Рішення № 31121419, 23.07.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2012 р.Справа № 16/23/5022-384/2012Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", вул. Листопадова, буд. 7, м. Тернопіль.

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1.

За участю представників сторін:

-позивача: не з'явився.

-відповідача: ОСОБА_2 - фізична особа - підприємець, витяг з ЄДРЮО та ФОП НОМЕР_2 від 28.05.2012 року.

Суть справи: Ухвалою суду від 16 липня 2012 року, керуючись п.п. 1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 23 липня 2012 року на 11 год. 30 хв.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", вул. Листопадова, буд. 7, м. Тернопіль, звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, про cтягнення заборгованості за кредитним договором від 21.11.2007 року №EL-SMEEOO/030/2007 станом на 28.04.2012 року, що складається з: 38466 грн. 64 коп. - залишку заборгованості за кредитом; 11137 грн. 67 коп. - несплачених відсотків за користування кредитом; 7208 грн. 98 коп. - суми пені за прострочення виконання зобов'язань; судового збору.

Ухвалою від 16.07.2012 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів після закінчення двохмісячного строку вирішення спору від дня одержання позовної заяви.

В судове засідання представник позивача не з'явився. 19.07.2012 року від позивача надійшла заява № без номера від 19.07.2012 року про долучення до матеріалів справи виписки про рух коштів по рахунку та розрахунку заборгованості.

Відповідач в судове засідання з'явився, підтримав доповнення до відзиву на позовну заяву від 19.07.2012 року, в якому просив суд в частині позову щодо стягнення пені, яка нарахована понад шестимісячний строк -відмовити, в іншій частині позову щодо стягнення пені -зменшити її розмір на 50%.

В ході розгляду справи відповідачу роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення відповідача, суд встановив наступне.

21 листопада 2007 р. між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", надалі "Банк", з однієї сторони, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як "Позичальником", з другої сторони, було укладено кредитний договір № EL-SMEE00/030/2007 згідно п. 2 ч. № 1 якого, зокрема, "Банк" надає "Позичальнику" кредит, а "Позичальник" приймає його на наступних умовах:

-розмір кредиту, валюта кредиту: 105 000 (сто п'ять тисяч) грн.;

- цільове використання кредиту: придбання обладнання;

-річна база нарахування процентів: 365 днів у році;

- дата остаточного повернення кредиту: 19 листопада 2010 року;

- пільговий період повернення кредиту: 6 календарних місяців з моменту отримання кредиту, а у випадку видачі кредиту траншами- з моменту отримання першого траншу.

У відповідності до п. 3 ч. №1 кредитного договору сторони наступним домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись Фіксована процентна ставка; фіксована процентна ставка 1 - 13,5% річних; фіксована процента ставка 2 - 15,5% річних.

Як визначається в п. 4 ч. №1 кредитного договору повернення кредиту та сплати процентів відбувається шляхом сплати "Позичальником" платежів, що зменшуються; детальний порядок повернення кредиту та сплати процентів визначений в частині № 2 цього договору; апуїтетні платежі -сума кредиту та процентів щомісяця погашається рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору; платежі, що зменшуються -щомісячне погашення кредиту відбувається рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту.

Згідно п.п.1.4.1.4 п.п 1.4.1 п. 1.4 ч. № 2 кредитного договору проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток № 1 до цього договору) кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення та сплачуються "Позичальником" відповідно до умов ст. 1.5 цього договору.

У відповідності до п.п. 1.5.1 п. 1.5 р. 1 ч. № 2 кредитного договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється "Позичальником" щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок, якщо інше не погоджено Сторонами письмово.

У п. 1.6.1 п. 1.6 р. 1 ч. № 2 кредитного договору передбачено, що "Позичальник" зобов'язався повністю повернути "Банку" суму кредиту не пізніше дати остаточного повернення кредиту відповідно до умов, встановлених умовами цього договору.

Як визначається в п. 8.3 р. 8 ч. 2 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (дата договору) включаючи всі додатки до нього (додатки складають невід'ємну частину цього договору) і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору в повному обсязі.

В подальшому між Сторонами було укладено:

- 27.02.2009 року - додатковий договір № 1 до кредитного договору № EL-SMEE00/030/2007 від 21.11.2007 р.;

- 20.08.2009 року -додатковий договір № 2 до кредитного договору № EL-SMEE00/030/2007 від 21.11.2007 р.;

- 20.11.2009 року -додатковий договір № 3 до кредитного договору № EL-SMEE00/030/2007 від 21.11.2007 р.

В ст. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (нова редакція), затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів, протокол № 53 від 23.04.2009 року, зазначено, зокрема, що Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" є правонаступником усіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк".

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" виконало свої зобов'язання за Кредитним договором № EL-SMEE00/030/2007 від 21.11.2007 року належним чином: надало відповідачу - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 105 000 грн. кредитних коштів, що підтверджується належним чином засвідченою копією меморіального ордеру № 2 від 21.11.2007 року на суму 105 000 грн. , яка знаходиться в матеріалах справи.

24.12.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", як "Покупцем", та Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", як "Продавцем", було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю.

У відповідності до ст. 1 даного договору:

- "Кредитний портфель" -права вимоги до "Боржників" (їх "Поручителів") щодо сплати загальної суми заборгованості "Боржників" перед "Продавцем" за Кредитними договорами, яка включає суму основного боргу, проценти, нараховані на суму такого боргу, усі та будь-які штрафні санкції (у разі їх наявності) на Дату набрання чинності, а також права, зазначені у статті 3.3 цього договору'

- "Кредитні договори" -кредитні договори, укладені між "Продавцем" та "Боржниками", перелік яких міститься у додатку 1 до цього договору.

Згідно п. 3.1 ст. 3 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором "Продавець" продає (переуступає) "Покупцю" права на Кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у додатку 1 до цього договору), а "Покупець" приймає такий Кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь "Продавця" Винагороду.

Як визначається в п. 3.3 ст. 3 договору права, що переходять до "Покупця" за кредитними договорами у зв'язку з продажем Кредитного портфелю:

- а. "Покупець" набуває усі права вимоги за Кредитними договорами, що є дійсними на дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до "Боржників" щодо сплати суми основного боргу; правами вимоги до "Боржників" щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу; а також правами вимоги до "Боржників" щодо сплати штрафних санкцій;

- б. право нараховувати проценти та штрафні санкції на суму основного боргу за кредитними договорами з Дати набрання чинності;

- в. на умовах, передбачених Договором комісії, право вимагати від "Продавця" перерахування будь-яких та усіх коштів, отриманих ним від "Боржників" в результаті реалізації Заставленого майна.

У п. 4.1 ст. 4 договору, зокрема, зазначається, що на підтведження факту передачі Кредитного портфелю, в момент укладення цього договору "Продавець" зобов'язується передати "Покупцю" Кредитні документи ; передача Кредитного портфелю (з усіма Кредитними документами) "Покупцю" підтверджується підписанням відповідного акту передачі документів Стронами цього договору.

Згідно п. 4.3 ст. 4 договору "Продавець" зобов'язується повідомити "Боржників"/" Поручителів" про укладення цього договору протягом 30 робочих днів з Дати набрання чинності.

Як визначається в п. 5.1 ст. 5 договору Винагорода, сплачена в якості компенсації вартості Кредитного портфелю, сплачується у національній валюті України та складає 112 976 059 грн. 90 коп.

У відповідності до п. 9.1 ст. 9 договору, цей договір починає діяти в Дату набрання чинності та укладений на невизначений строк.

До договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 24.12.2010 року між Сторонами укладено Додаток № 1, в якому відображено заборгованість Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за кредитним договором № EL-SMEE00/030/2007 від 21.11.2007 року, а саме:

- загальна сума боргу по кредиту - 38468 грн. 64 коп..

- загальна сума процентів, нарахованих на суму заборгованості -3117 грн. 11 коп.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України №436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як визначається в ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи договір купівлі-продажу кредитного портфелю від 24.12.2010 року за своєю правовою природою є договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 3 ст. 1079 Цивільного кодексу України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У відповідності до ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно п.3.2 ст. 3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (нова редакція), затвердженого Загальними зборами учасників Товариства, протокол № 4 від 17.12.2010 року, предметом діяльності Товариства є: надання послуг з факторингу

У відповідності до п. 3.3 ст. 3 Статуту надання послуг з факторингу є виключною діяльністю Товариства (належним чином засвідчена копія Статуту знаходиться в матеріалах справи).

Як встановлено судом, Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" Державною комісією регулювання ринків фінансових послуг України видано Свідоцтво серії ФК № 241 від 03.12.2009 року про реєстрацію фінансової установи.

Згідно додатку до вказаного Свідоцтва Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" має право здійснювати такі види фінансових послуг: надання факторингу (належним чином засвідчені копії Свідоцтва та додатку до Свідоцтва знаходяться в матеріалах справи).

Також, судом встановлено, що 24.04.2012 року відповідачу було направлено досудову вимогу вих..№55945 від 23.04.2012 року про погашення заборгованості за кредитним договором, в якій повідомлено про укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю від 24.12.2010 року та зміну кредитора в зобов'язанні на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна". Доказом вручення вказаної вимоги є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.04.2012 року, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 виникло грошове зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 24.12.2010 року.

09.07.2012 року від відповідача надійшов відзив № без номера. без дати на позовну заяву. в якому, зокрема, відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає частково в сумі 49604 грн. 31 коп. (38466 грн. 64 коп. -залишок заборгованості за кредитом та 11137 грн. 67 коп. -несплачених відсотків за користування кредитом).

19.07.2012 року відповідач подав доповнення № без номера від 19.07.2012 року до відзиву на позовну заяву, в якому просив суд, зокрема, в частині позову щодо стягнення пені, яка нарахована понад шестимісячний строк -відмовити, в іншій частині позову щодо стягнення пені -зменшити її розмір на 50%.

Наявними у справі матеріалами підтверджується, відповідачем в порядку ст. 33,34 ГПК України не спростовується та обставина, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, отримавши кредит в сумі 105 000 грн. в порушення умов кредитного договору № EL-SMEE00/030/2007 від 21.11.2007 року та договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 24.12.2010 року, всупереч ст.ст. 525, 526 ЦК України, не сплатив станом на час розгляду справи в суді заборгованості по кредиту в сумі - 38466 грн. 64 коп.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 38466 грн. 64 коп. заборгованості по кредиту підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем та не суперечить чинному законодавству.

За користування кредитними коштами відповідачу нараховано 11137 грн. 67 коп. відсотків за період з 21.05.2010 року по 28.04.2012 року.

Судом здійснено перерахунок суми відсотків за користування кредитними коштами. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11137 грн. 67 коп. заборгованості по відсотках підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем та не суперечать чинному законодавству.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до п.п. 4.1.1 п. 4.1 р. 4 ч. № 2 кредитного договору № EL-SMEE00/030/2007 від 21.11.2007 року за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, "Позичальник" зобов'язаний сплатити "Банку" пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожний день прострочки.

У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору в частині строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом відповідачу нараховано :

- пеню за невиконання зобов'язань по поверненню кредиту за кожний день прострочки оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 5971 грн. 36 коп. за період з 21.04.2011 року по 28.04.2012 року;

- пеню за невиконання зобов'язань по сплаті процентів за користуванням кредитом за кожний день прострочки оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 1237 грн. 62 коп. за період з 21.04.2011 року по 28.04.2012 року.

Всього позивач просить стягнути з відповідача пеню на суму 7208 грн. 98 коп.

В доповненні до відзиву на позовну заяву від 19.07.2012 року відповідач просить суд в частині позову щодо стягнення пені, яка нарахована понад шестимісячний строк -відмовити, в іншій частині позову щодо стягнення пені -зменшити її розмір на 50%. У відзиві № без номера, без дати на позовну заяву відповідач повідомляє, що з ним трапилась форс-мажорна обставина: 11 січня 2011 року сталася пожежа орендованого ним виробничо-складського приміщення, внаслідок якої згоріло все його майно виробничого призначення, готова продукція; також зазначає про його тривале стаціонарне лікування від наслідків гасіння пожежі, вказує, що не займається активною підприємницькою діяльністю, не отримує доходів від неї.

Відповідач також подав:

- довідку № 12852/17-430 від 11.07.2012 року Тернопільської об'єднаної податкової інспекції, в якій, зокрема, зазначено. що за 2011 рік відповідач доходу не отримав;

- копію акту про пожежу від 11.01.2011 року.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 2.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" № 02-5/293 від 29.04.1994 р., із наступними змінами і доповненнями, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), суд повинен об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Судом здійснено перерахунок суми пені, нарахованої на заборгованість по кредиту. Як вбачається із розрахунку заборгованості по клієнту ФОП ОСОБА_2, що наданий до матеріалів справи 19 липня 2012 року, позивач нарахував відповідачу пеню на заборгованість по тілу кредиту за період з 21.04.2011 року по 28.04.2012 року (дата написання позовної заяви). Разом з тим грошові зобов'язання відповідача перед позивачем виникли з моменту набрання чинності договору купівлі-продажу кредитного портфелю (договору факторингу), а саме з 24.12.2010 року -дата укладення даного договору. А згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, суд вважає, що в даному випадку нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання припиняється 24.06.2011 року. Таким чином, з врахуванням того, що позивач почав нарахування пені з 21.04.2011 року (що є його правом), нарахування пені слід провести з 21.04.2011 року по 24.06.2011 року. За даний період пеня становить 1045 грн 45 коп.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення нарахованої пені, та враховуючи наведені відповідачем обставини, а саме:

- враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання за кредитним договором № EL-SMEE00/030/2007 від 21.11.2007 р (кредит погашено в сумі 66533 грн 36 коп - 63,4%);

- позивачем не подано будь-яких доказів понесення збитків в результаті несвоєчасного виконання договірних зобов'язань щодо погашення кредиту в повній мірі;

-в результаті пожежі орендованого відповідачем виробничо-складського приміщення у будівлі ПП "Зорбуд", яка сталась 11 січня 2011 року, внаслідок якої згоріли матеріальні цінності відповідача (акт про пожежу від 11.01.2011 року знаходиться в матеріалах справи);

- в 2011 році доходу від підприємницької діяльності не отримував (довідка № 12852/17-430 від 11.07.2012 року ДПС у Тернопільській області знаходиться в матеріалах справи),

а відтак суд вважає за можливе на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, стягнувши її в сумі 522 грн. 75 коп. (50% від суми 1045 грн. 45 коп.).

В стягненні решти пені, нарахованої на заборгованість по тілу кредиту слід відмовити.

Також суд вважає, що в частині стягнення 1237 грн. 62 коп. пені по відсотках позов слід залишити без розгляду у відповідності до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки позивачем на вимогу суду не було надано обґрунтованого розрахунку суми пені по відсотках (в розрахунку, який наданий позивачем до матеріалів справи 19 липня 2012 року, зазначено суми заборгованості по відсотках, на які нарахована пеня, однак разом з тим в розрахунку заборгованості по відсотках такі суми не значаться).

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", вул. Листопадова, буд. 7, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 36789421 - 566 грн. 80 коп. судового збору, як зайво сплачений. Видати довідку. Платіжне доручення № 1039 від 28.12.2011 року на суму 2176 грн. 30 коп. залишити в справі.

Керуючись ст.ст. 43,49,82, п.5 ч.1 ст.81, 82, п. 3 ст. 83, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", вул. Листопадова, буд. 7, м. Тернопіль , ідентифікаційний код 36789421:

- 38466 грн. 64 коп.- заборгованості по тілу кредиту;

- 11137 грн. 67 коп. -заборгованості по відсотках;

- 522 грн. 75 коп. -пені на заборгованість по тілу кредиту;

- 1420 грн. 08 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В частині стягнення 1237 грн. 62 коп. пені по відсотках позов залишити без розгляду.

4.В решті позову відмовити.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", вул. Листопадова, буд. 7, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 36789421 - 566 грн. 80 коп. судового збору, як зайво сплачений. Видати довідку. Платіжне доручення № 1039 від 28.12.2011 року на суму 2176 грн. 30 коп. залишається в справі.

7.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 30 липня 2012 року

Суддя С.О. Хома