Ухвала суду № 31127323, 18.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 р.Справа № 2а-5324/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Раліченка І.М

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2012р. по справі № 2а-5324/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ава плюс"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, 28.04.2012 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000832302 від 06 квітня 2012 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що господарські операції відбулися в повному обсязі, а отже, позивач правомірно відобразив у податковому обліку господарські операції та в нього виникло право на формування податкового кредиту.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.12 року по справі № 2а-5324/12/2070 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ава плюс"до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000832302 від 06 квітня 2012 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "АВА ПЛЮС" зареєстровано, як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 174237. Згідно довідки про взяття на облік платника податків позивач перебуває на обліку в ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова з 26.03.1998р.

Індустріальною МДПІ м. Харкові (далі - МДПІ) було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача по взаємовідносинам із ТОВ «Промтехноопт» за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 та ТОВ «Тех-агроремпоставка» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 29.03.2012 за №111/23-212/25462351.

На підставі акту перевірки від 29.03.2012 за №111/23-212/25462351 Індустріальною МДПІ м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000832302 від 06.04.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 48430,50 грн., в тому числі за основним платежем - 32287 грн. та за штрафними санкціями - 16143,5 грн..

У відповідності до висновку акту перевірки ДПІ зазначається, що перевіркою встановлено порушення:

- п.п.7.2.4, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 32287 грн., у т.ч. за грудень 2010 у сумі 19457 грн., вересень 2011 у сумі 12830 грн.

Підставою для висновку в акті перевірки від 29.03.2012 за №111/23-212/25462351 стала неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ «Промтехноопт», щодо підтвердження господарських відносин з іншими платниками податків.

Також в акті перевірки зазначено, що згідно аналізу податкової звітності наданої ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова перевірки контрагентів позивача - ТОВ «Промтехноопт» та ТОВ «Тех-агроремпоставка», було встановлено, що у контрагентів немає необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності виробничих, складських, торгівельних та інших приміщень, в яких проводилась господарська діяльність .

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ "АВА ПЛЮС" з ТОВ «Промтехноопт» колегією суддів встановлено наступне.

Між ТОВ "АВА ПЛЮС" та ТОВ «Промтехноопт» укладено договір купівлі - продажу № 0108 від 01.08.2011 р.(а.с.119)

Предметом зазначеного договору є буклети різнокольорові глянцеві, інструкції для препаратів колаген екстра плюс, коробочки для препаратів КЕП , стікери для продукції ЗАТ "Евалар", баночки для кремів КЕП.

П.п. 1.2 договору № 0108 зазначено, що кількість , найменування , вартість та інші індивідуальні особливості товару вказано у накладних до даного договору.

П.п. 3.1.договору № 0108 закріплено , що відвантаження товару відбувається за рахунок покупця, самовивіз. З пояснень представника позивача встановлено, що транспортування товару здійснено автомобілем директора ТОВ "АВА ПЛЮС" та до матеріалів справи надано копію техпаспорта. (а.с.95)

На підтвердження зберігання товару позивачем надано договори оренди 31/2011 від 04.05.2011 року та № 2/2011 від 04.05.2011 року. (а.с.87)

Між ТОВ "АВА ПЛЮС" та ТОВ «Промтехноопт» укладено договір виконання робіт № 0108- Р від 01.08.2011 р. (а.с.119-121). Предметом зазначеного договору є здійснити расфосовку препаратів по картонним упаковкам (коробкам) з вкладеною інструкцією , наклейка стікерів на продукцію ЗАТ "Евалар" .

На підтвердження фактичного виконання договору по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» представником позивача надані видаткова накладна № 153 від 02.09.2011 року(а.с.123 ), видаткова накладна №198 від 05.09.2011 року, податкова накладна №164 від 02.09.2011 року(а.с.124), податкова накладна № 227 від 05.09.2011 року (а.с.227), акт здачі - прийняття № 198 від 05.09.2011 року, акт приймання - передачі матеріалів від 05.09.2011 року. ( а.с.198 )

Між ТОВ "АВА ПЛЮС" та ТОВ «Промтехноопт» укладено договір про юридичну допомогу №207 від 25.08.2011 р. Предметом зазначеного договору є надання юридичних консультацій, експертиз, послуг та інше .( а.с.112)

На підтвердження фактичного виконання договору про надання юридичних послуг по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» представником позивача надані податкова накладна №897 від 28.09.2011 року, акт прийому - передачі виконаних робіт від 28.09.2011 року.(а.с. 110-111)

На підтвердження оплати товару та послуг позивачем надано платіжне доручення № 573 від 25.10.2011 року, № 529 від 19.09.2011 року, № 579 від 03.11.2011 року.(а.с.130-13)

Також надано обігово - сальдові відомості по бухгалтерському рахунку за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року.(а.с. 100)

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ "АВА ПЛЮС" з ТОВ "Тех-Агроремпоставка" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "АВА ПЛЮС" та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" було укладено договір суборенди №35/1- АР від 01.03.2010 р. ( а.с. 96)

Відповідно до умов зазначеного договору орендатор передає Суборендатору у тимчасове платне користування нежиле приміщення , яке призначається для складу.

До матеріалів справи позивачем на підтвердження виконання договору №35/1- АР від 01.03.2010 р. надано акт прийму - передачі приміщення від 01.03.2010 року, акт прийому - передачі приміщення від 31.12.2010 року (а.с. 99), податкова накладна № 6595 від 14.12.2010 року (а. с. 101). податкова накладна № 6622 від 24.12.2010 року ( а.с.102), податкова накладна № 6627 від 27.12.2010 року (а.с.103), податкова накладна № 6640 від 31.12.2010 року( а.с.104 ), акт прийому - передачі виконаних робіт від 31.12.2010 року ( а.с.105)

На підтвердження оплати послуг позивачем надано платіжне доручення № 264 від 10.12.2010 року, №272 від 14.12.2010 року, № 291 від 24.12.2010 року, №292 від 27.12.2010 року, № 293 від 10.01.2011 року. (а.с.106-108)

Також надано обігово - сальдові відомості по бухгалтерському рахунку за період з грудня 2010 року по березень 2012 року ( а.с. 100 )

Усі зазначені документи були надані позивачем до перевірки.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000832302 від 06 квітня 2012 року порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

З огляду на наведене, суд першої інстанції вирішив , що висновок податкового органу є таким, що не відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як свідчать матеріали справи сторонами укладені зазначені договори, предмет яких полягає у придбанні товарів, послуг , які стали підставою для формування податкового кредиту.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10. ст. 9 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво, а, отже, мали право складати податкові накладні.

Отже, зважаючи на те, що підприємство має належним чином оформлені податкові накладні, колегія суддів вважає, що сума податку на додану вартість правомірно віднесена позивачем до податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що документи (видаткові, податкові накладні, товарно - транспортні накладні) щодо господарських операцій позивача та зазначених вище підприємств мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, навіть, якщо контрагент Позивача не задекларував та не сплатив податкові зобов'язання відповідальність та відповідні негативні наслідки настає саме щодо цього контрагента. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості придбаних товарів або послуг до складу валових витрат (або витрат операційної діяльності) або права на відшкодування ПДВ у разі, якщо такий платник податку виконав усі передбачені законом умови та має документальні підтвердження розміру таких витрат або податкового кредиту.

Отже, колегією суддів встановлено, що оскаржувані правочини мали реальний характер, товари були отримані на підставі спірних угод, та використані в господарській діяльності позивача, оплата здійснена через банк, факт збитковості операції, чи невідповідності господарської діяльності не встановлено.

Жодного доказу який би свідчив, що протиправна діяльність інших підприємств безпосередньо пов'язана зі спірними правочинами і про таку діяльність були обізнані посадові особи позивача та приймали в ній участь не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 26.11.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХ В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2012р. по справі № 2а-5324/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.