Справа № 751/2356/13-п провадження № 33/795/127/2013 Головуючий у 1 інстанції Ченцова С.М. Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2013 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Козака В.І.,
прокурора Кіріченка А.В.,
представника
Чернігівської митниці Євдокименка А.В.,
за участю захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу начальника Чернігівської митниці Іванова О.В. на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 квітня 2013 року,
в с т а н о в и в :
Цією постановою:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 472 МК України, та звільнено від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Чернігівської митниці витрати на зберігання товару в сумі 1923, 80 грн.
Як встановив суд, 23.01.2013 року об 11 год. 05 хв., в зону митного контролю митного поста „Грем'яч" Чернігівської митниці в'їхав автомобіль „Mercedes-Benz реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ „ГАЛАВТОТРАНС", під керуванням громадянина України ОСОБА_5, який слідував з Росії на Україну. В якості пасажира слідував громадянин України ОСОБА_4. Автомобіль направлявся по „червоному коридору". Громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_4 особисто заповнили митні декларації, в пункті 4 яких не зазначили жодного товару. Під час огляду автомобіля, у вантажному відсіку було виявлено не задекларовані товари: 4 буксирувальники (без двигуна), 2 капота пластикові чорні (без фари), 2 кожухи пластикові на буксирувальник, 4 саней БШВ-100 (волокуші пластикові) „маленькі". 23.01.2013 року відносно ОСОБА_4 був складений протокол № 0039/10210/13 про порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, а саме: недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Чернігівська митниця звернулася до суду з поданням про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4
Не погоджуючись з постановою суду начальник Чернігівської митниці Іванов О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та винести нову постанову по справі. Вказує, що дана постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до висновку експерта ЦМУЛД та ЕР від 07.03.2013 року №14001102-0421, вартість товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил, складає 19 467, 3 грн., та при ввезенні їх на митну територію України в обов'язковому порядку сплачується мито та податок на додану вартість, що прямо вказано в п. 4 ст. 374 МК України.
Заслухавши доповідача, апелянта на підтримання своєї апеляційної скарги, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_2, яка заперечувала проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає, і таке рішення ґрунтує наступним.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності з законом. Зазначені вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Суд, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення за зазначених у постанові обставин.
Правильність такого висновку підтверджується: даними протоколу про порушення митних правил № 0039/10210/13 від 23 січня 2013 року (а.с. 4-6); митних декларацій складених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 23.01.2013 року в яких вони не вказали жодного товару (а.с. 12,13); актом про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу відповідно до якого у відсіку автомобіля „Mercedes-Benz реєстраційний номер НОМЕР_1 було виявлено не задекларовані товари: 4 буксирувальники (без двигуна), 2 капота пластикові чорні (без фари), 2 кожухи пластикові на буксирувальник, 4 саней БШВ-100 (волокуші пластикові) „маленькі" (а.с. 11); товарним чеком № 6 від 22.01.2013 року, відповідно до якого вищевказаний товар на суму 73 542, 00 руб. куплено в ТОВ „Снігохід" в м. Рибінськ, Ярославської області, Російської Федерації (а.с. 16)
Зокрема, під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_4 свою вину визнав частково та показав, що погоджується з протоколом про порушення митних правил, який було складено відносно нього, тому, що вважав товар, який був ним перевезений особистими речами, оскільки придбав їх для власного використання, а не товаром комерційного призначення.
Оцінивши пояснення ОСОБА_4 в ході перевірки та дані ним в засіданні суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що вони є послідовними, конкретними в силу їх об'єктивності і узгоджуються з іншими доказами, які були досліджені в суді.
Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_4, оскільки в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
В той же час не можна не погодитись і з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 знав про догляд речей, які знаходились в автомобілі, який проходив огляд за правилами червоного коридору та помилково, під впливом прикордонників, яким він показав вантаж, вважав, що дані речі є його особисті і останні не треба вносити в декларацію. Крім того, законодавство України дійсно дозволяє перевозити товар без декларування на суму не більше 500 євро. Тобто умисних дій, з метою приховати від митних органів товар, ОСОБА_4 не робив. Даних, які б свідчили, що ОСОБА_4 займався комерційною діяльністю по справі не має, а тому суд вважає, що доводи порушника про те, що він перевозив свої речі знайшли своє підтвердження.
Судом першої інстанції при призначенні міри стягнення ОСОБА_4 враховано вимоги ст. 33 КУпАП, а саме, особу правопорушника, його матеріальний стан, кількость не задекларованого товару та його призначення, а тому вірно застосував ст. 22 КУпАП, так як виходячи з даного конкретного випадку, накладення стягнення передбаченого ст. 472 МК України не виконає основної мети адміністративного стягнення, оскільки негативно відобразиться на його родині та вже не буде відповідати принципу індивідуалізації покарання.
За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги начальника Чернігівської митниці та скасування рішення суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу начальника Чернігівської митниці Іванова О.В. залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 квітня 2013 року про звільнення ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України, за малозначністю правопорушення - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Козак
Судове рішення № 31142030, Апеляційний суд Чернігівської області було прийнято 14.05.2013. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 751/2356/13-п. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: