Ухвала суду № 31133917, 23.04.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/779/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : Глівінська Світлана Йосипівна

відповідач (апелянт) : Марусич-Чекан Лілія Володимирівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергаз" до Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтергаз" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергаз". Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вищевказаного адміністративного позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суду її задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної та першої інстанції встановлено, що 19.10.2012 року головним державним податковим ревізором ДПІ у Немирівському районі проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2012 року ТОВ «Інтергаз», за результатами якої складено акт № 575/15/32540153.

В ході перевірки встановлено, що товариством до складу податкового кредиту за серпень 2012 року включено 22928,79 грн. податку на додану вартість, згідно з податковою накладною, виписаною ТОВ "Вікітан" від 31.07.2012 № 207, яка продавцем включена в реєстр виданих податкових накладних за липень 2012 року, однак не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В акті перевірки зазначено, що у серпні 2012 року ТОВ «Інтергаз» подано «Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» від 30.08.2012 року № 9052396698 за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - липень 2012 року.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ "Інтергаз" при включенні до складу податкового кредиту за липень 2012 року 22928,79 грн. податку на додану вартість подало Додаток 8 до декларації "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" в періоді наступному за звітним (період, в якому відбулося придбання товарів, виписана податкова накладна та списання коштів з банківського рахунку в оплату придбаних товарів) із скаргою на постачальника (ТОВ "Вікітан") щодо відсутності податкової накладної від 31.07.2012 року № 207 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв'язку з чим, ДПІ у Немирівському районі, зроблено висновок, що ТОВ "Інтергаз" в порушення вимог абзацу 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України включило до складу податкового кредиту не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкову накладну та яка отримана в податковому періоді минулому за звітним податковим періодом, внаслідок чого, зменшено суму від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) по декларації за серпень 2012 року в сумі 22928,79 грн. (а.с.7-8).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Немирівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0001131600 від 06.11.2012 року, яким ТОВ "Інтергаз" збільшено суму грошового зобов'язання суми податку на додану вартість в розмірі 22928,79 грн. - основного платежу та застосовано штрафні санкції у розмірі 11464,40 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням від 06.11.2012 року, позивач скористався правом на адміністративне оскарження. Рішеннями ДПС України № 1059/6/10-2115 від 22.01.2013 року та ДПС у Вінницькій області №20796/10/10-02-11 від 14.12.2012 року скарги ТОВ «Інтергаз» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності висновків актів перевірок та прийняття на їх підставі податкових повідомлень-рішень, натомість позивач надав необхідний і достатній обсяг доказів на підтвердження правомірності своїх дій та незаконності та необґрунтованості висновків актів перевірок і прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень. Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

ТОВ «Інтергаз» 20.08.2012 року до ДПІ у Немирівському районі подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року № J0200112, в якій до складу податкового кредиту було включено суму на підставі накладної від 31.07.2012 року № 207 та додатком 5 (Розшифровка податкових зобов'язань), що виписана ТОВ «Вікітан» на загальну суму 137572,76 грн., в тому числі ПДВ 22928,79 грн. з уточнюючим розрахунком від 28.08.2012 року № J0217004. Крім того, ТОВ «Інтергаз» разом з уточненою декларацією за липень 2012 року подано заяву із скаргою на постачальника, (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток 8), у якій зазначено про відсутність реєстрації виписаної ТОВ «Вікітан» податкової накладної № 207 від 31.07.2012 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вищезазначена накладна знову знайшла своє відображення у складі податкового кредиту за серпень 2012 року із коригуванням податкового кредиту за липень 2012 року із мінусовим значенням суми ПДВ (Розділ 16 Декларації від 13.09.2012 року).

Фактичною підставою для збільшення позивачу суми податку на додану вартість слугували встановлені за наслідками перевірки висновки контролюючого органу про неправомірне включення товариством до складу податкового кредиту до податкової декларації серпня 2012 року податкової накладної № 207 від 31.07.2012 року, яка була виписана контрагентом - ТОВ «Вікітан», проте не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних у липні 2012 року.

Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Так, згідно пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначене згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.8 статті ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Реальність господарських операцій між ТОВ "Інтергаз" та ТОВ "Вікітан" підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а саме: Договором комісії від 01.10.2010 року, податковою накладною № 207 від 31.07.2012 року, звітом комітенту № 7 від 31.07.2012 року, видатковою накладною (на комісію) № 31-7-14 від 31.07.2012 року та актом надання послуг комісії № 7 від 31.07.2012 року. Дані обставини відповідачем не заперечуються.

У зв'язку із відсутністю у позивача вказаної податкової накладної в липні 2012 року, право на податковий кредит по вказаній накладній згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України в липні 2012 року у ТОВ "Інтергаз" не виникло, оскільки не було підтверджено такою податковою накладною. Тому, відобразивши в реєстрі податкових накладних податкову накладну № 207 від 31.07.2012 року у податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року із мінусовим значенням, ТОВ «Інтергаз» підтвердило коригування кредиту за липень 2012 року, що є підтвердженням права на відображення у декларації за серпень 2012 року.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.