Рішення № 31131218, 13.05.2013, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 0503/10547/2012

2/219/318/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2013 року

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко Л.В.

при секретарі Івашко К.В.

за участю

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)

представника відповідача - Білоконь Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Артемівськ Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплообмінник»

про стягнення заробітної плати та моральної шкоди та

за зустрічним позовом ТОВ «Теплообмінник» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернулася до суду з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Теплообмінник», у якій після уточнення та зменшення позовних вимог просить змінити у тексті наказу директора ТОВ від 12.09.2012 року за № 19 р/а формулювання дати звільнення за п.1 ст.36 КЗпП України на 27.09.2012 року; зобов'язати ТОВ "Теплообмінник» внести зміну у запис № 8 трудової книжки ОСОБА_3 зазначивши дату звільнення 27.09.2012 року; стягнути з ТОВ «Теплообмінник» на користь ОСОБА_3 належну суму при звільненні 2736,19 грн.; стягнути з ТОВ середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.09.2012 року по 23.11.2012 року включно у розмірі 2604,40 грн., стягнути на користь позивача відшкодування за завдану моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на ст.ст. 47, 113, 116, 117, 232, 233, 237-1 Кодексу Законів про працю України та вважав, що відповідач порушив її права як працівника підприємства при звільненні.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та подав до суду зустрічну позовну заяву, у якій просив постановити рішення яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Теплообмінник» суму матеріального збитку у виді фінансових санкцій в сумі 6062,20 грн., заподіяного її діями як бухгалтера підприємства; стягнути судовий збір в сумі 214,60 грн. Позивач за зустрічним позовом, ТОВ «Теплообмінник», обґрунтовує позов ст. 130, 132 КЗпП України та вважає, що відповідач повинна відшкодувати суму фінансової санкції, сплаченої підприємством за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування (виявлення прихованої (заниженої) заробітної плати у розмірі 6062,20 грн.

07.02.2013 року позивач звернувся до суду з заявою про зменшення п.3 зміненої позовної заяви, у якій просив визначити розмір стягнення з ТОВ «Теплообмінник» належних сум при звільненні у розмірі 2736,19 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 подав заяву, у якій просив постановити ухвалу про закриття провадження у справі у зв'язку з частковою відмовою від позову в частині позовних вимог стосовно стягнути з ТОВ середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.09.2012 року по 23.11.2012 року включно у розмірі 2604,40 грн., стягнути на користь позивача відшкодування за завдану моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. В іншій частині позовних вимог просив позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог в частині змінити у тексті наказу директора ТОВ від 12.09.2012 року за № 19 р/а формулювання дати звільнення за п.1 ст.36 КЗпП України на 27.09.2012 року; зобов'язати ТОВ "Теплообмінник» внести зміну у запис № 8 трудової книжки ОСОБА_3 зазначивши дату звільнення 27.09.2012 року та стягнути з ТОВ «Теплообмінник» на користь ОСОБА_3 належну суму при звільненні у розмірі 2736,19 грн. не заперечував. Заяву представника позивача від 07.05.2013 року суд приймає як таку, що не суперечить чинному законодавству України, оскільки представник ОСОБА_1 згідно довіреності від 30.11.2012 року має повноваження здійснювати всі права та обов'язки сторони по цивільній справі, які визначені процесуальними законами, без зостережень.

Позивач за зустрічним позовом - ТОВ «Теплообмінник» надав суду заяву, у якій просив закрити провадження у справі у зв'язку з відмовою від зустрічного позову. Заяву, подану 07.05.2013 року представником позивача за зустрічним позовом Білоконь Р.А. судом прийнято до розгляду, як таку що не суперечить чинному законодавству України, оскільки він у відповідності до довіреності № 01/09-12 від 20.11.2012 року (дійсна до 20.11.2013 року) має право представляти інтереси ТОВ «Теплообмінник», у тому числі з правом надання повного чи часткового відказу від позову, укладання мирової угоди.

Сторонам роз'яснено наслідки закриття провадження у справі, визначені ст. 206 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані суду докази в їх сукупності, з'ясувавши правовідносини, що склалися між сторонами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

ОСОБА_3 знаходилась у трудових стосунках з відповідачем, працюючи з 11.08.2009 року за наказом № 8 к головним бухгалтером, що підтверджується записом № 7 у трудовій книжці позивача.

Позивач 11.09.2012 року, знаходячись на лікарняному, направила на адресу відповідача цінним поштовим відправленням заяву про своє бажання звільнення з 12.09.2012 року згідно п.1 ст. 36 КЗпП України, оскільки вважала, що її буде виписано з лікарняного 12.09.2012 року. Однак, лікування позивача було продовжено до 18.09.2012 року, а з 19.09.2012 року по 26.09.2012 року вона знаходилась на лікуванні з захворюванням ока. На письмову вимогу відповідача від 12.09.2012 року № 01 позивач 26.09.2012 року повідомила відповідача, що наполягає на розірванні трудового договору з 27.09.2012 року, тобто після виходу її на роботу з лікарняного. Підставою дати звільнення вважала дату закінчення лікування, оскільки вважала, що у зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які «захопили підприємство», в неї погіршився стан здоров'я, був нервовий зрив і вона мала лікуватися. В період з 27.09.2012 року по 08.10.2012 року ані позивач не зверталася до підприємства з вимогою видати їй трудову книжку, ані відповідач не повідомив позивача про необхідність прибути на підприємство за трудовою книжкою та здійснення кінцевого розрахунку.

10.10.2012 року відповідач отримав заяву позивача та викликав її для отримання трудової книжки. 11.10.2012 року позивач за телефонним запрошенням відповідача прибула на підприємство, де їй видали трудову книжку, у якій датою звільнення за п.1 ст. 36 КЗпП України зазначено 12.09.2012 року, що позивач вважає неправомірним, оскільки вона знаходилась на лікарняному по 26.09.2012 року, що підтверджено відповідними документами. За таких обставин, позовні вимоги «змінити у тексті наказу директора ТОВ від 12.09.2012 року за № 19 р/а формулювання дати звільнення за п.1 ст.36 КЗпП України на 27.09.2012 року; зобов'язати ТОВ "Теплообмінник» внести зміну у запис № 8 трудової книжки ОСОБА_3 зазначивши дату звільнення 27.09.2012 року суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, передбачені ст. 116 цього Кодексу, яка передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП України передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні і зазначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи. Позивач за первісним позовом відмовився від позову в частині стягнення середнього заробітку в сумі 2604,40 грн.

Враховуючи надані сторонами докази, а також задоволення позову в частині зміни формулювання наказу про звідбненян та дату звільнення, суд вважає, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Теплообмінник» на користь ОСОБА_3 належної суми при звільненні 2736,19 грн., оскільки відповідачем не доведено, що ним сплачено позивачу за час знаходження на лікарняному з 27.08.2012 року по 26.09.2012 року в сумі 1595,97 грн., за серпень 2012 року -в сумі 84,32 грн., та повністю сплачено компенсації за невикористану відпустку в сумі 3475,21 грн. (виплачено лише 2419,31грн., залишок 1055,90 грн.).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються, зокрема, позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково, а позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, зважаючи на те, що згідно п. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, то з відповідача в дохід Держави підлягають стягненню 114,70 грн. у відшкодування судового збору (за позовні вимоги немайнового характеру) та пропорційно сумі задоволених позовних вимог майнового характеру - в сумі 109,30 грн. , а всього судовий збір в сумі 224 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, ЦПК України, ст. 116,117 КЗпП України, суд

ВИ Р І Ш И В:

Прийняти відмову представника позивача від позову в частині позовних вимог стосовно стягнення з ТОВ «Теплообмінник» на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.09.2012 року по 23.11.2012 року включно у розмірі 2604,40 грн., стягнення на користь позивача відшкодування за завдану моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. та в цій частині закрити провадження у справі на підставі ст. 205 п. 3 ЦПК України.

Прийняти відмову ТОВ «Теплообмінник» від зустрічного позову. Закрити провадження у справі за зустрічним позовом ТОВ «Теплообмінник» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6062,20 грн. на підставі п. 3 ст.205 ЦПК України.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Змінити у тексті наказу директора ТОВ від 12.09.2012 року за № 19 р/а формулювання дати звільнення за п.1 ст.36 КЗпП України на дату « 27.09.2012 року».

Зобов'язати ТОВ "Теплообмінник» внести зміну у запис № 8 трудової книжки ОСОБА_3 зазначивши дату звільнення « 27.09.2012 року».

Стягнути з ТОВ «Теплообмінник» (84500, м. Артемівськ, Донецької області, вул. Кірова, 42, код ЄДРПОУ 23121315 п/рахунок № 26009051803934 в РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Артемівськ, МФО 335496) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) заборгованість з заробітної плати та компенсації за відпустку в сумі 2736,19 грн.

Стягнути з ТОВ «Теплообмінник» (84500, м. Артемівськ, Донецької області, вул. Кірова, 42, код ЄДРПОУ 23121315 п/рахунок № 26009051803934 в РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Артемівськ, МФО 335496) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 224 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів після його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення ухвалено, оформлено та підписано в нарадчій кімнаті одноособово суддею.

Головуючий суддя Л. В.Шевченко