Рішення № 31134249, 29.04.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-791/1445/2013р. Головуючий в І інстанції Ратушна В.О. Категорія: 52 Доповідач - Радченко С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року квітня місяця 29 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Радченка С.В.

Суддів: Вербицької Л.І., Слюсаренко О.В.

при секретарі: Сікорі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 березня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Квіти Херсона» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, скасування запису в Єдиному державному реєстрі,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому, зі змінами та уточненнями, посилалася на ту обставину, що вона з 2002 року перебувала на посаді директора ТОВ «Квіти Херсона». Рішенням загальних зборів підприємства від 15.10.2007 року її повноваження директора були продовженні до 17.10.2012 року. 29.08.2011 року рішенням позачергових зборів ТОВ вона була відсторонена від виконання обов'язків директора. 27.10.2011 року рішенням позачергових зборів ТОВ її було звільнено з посади директора, про що 27.10.2011 року видано наказ про звільнення №4. При звільненні їй не було виплачено заробітну плату, заборгованість по якій складає 16763, 40 грн. Своє звільнення вважає незаконним та необґрунтованим, оскільки ніяких порушень трудового законодавства вона не вчинювала. Просила поновити її на посаді директора ТОВ «Квіти Херсона», стягнути з відповідача на її користь 16 763, 40 грн. заборгованості по заробітній платі, 47 447, 65 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Також просила скасувати запис про зміну керівника ТОВ «Квіти Херсона», внесений до Єдиного державного реєстру та поновити запис про керівника підприємства на ОСОБА_1.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 березня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Квіти Херсона»» на користь позивачки 16 763, 40 грн. заборгованості по заробітній платі.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Зазначає, що суд не дав належної оцінки наданим нею доказам. Вважає, що нею не були пропущені строки звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, оскільки вона не була ознайомлена з наказом про звільнення і їй не була вручена трудова книжка.

У письмових запереченнях, які надійшли на адресу суду, ТОВ «Квіти Херсона» просить відхилити апеляційну скаргу з тих підстав, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та таким, що винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Квіти Херсона» від 19.10.2002 року директором товариства обрано ОСОБА_1 (а.с.59). Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Квіти Херсона» від 15.10.2007 року повноваження директора товариства ОСОБА_1 продовжені на п'ять років до 17.10.2012 року (а.с.5). Рішенням позачергових зборів учасників ТОВ «Квіти Херсона» від 27.10.2011 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора товариства з 28.10.2011 року та призначено на зазначену посаду ОСОБА_2 (а.с.101). На підставі вищевказаного рішення, наказом №4 від 27.10.2011 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ «Квіти Херсона» (а.с.109).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, скасування запису в Єдиному державному реєстрі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 пропустила строк для подачі позову до суду та не знайшов підстав для поновлення цього строку з причин поважності пропуску.

Проте, такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для часткового скасування рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У п. 4. постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року (із змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз'яснено, якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Проте, оскільки при пропуску місячного і тримісячного строків у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов'язки сторін.

Таким чином, відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Суд першої інстанції на зазначені вимоги трудового законодавства уваги не звернув та не дослідив причини звільнення з посади позивачки, тоді як звільнення на думку колегії суддів відбулося з порушення правил, встановлених ст.ст.40, 41 КЗпПУ.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Судом встановлено, що 11.08.2010 року між ТОВ «Квіти Херсона» та ОСОБА_1 було укладено трудовий контракт строком на п'ять років. За умовами пункту 15 Контракту, він може бути припиненим з ініціативи роботодавця до закінчення строку дії у випадках, передбачених ст.ст.40, 41 КЗпПУ та цим контрактом.

З наказу про звільнення позивачки не вбачається, з яких підстав ОСОБА_1 було звільнено з роботи, посилання на рішення позачергових зборів учасників товариства є недостатньою підставою для обґрунтування звільнення працівника, а тому таке звільнення слід визнати таким, що суперечить вимогам статей 40, 41 КЗпПУ.

Разом з тим, обґрунтовуючи відмову в задоволенні позовних вимог в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, скасування запису в Єдиному державному реєстрі з причин пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції вірно встановив, що позивачка ОСОБА_1 не звернулася до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк і причини пропуску строку не є поважними. Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи в межах наданих сторонами доказів, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині задоволенню не підлягають, як такі, що не спростовують висновків суду.

Позивачкою не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом. Посилання позивачки на те, що наказ про звільнення їй не вручався не підтверджують поважність таких причин, оскільки спростовуються матеріалами справи та фактичними обставинами, встановленими судом в ході розгляду справи, зокрема тим, що ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про можливість отримати розрахунок при звільненні та неодноразово зверталася з позовами про поновлення її на роботі, де предметом розгляду були рішення загальних зборів ТОВ «Квіти Херсона» від 27.10.2011 року та наказ про звільнення від 27.10.2011 року.

Обчислення строку з дня вручення копії наказу про звільнення або трудової книжки є лише конкретизацією загального правила про обчислення строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його суб'єктивних трудових прав. Формальна відмова працівника від отримання копії наказу, за умов виконання власником покладених на нього обов'язків, не свідчить про те, що строк звернення до суду має відраховуватись з моменту фактичного отримання відповідного наказу чи трудової книжки.

В даному випадку, при зверненні до суду з позовом 17 вересня 2011 року позивачка знала дату звільнення, обставини, що сприяли такому звільненню, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, відсутність поважних причин для його поновлення, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст.233 КЗпП України, ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 березня 2013 року в частині відмови за необґрунтованістю в задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, скасування запису в Єдиному державному реєстрі скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову за пропуском строку звернення до суду.

Рішення набирає чинності після проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку.

Головуючий: підпис

Судді: підпис підпис

Згідно з оригіналом

Суддя С.В. Радченко