Ухвала суду № 31118821, 30.04.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 230/4076/12 Провадження № 22-ц/772/1159/2013Головуючий в суді першої інстанції:Гаврищук А.В.Категорія: 23Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2013 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Войтка Ю.Б., Голоти Л.О.

При секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Юхимівське» на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 15 березня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Юхимівське» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

встановила :

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 згідно з заповітом від 20 вересня 2005 року, та прийнявши спадщину став власником належної заповідачу земельної ділянки площею 1,7888 га, розташованої в адміністративних межах Юхимівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області. Після оформлення права власності на вказану земельну ділянку йому стало відомо про укладений договір оренди земельної ділянки від 14 січня 2008 року між ОСОБА_3 та ПП «Юхимівське». Проте, даний договір та акт приймання-передачі від імені орендодавця підписано не його бабою, а іншою особою, будь-яких доручень укладати та підписувати подібні договори від свого імені ОСОБА_3 не давала, земельну ділянку в оренду не передавала. Крім того в укладеному договорі відсутні істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», в зв'язку з чим, просив визнати такий договір оренди землі недійсним, витребувати від відповідача спірну земельну ділянку та повернути її ОСОБА_2

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 15 березня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 14 січня 2008 року без номера, укладений між ОСОБА_3 та ПП «Юхимівське» про передачу у строкове платне користування для сільськогосподарського використання земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,7888 га, зареєстрований в Шаргородському районному відділі Вінницької області регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах» 28 лютого 2008 року за № 040889200077.

Зобов'язано ПП «Юхимівське» повернути земельну ділянку площею 1,7888 га, розташовану на території Юхимівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області кадастровий номер 0525389200:02:002:0134 ОСОБА_2 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач - ПП «Юхимівське» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначало, що оспорюваний договір укладено з дотриманням вимог Закону України «Про оренду землі», крім того ОСОБА_3 протягом усього строку дії договору було відомо про його існування та вона отримувала орендну плату за договором, а після її смерті оренду плату за договором отримували її спадкоємці, в тому числі ОСОБА_2

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

По справі встановлено, що ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №479282, виданого Шаргородською районною державною адміністрацією 25 жовтня 2007 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на земельну ділянку за №01:07:892:00651, кадастровий № 0525389200020020134 була власником земельної ділянки площею 1,7888 га , розташованої на території Юхимівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14 січня 2008 року між ОСОБА_3 та ПП «Юхимівське» в особі директора ОСОБА_4 було укладено договір оренди, згідно якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Юхимівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області загальною площею 1,7888 га строком на 10 років (а.с. 15-19).

Договір зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» Шаргородського району, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28 лютого 2008 року за № 040889200077.

04 березня 2008 року було складено акт прийому-передачі об'єкта оренди відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 29 лютого 2008 року (а.с. 20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області ОСОБА_5 08 липня 2010 року, зареєстрованим в реєстрі за № 2937, ОСОБА_2 став власником земельної ділянки площею 1,7888 га, розташованої на території Юхимівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, про що отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ЯМ №406132 (а.с. 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися його смертю.

Відповідно до ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Таким чином, до ОСОБА_2 перейшли права та обов'язки орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 14 січня 2008 року.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією

України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою,

права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Судом першої інстанції правильно встановлено характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які їх регулюють. Зокрема до спірних правовідносин застосовується спеціальний нормативно-правовий акт - Закон України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладання договору оренди»).

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 14 Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно із ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 20 Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 18 Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи №212/218/13-21 від 25 лютого 2013 року підписи від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» договору оренди землі від 14 січня 2008 року виконано не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с. 151-154).

Встановивши, що спірний договір, який за формою та змістом відповідає вимогам закону, але експертизою підтверджено, що одна зі сторін його не підписувала, суд має виходити з того, що такий договір є вчиненим. Зазначене вище є підставою для визнання договору недійсним за ст.ст. 203, 215 ЦК України, підписання договору, яка не має на це повноваження та відсутність волевиявлення власника, якщо власник у подальшому не схвалив такого правочину.

Так, по справі встановлено, що договір оренди земельної ділянки укладено 14 січня 2008 року, зареєстровано 28 лютого 2008 року , а ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, проте згідно наданих відомостей, відповідачем здійснювалися нарахування орендної плати з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2012 року.

До державної реєстрації спірного договору оренди земельної ділянки спадкодавиця ОСОБА_3 перебувала у договірних правовідносинах з ПОП «Юхимівське», правонаступником якого є ПП «Юхимівське» , згідно яких також передавала в оренду земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Твердження відповідача про те, що протягом усього строку дії договору ОСОБА_3 було відомо про укладений договір оренди та вона отримувала орендну плату, яку після її смерті отримували її спадкоємці не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Виписка з карткового рахунку №684 від 01.01.2007 по 31.12.12 на ім'я ОСОБА_3, (а.с. 54) не містить відомостей про підстави виникнення зобов'язань, за якими здійснювалися розрахункові операції, у ній відсутні підтвердження, що орендна плата отримувалась орендодавцем ОСОБА_3 З інших відомостей, які знаходяться на а.с. 55-60 взагалі неможливо встановити їх призначення та правову природу.

Таким чином докази про те, що за оспорюваним договором оренди орендна плата сплачувалася ОСОБА_2 відповідачем надано не було.

Отже, ПП «Юхимівське» не доведено, що ОСОБА_3, яка не підписувала договір оренди земельної ділянки від 14 січня 2008 року, в подальшому схвалила такий правочин. Виходячи з наведеного, у ОСОБА_3 було відсутнє вільне волевиявлення на вчинення договору оренди земельної ділянки від 14 січня 2008 року.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Згідно п. 6.2 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у семиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

За актом прийому-передачі земельної ділянки від 04 березня 2008 року орендодавець передав , а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 1,7888 га для вирощування товарної сільськогосподарської продукції відповідно до положень договору оренди земельної ділянки від 29 лютого 2008 року. Згідно п. 4 Акт становить невід'ємну частину договору оренди земельної ділянки від 29 лютого 2008 року.

Таким чином, вищезазначений акт прийому-передачі об'єкта оренди не є належним доказом виконання вимог Закону України «Про оренду землі» та передачі спірної земельної ділянки ПП «Юхимівське», за договором оренди земельної ділянки від 14 січня 2008 року, оскільки складений на виконання договору оренди земельної ділянки від 29 лютого 2008 року.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в оспорюваному договорі відсутні перелік документів, визначений ч. 4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» як невід'ємна частина договору оренди землі, а саме: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, її кадастровий план та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що унеможливлює її ідентифікацію, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а також відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України правомірно застосував реституцію у спірних правовідносинах.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 18 липня 2012 року (справа № 6-77цс12) та від 04 квітня 2012 року (справа №21цс12), які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

За таких обставин, суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір оренди земельної ділянки від 14 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПП «Юхимівське» є недійсним, в силу положень 203, 215 ЦК України та ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а також про відмову у задоволені в позову в частині вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння з підстав взаємовиключності таких позовних вимог.

Рішення суду є законни м та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Юхимівське» відхилити.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 15 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ Ю.Б. Войтко

/підпис/ Л.О. Голота

З оригіналом вірно: