Рішення № 31146729, 24.04.2013, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 0541/6853/2012

Провадженя№ 2/266/151/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

24.04.2013 м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

Головуючого судді - Курбанової Н.М.

при секретарі - Ситенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіби втратившими право користування жилим приміщенням та виселення без надання іншого жилого приміщення,

третья особа Комунальне комерційне підприємство «Керуюча компанія «Приморська»,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача виконавчого комітету Маріупольської міської ради, ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб втратившими право користування жилим приміщенням та виселення без надання іншого жилого приміщення, посилаючись на те, що на підставі рішення виконкому Жданівської міської ради народних депутатів від 12 березня 1980 року № 64 ОСОБА_4 був виданий ордер на право заняття квартири АДРЕСА_1. В даний час згідно копії особового рахунку НОМЕР_1 квартиронаймач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, значиться вибулою ІНФОРМАЦІЯ_8 (померлою), а у квартирі АДРЕСА_2, зареєстровані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 правнук квартиронаймача, і ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_3 - правнучка квартиронаймача, але фактично не проживають з 2006 року. Станом на 31 серпня 2012 року сума заборгованості з квартирної плати становить 1542,23 грн., яка до теперішнього часу не погашена. Квартира АДРЕСА_2. є державною, в квартирі відповідачі не проживають, відсутні за місцем проживання понад 6 місяців без поважних причин, обов'язки наймача та членів його сім'ї, які витікають з договору найму державної квартири, не виконують. В даний час виконавчий комітет Маріупольської міської ради позбавлений можливості розпорядитися спірною квартирою і розподілити її громадянам, які потребують поліпшення житлових умов. Тому просить суд визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2 втративши ми право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_5 та виселити їх без надання іншого жилого приміщення.

Представник позивача виконавчого комітету Маріупольської міської ради, ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, до судового засідання не з'явилася, надала суду заяву, згідно якої на позовну заяву підтримала, на її задоволенні наполягала, просила розглянути справу без її участі та винести по справі заочне рішення.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідачів, які були належним чином повідомлені і від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи ККП «КК «Приморська», ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності до судового засідання не з'явилася, надала до суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Допитана у якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що вона працює майстром ККП «КК «Приморська» та у лютому 2012 року обстежувала квартиру АДРЕСА_3. Зазначений будинок багатоквартирний, барачного типу, усі квартири приватизовані, крім спірної квартири № 1. На даний час, зі слів сусідів з будинку № 64, в цій квартирі ніхто не проживає з 2006 року, квартира потребує ремонту. До цього вона була у будинку АДРЕСА_5 років назад, на той час квартира була у жилому стані та в ній проживав ОСОБА_7, який в подальшому був засуджений, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - це його діти, які не проживали у цій квртирі ні тоді, ні на даний час.

Суд вислухавши свідка, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно із статтею 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян.

Члени сім'ї наймача, відповідно до статті 64 Житлового кодексу України, це особи, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Згідно із статтею 71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно із статтею 72 Житлового кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судом встановлено, що згідно особового рахунку НОМЕР_1 та на підставі рішення виконкому Жданівської міської ради народних депутатів від 12 березня 1980 року № 64 квартиронаймачем квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка значиться вибулою ІНФОРМАЦІЯ_8 (померлою), та зареєстровані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 правнук квартиронаймача, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 - правнучка квартиронаймача (а.с.4).

Згідно з актами обстеження, складеним житлово-комунальним підприємством № 1 Приморського району м. Маріуполя від 15 лютого 2012 року і 12 березня 2012 року ОСОБА_1, і ОСОБА_2, фактично не проживають з 2006 року в квартирі АДРЕСА_2, про що підтверджують підписавши акти сусіди: ОСОБА_8, проживає за адресою АДРЕСА_5 та ОСОБА_9, проживає за адресою АДРЕСА_7 ( а.с.5, 6).

Згідно рішення Маріупольської міської ради від 26 червня 2012 року № 6/20-2064 житлово-комунальні підприємства № № 1, 2, 3, 4 Приморського району та ГПРЕЖФ Приморського району реорганізовані в Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» (а.с.7).

Згідно довідки №10-4/1094 від 12 березня 2013 року Управління міського майна Маріупольської міської ради ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 на державному та соціальному квартирному обліку не перебувають (а.с.47).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 не проживають у спірній квартирі понад шість місяців, з 2006 року, до органів влади, суду з приводу примусового вселення у спірну квартиру не зверталась, на державному та соціальному квартирному обліку не перебувають, за квартиру комунальні платежі не сплачують, таким чином ОСОБА_1, ОСОБА_2 без поважних причин не поживали у квартирі АДРЕСА_5 понад шість місяців, поважності причин свого не проживання у спірній квартирі суду не надали та втратили право користування жилим приміщенням у спірній квартирі.

На підставі п.1 ч.1 ст. 15, ч.1 ст. 30 ЖК України, виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановленим законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду, державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими і розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР.

Відповідно до ст.61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного ігромадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

На підставі ч.1 ст.109 Житлового кодексу України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

При цьому згідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України» при вирішенні справ про виселення на підставі ст. 116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).

Аналізуючи вищенаведені норми права, у зв'язку з тим, що відповідач не проживає у квартирі АДРЕСА_5 понад шість місяців, поважності причин свого не проживання у спірній квартирі суду не надали, не використовують квартиру за призначенням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2 без надання іншого жилого приміщення підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 63, 64, 71, 72 Житлового кодексу України, ст. 10, 60, 212-215, 224- 227 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіби втратившими право користування жилим приміщенням та виселення - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 втратившими право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_5

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 з квартири АДРЕСА_6 без надання іншого жилого приміщення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , на протязі десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Приморський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Курбанова Н. М.