Ухвала суду № 31133566, 16.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 126421/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Улицького В.З., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання - Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Коломийської об»єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «ВТФ ДОК» до Коломийської об»єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2012 року Приватне підприємство «ВТФ ДОК» звернулося з позовом до Коломийської об»єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000030220 від 23.04.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем було протиправно прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000030220 від 23.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8956, 50 грн. (5971,00 грн. основного боргу та 2985,50 грн. штрафних санкцій), яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 15382,09 грн. на підставі помилкових висновків про порушення вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість ", Податкового Кодексу України.

Позивач вважає висновки Коломийської ОДПІ про нікчемність, недійсність укладених правочинів з контрагентами протиправними, оскільки реальність здійснених господарських операцій спростовуються належним чином укладеними договорами, актами здачі-прийому макулатури, податковими, видатковими та товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями та банківськими виписками, що повністю відповідає умовам договорів і підтверджує саме направлення викладених у договорах правочинів на реальне настання правових наслідків.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 року - позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коломийської об»єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області №0000030220 від 23.04.2012 року

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Коломийська об»єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Коломийської ОДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП "ВТФ ДОК" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ПП ОСОБА_1 та ПАТ "Картонно- паперовою компанією", про що складено акт № 262/220/24684115 від 09.04.2012 року(а.с.50- 59).

Проведеною перевіркою встановлено, що ПП "ВТФ ДОК " непідтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП ОСОБА_2 , чим порушено вимоги ст. 203, ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог, додержання яких є необхідним для чинності договору. Договір купілі-продажу № 0104 від 01.04.2011 року укладений між ПП " ВТФ ДОК " та ПП ОСОБА_1 на загальну суму 92292,58 грн. не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

-згідно ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України, п.187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України, встановлено відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання - робіт) ПП " ВТФ ДОК " в сумі 8452,64 грн. по контрагенту покупцю ПАТ "Картонно- паперова компанія ";

- ПП " ВТФ ДОК " порушено вимоги п.198.6 ст. 198, п. 201.11 ст.201 Податкового Кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за серпень 2011 р. в сумі 5971,00 грн. (а.с. 59)

Таким чином, на підставі даного акту відповідачем винесено податкове повідомлення- рішення № 0000030220 від 23.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8956, 50 (5971,00 грн. основного боргу та 2985,50 грн. штрафних санкцій).

В основу висновку відповідача лягли припущення про те, що ПП "ВТФ ДОК» непідтверджено реальність здійснення господарських відносин між ПП ОСОБА_1 та ПАТ "Картонно-паперовою компанією". До такого висновку Коломийська ОДПІ дійшла не зважаючи на факт наявності оригіналів всіх первинних документів у позивача та, що відповідні обсяги робіт виконаних вищевказаним підприємством паралельно підтверджені відповідними актами здачі-прийому макулатури і товарно-транспортими накладними.

З такими висновками відповідача колегія суддів не погоджується з наступних міркувань :

Відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має обов'язково враховуватися наявність вини, яка виражається в умисному намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

На підставі наведених норм законодавства, колегія суддів звертає увагу і на те, що визнання вказаних договорів недійсними з підстав їх невідповідності закону та суперечливості інтересам держави і суспільства є можливим лише в судовому порядку, а не з припущень та упереджено-суб'єктивної оцінки відповідача.

Крім того, апеляційний суд посилається на Постанову Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" де вказано, що - нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України): правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Разом з тим, в правових позиціях Верховного суду однозначно вказано, що усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, з матеріалів справи неспростовнор вбачається і колегією суддів встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом договори не відносяться за законом до нікчемних, по обставинах справи не приймалось жодного судового рішення про визнання їх недійсними, оскільки в дійсності вказаний правочин було укладено та фактично повністю виконано без будь-яких порушень вимог чинного законодавства.

Окрім цього, судом першої інстанції також було вірно встановлено, що віднесення до складу валових витрат сум за результатами господарських операцій з ПП ОСОБА_1 та ПАТ "Картонно-паперовою компанією" позивачем здійснено на підставі належно оформлених податкових накладних, підтверджених первинними документами (договорами, видатковими накладними), виданих на отриманий товар, призначений для використання в господарській діяльності, що ґрунтується на вимогах Податкового Кодексу України. Зокрема констатовано, що позивач і його контрагенти, на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники ПДВ. Вказані обставини в судовому засіданні не заперечувалися відповідачем у справі та відображені в Актах перевірки контрагентів позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що ПП " ВТФ ДОК правомірно включено до податкового кредиту по податку на додану вартість кошти у відповідному розмірі, а також правомірно сформовано склад валових витрат.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Коломийської об»єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 року у справі № 2а-0970/12/1210 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Улицький В.З.

Каралюс В.М.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 22.04.2013 року