Ухвала суду № 31152972, 17.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2013 р. м. Київ К-24504/10-С

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2010 року

у справі № 2а-2520/10/1270

за позовом Закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську (далі - відповідач) про визнання недійсними рішень СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00006408013 від 12 листопада 2009 року, № 00006408013/1 від 07 грудня 2009 року, № 00006408013/2 від 23 лютого 2010 року та № 00006408013/3 від 26 березня 2010 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсними рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00006408013 від 12 листопада 2009 року на суму 850,00 грн., № 00006408013/1 від 07 грудня 2009 року на суму 850,00 грн., № 00006408013/2 від 23 лютого 2010 року на суму 850,00 грн. та № 00006408013/3 від 26 березня 2010 року на суму 850,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2010 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську провела планову виїзну перевірку ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року, за результатами якої був складений акт від 30 жовтня 2009 року № 876/08-3/31380846.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги статті 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пунктів 2, 3 наказу Міністерства фінансів України від 25 грудня 1995 року № 207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами», пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності», які полягали у недекларуванні ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» валютних цінностей станом на 01 квітня 2008 року, 01 липня 2008 року, 01 жовтня 2008 року 01 січня 2009 року, 01 квітня 2009 року у розмірі 643,25 дол. США по контракту від 19 квітня 2006 року № 6-44-792, укладеному з Компанією «Kaptanoglu Foreign Trade Ing», Туреччина, по якому на звітні дати перевищено законодавчо встановлені строки розрахунків.

12 листопада 2009 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 00006408013, яким на підставі статті абзацу 7 пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 2.7 постанови Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49 «Про затвердження Положення про валютний контроль» застосувала до ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» штрафні (фінансові) санкції у сумі 850,00 грн.

Вказане рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті рішення № 00006408013/1 від 07 грудня 2009 року, № 00006408013/2 від 23 лютого 2010 року та № 00006408013/3 від 26 березня 2010 року на аналогічні суми штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт своєчасної оплати нерезидентом вартості поставленої продукції та відсутності заборгованості Компанії «Kaptanoglu Foreign Trade Ing» перед позивачем підтверджений довідкою Лисичанською філією ВАТ «Реал Банк» про зняття з валютного контролю експортних операцій ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з Компанією «Kaptanoglu Foreign Trade Ing», а також постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2008 року у справі № 2а-3344/08, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2009 року, з огляду на що позивач правомірно не здійснював декларування 643,25 дол. США. При цьому, суд виходив з того, що частина скла у кількості 315,24 м2, поставленого позивачем нерезиденту на виконання умов контракту від 19 квітня 2006 року № 6-44-792, після проходження митного оформлення та під час відвантаження на борт корабля виявилась пошкодженою з вини постачальника, що було визнано позивачем, внаслідок чого ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» була зменшена вартість відвантаженої продукції, про що між сторонами було складено відповідну додаткову угоду № 2 від 18 червня 2006 року до контракту від 19 квітня 2006 року № 6-44-792.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 квітня 2006 року між ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (продавець) та Компанією «Kaptanoglu Foreign Trade Ing» (Туреччина) (покупець) був укладений контракт № 6-44-792, відповідно до умов якого ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» здійснює продаж флоат-скла на умовах FOB-«затока-порт» або FOB-Керченський морський торгівельний порт, м. Керч (Інкотермс-2000) у кількості, асортименті та у відповідності до нормативно-технічної документації, вказаної у додатку № 1 (пункт 1.1 статті 1 контракту); претензії щодо якості товару можуть бути заявлені протягом 20 днів з моменту отримання продукції покупцем. Акт рекламації повинен бути складений при обов'язковою участю незалежною міжнародною експертною організації (SGS або ЛЛОЙД) 1 (пункт 6.2 статті 6 контракту).

Станом на 15 травня 2006 року ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» було експортовано на умовах поставки FOB-Морпорт м. Керч згідно Інкотермс-2000 на адрексу Компанії «Kaptanoglu Foreign Trade Ing» товар - скло листове флоат вартістю 2,35 долара США за 1 м2, кількістю 147109,36 м2., код товару 7005103000 на суму 407651,12 доларів США, що підтверджується відповідними вантажними митними деклараціями, копія яких знаходяться в матеріалах справи (арк. справи 66-75).

Актом огляду міжнародної експертної організації SGS № КЕ 0630-0107 від 15 травня 2006 року встановлено пошкодження 51 листа флоат-скла у кількості 315,24 м2 з вини постачальника. (арк. справи 22-23).

На підставі зазначеного акта огляду Компанія «Kaptanoglu Foreign Trade Ing» направила до ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» претензію щодо зменшення вартості поставленого флоат-скла (арк. справи 64-65).

Крім того, сторонами контракту був складений акт № 1 пошкодження товару по контракту № 6-44-792 від 19 квітня 2006 року, згідно якого сторони визнали факт пошкодження товару, внаслідок чого прийнято рішення про зменшення розміру оплати за товар на пошкодженого товару вартістю 740,81 дол. США, а також вирішено повернути покупцю надмірно сплачену суму 97,56 дол. США (арк. справи 63).

18 червня 2006 року між ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (продавець) та Компанією «Kaptanoglu Foreign Trade Ing» (Туреччина) (покупець) була укладена додаткова угода № 2 до контракту № 6-44-792 від 19 квітня 2006 року, згідно якої сторони узгодили, що вони визнають факт пошкодження товару (акт SGS № КЕ 0630-0107 від 15 травня 2006 року) та зменшують розмір оплати за товар на суму бою 740,81 дол. США, а також про повернення покупцю надмірно сплаченої суми 97,56 дол. США (арк. справи 62).

ВАТ «Реал Банк», який здійснював валютний контроль за даною операцією, на підставі акту SGS від 15 травня 2006 року зняв з валютного контролю експортні операції ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з Компанією «Kaptanoglu Foreign Trade Ing», про що надав відповідне повідомлення (арк. справи 24).

Вказані обставини також знайшли своє підтвердження у постанові Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2008 року, залишеній без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2009 року, у справі № 2а-3344/08 за позовом ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, якою позов було задоволено. Зокрема, в мотивувальній частині постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2008 року були встановлені обставини щодо відсутності заборгованості Компанії «Kaptanoglu Foreign Trade Ing» (Туреччина) за контрактом № 6-44-792 від 19 квітня 2006 року перед ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» на суму 643,25 дол. США (арк. справи 25-30).

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, судом касаційної інстанції враховано, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2012 року (К-17812/09) постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2008 року № 2а-3344/08 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2009 року у справі було залишено без змін.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за недекларування валютних цінностей, які знаходяться за межами України, за контрактом № 6-44-792 від 19 квітня 2006 року, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську підлягає залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна