Постанова № 31135259, 13.05.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2013 р. Справа № 924/133/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром -2008" на рішення господарського суду Хмельницької області від 03.04.13 р. у справі № 924/133/13-г

за позовом публічного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-2008"

про стягнення 102 324,34 грн., в тому числі 101 689,14 грн. - основний борг, 635,20 грн. - 3 % річних

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Лебединський насіннєвий завод", звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-2008" про стягнення 102324,34 грн..

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.04.2013 року (суддя Суботіна Л.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-2008" на користь публічного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" 101689,14 грн. основного боргу, 625,58 грн. 3 % річних та 2046,29 грн. судового збору. В стягненні 9,62 - 3% річних відмовлено.

Своє рішення суд першої інстанції нормативно обґрунтував положеннями ст. 655, ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692, ст. 629, 525,526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України. Судом встановлено, що у виконання зобов'язань за договором купівлі - продажу від 02.04.2012 року №2д461, укладеним між ПАТ "Лебединський насіннєвий завод", як продавцем та ТОВ "Агропром-2008", як покупцем, а також специфікацій до даного договору "№1 від 02.04.2012 року, № 2 від 20.04.2012 року та № 3 від 19.06.2012 року останнім допущено заборгованість по оплаті отриманої продукції в сумі 101689,14 грн., яку судом і було стягнуто на користь позивача. У зв'язку із наявністю зазначеної заборгованості, провівши перерахунок 3% річних, суд також стягнув з відповідача 625,58 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, відмовивши позивачу в стягненні 9,62 грн..

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. У обґрунтування апеляційної скарги вказує, що позивачем було поставлено продукцію неналежної якості, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 678 ЦК України, покупець вимагав пропорційного зменшення ціни , однак відповіді позивача на вказану вимогу не отримав.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням юриста підприємства у відпустці.

Враховуючи те, що явка представників сторін на розгляд апеляційної скарги обов'язковою не визначалась, а позивач, не був позбавлений забезпечити явку іншого повноваженого представника для участі в судовому засіданні, колегія судді в не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Відповідач явку повноваженого представника до суду апеляційної інстанції не забезпечив, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, хоча про день та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржене рішення господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що 02.04.2012р. між публічним акціонерним товариством "Лебединський насіннєвий завод" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агропром -2008" (покупець) був укладений договір купівлі - продажу №2д461 (договір), згідно п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати покупцю засоби захисту рослин (товар), а покупець зобов'язався прийняти й оплатити товар, найменування (асортимент) і кількість якого визначається у специфікації, що є заявкою покупця на конкретний товар. Поставка здійснюється партіями відповідно до кожної специфікації.

У відповідності до п.п. 2.1 договору ціна товару визначається у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. Загальна ціна договору являє собою сумарну вартість товару, що поставляється в рамках даного договору згідно додатків (специфікації).(п. 2.2.).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що продавець зобов'язується передати покупцю товар відповідно до умов даного договору.

Факт передачі й приймання товару підтверджується видатковою накладною (п. 6.3 договору).

02.04.2012 року сторонами підписано специфікацію №1 від 02.04.2012 року до вказаного договору на поставку товару, а саме засобу захисту рослин "Раксіл ультра", загальною вартістю, що еквівалентна 150 доларам США з ПДВ.

Згідно п.п. 2, 3 специфікації №1 оплата проводиться в національній валюті України (або у валюті договору за умовами отримання покупцем індивідуальної ліцензії НБУ) за курсом продажу долара США на міжбанківському валютному ринку України, який визначається на час закриття торгів на дату, що передує даті зарахування коштів від покупця на банківський рахунок продавця.

На виконання умов договору купівлі - продажу № 2д461 від 02.04.2012 року та специфікації №1 від 02.04.2012 року, позивач поставив відповідачу товар на суму 1205,86 грн., що підтверджується видатковою накладною № 881 від 02.04.2012р., довіреністю № 3 від 28.03.2012 року.

Згідно п. 4.2 договору покупець зобов'язується своєчасно і в повному об'ємі прийняти товар і розрахуватися за нього.

Порядок розрахунків за поставлений товар визначається у специфікації до даного договору. Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця (п.п. 3.1, 3.2 договору).

У відповідності до п. 3 специфікації №1 від 02.04.2012 року оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 150 дол. США до 26.10.2012 року.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач у відповідності до п. 3.1. договору, п. 3 специфікації № 1, ч. 1 ст. 692 ЦК України був зобов'язаний провести оплату отриманого від позивача товару в сумі 1205,86 грн. в строк до 26.10.2012 року.

Згідно специфікації №2 від 20.04.2012 року до договору купівлі-продажу №2д461 від 02.04.2012 року позивач зобов'язувався поставити відповідачу засоби захисту рослин, а саме: "Гранстар Про", "Раундап (Напалм)", "Харнес (Сахара)" на загальну суму, що еквівалентна 6240 доларам США з ПДВ.

Пунктами 2,3 специфікації визначено, що оплата проводиться в національній валюті України (або у валюті договору за умовами отримання покупцем індивідуальної ліцензії НБУ) за курсом продажу долара США на міжбанківському валютному ринку України, який визначається на час закриття торгів на дату, що передує даті зарахування коштів від покупця на банківський рахунок продавця. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця в наступному порядку : 100% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 6240 дол. США до 01.11.2012 року.

Згідно специфікації № 3 від 19.06.2012 року до договору купівлі - продажу №2д461 від 02.04.2012 року позивач зобов'язувався поставити відповідачу засоби захисту рослин, а саме: "Напалм", "Мілагро", "Барель", "Зеллек - супер" на загальну суму, що еквівалентна 6175 доларам США з ПДВ.

Пунктами 2,3 специфікації визначено, що оплата проводиться в національній валюті України (або у валюті договору за умовами отримання покупцем індивідуальної ліцензії НБУ) за курсом продажу долара США на міжбанківському валютному ринку України, який визначається на час закриття торгів на дату, що передує даті зарахування коштів від покупця на банківський рахунок продавця. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 6175 доларам США до 01.11.2012 року.

На підставі видаткової накладної №2185 від 09.08.2012 року, довіреності № 12 від 03.08.2012 року, судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання умов договору купівлі - продажу №2д461 від 02.04.2012 року, специфікації №2 від 20.04.2012 року, специфікації №3 від 19.06.2012 року позивач поставив відповідачу товар на суму 100483,28 грн., а останній у відповідності до п. 3.1. договору, п. 3 специфікації № 2, п. 3 специфікації №3, ч. 1 ст. 692 ЦК України зобов'язався оплатити отриманий товар до 01.11.2012 року.

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, врахувавши відсутність доказів оплати відповідачем поставленого товару, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно на підставі ст. 655 ЦК України визначив правову природу спірних правовідносин, що виникли на підставі договору купівлі-продажу, вірно враховував положення ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 527 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення відповідачем та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання, тому правомірно стягнув з відповідача борг за поставлений товар у сумі 101689,14 грн..

Частина 2 статті 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зміст наведеної норми свідчить, що за своєю правовою природою річні відносяться до суми боргу.

Перевіривши перерахунок, проведений судом першої інстанції з урахуванням строку виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару за кожною із специфікацій, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правильність стягнення місцевим господарським судом з відповідача річних в сумі 625,58 грн..

Доводи апелянта щодо неналежної якості поставленої продукції не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем у виконання процесуального обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 33 ГПК України ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не було надано жодного належного та допустимого доказу, в тому числі передбаченого Інструкцією про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року №П-7 у підтвердження вказаної ним в апеляційній скарзі обставини.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 03.04.2013 року у справі № 924/133/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром -2008" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу № 924/133/13-г повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.