Ухвала суду № 31132349, 13.05.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Заруцька Г.М.

Категорія 26 Доповідач Березкіна О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Ждановій В.С., суддів Березкіної О.В., Будулуци М.С.

при секретарі Бакунець Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання

за апеляційною скаргою Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2013 року позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання - задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. та судовий збір на користь держави в сумі 229,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.

В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що суд не врахував відсутність причинного зв'язку між протиправними діями відповідача та ушкодженням здоров'я позивача, відсутність вини підприємства. Крім того, вважають, що розмір відшкодування у сумі 30 000 грн. не відповідає характеру та глибині перенесених позивачем моральних страждань.

Сторони, які належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, що у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості, зокрема на шахті «Краснолиманська» Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»

Висновком МСЕК від 10 лютого 2009 року ОСОБА_1 вперше встановлено 65% втрати професійної працездатності, з яких 50% за професійним захворюванням, та 15% за трудовим каліцтвом 1995 року.

Висновком МСЕК від 10 лютого 2012 року ОСОБА_1 підтверджено 65% втрати професійної працездатності.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 втратив працездатність у зв'язку із професійним захворюванням та трудовим каліцтвом, які він отримав внаслідок шкідливих та небезпечних умов праці, тому має право на відшкодування моральної шкоди у відповідності до ст. 23 ЦК України.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними.

Відповідно з ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Актом розслідування професійного захворювання причиною захворювання визнано шкідливі та небезпечні умови праці.

Вирішуючи спір, суд обґрунтовано послався на вимоги ст. 237-1 КЗпП України, якою передбачено право на відшкодування моральної шкоди працівнику власником або уповноваженим ним органом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року за наявності у потерпілого стійкої втрати професійної працездатності висновок МСЕК про факт спричинення моральної шкоди не потребується.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність необхідності встановлення факту заподіяння моральної шкоди висновком МСЕК.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, перебування останнього на лікуванні у зв'язку з отриманим на виробництві професійним захворюванням та трудовим каліцтвом, порушення нормального укладу життя й з дотриманням вимог закону визначив таке відшкодування в розмірі 30 000 грн.

При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.

У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» - відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Судді: