних документів, що підтверджують господарські операції.

Підставою для визначення позивачеві за оспорюваними податковими повідомленнями-рішенням податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 2924,96 грн. основного платежу та в сумі 1462,48 грн. штрафних (фінансових) санкцій, щодо яких позов задоволено, слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, яке полягало у неправомірному формуванні податкового кредиту за 2007 рік та І квартал 2008 року на підставі податкових накладних, виданих ПП «Термобудпроект» за операціями з поставки товарів, в яких помилково вказано продавцем позивача, а покупцем - постачальника послуг, а також прізвище директора та назва постачальника зазначено з помилками.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень у частині задоволення позову норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Згідно із п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього ж закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, виходячи із наведених норм закону, лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

За умови реального здійснення господарської операції окремі недоліки податкової накладної, зокрема помилки при заповненні, що не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію з поставки товарів (робіт, послуг), платників податку, ціну поставки та суму податку, не може бути безумовною підставою для позбавлення податкової накладної сили звітного податкового і одночасно розрахункового документа, а відтак позбавлення покупця права на формування податкового кредиту.

З огляду на встановлену судами попередніх інстанції на підставі безпосередньо досліджених доказів - первинних документів обставину щодо реального здійснення господарських операцій з придбання товарів, наявність податкових накладних, суди дійшли правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 2924,96 грн.

Зважаючи на відсутність підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, відсутність підстав для висновку про незаконність та необґрунтованість судових рішень у частинах, що не оскаржуються, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.6.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло