Ухвала суду № 31118646, 08.05.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/12015/2012 Провадження № 22-ц/772/655/2013Головуючий в суді першої інстанції:Іщук Т.П.Категорія: 27Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Марчук В.С.

суддів: Сопруна В.В., Шемети Т.М.

при секретарі: Куленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачка звернулася у Вінницький міський суд Вінницької області з даним позовом до відповідача, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 23 червня 2003 року між її чоловіком ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач отримав кошти у розмірі 57000 дол. США та зобов`язався повернути їх до вересня 2004 року. Позивачці було відомо про такий договір, однак вона вважала, що відповідач виконав його умови. Про те, що позичені покійним ОСОБА_4 відповідачу ОСОБА_2 гроші були повернуті лише частково у розмірі 1900 дол. США, позивачка дізналася після смерті чоловіка, знайшовши серед його речей у 2010 році розписку ОСОБА_2 про грошову позику. Так, як ОСОБА_4 хворів на рак нирок ще з 1992 року, у зв`язку з чим переніс операцію, лікувався; у 2006 році його здоров`я значно погіршилось, з січня місяця 2007 року перейшов на постільний режим та не міг самостійно пересуватися, він не звертався за захистом свого права. Оскільки зазначені кошти є спільною сумісною власністю подружжя, а позивачка є єдиною спадкоємицею щодо майна свого покійного чоловіка, то до неї перейшло право вимоги виконання зобов`язань за договором позики.

ОСОБА_3 просила суд врахувати хворобу її чоловіка; те що вона вживала заходів для захисту своїх прав, звертаючись зі скаргами у прокуратуру та міліцію, а також те, що вона дізналася про заборгованість лише у 2010 році, знайшовши розписку відповідача, і стягнути на її користь заборгованість за договором позики у сумі 439 147 грн., що становить 55100 дол. США за курсом долара 7.97 грн., поновивши строк позовної давності.

Вінницький міський суд Вінницької області своїм рішенням від 24.01.2013 року позов задовольнив повністю. Вирішив: поновити ОСОБА_3 строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 439 147 грн. заборгованості за договором позики від 23.06.2003 року, а також 3 219 грн. судового збору.

Відповідач ОСОБА_2 оскаржив дане рішення суду в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду, як неправильне у зв`язку з неповним встановленням та з`ясуванням обставин, які мають значення для справи. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У даному випадку рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Так, суд підставно поновив позивачці строк позовної давності, виходячи з тяжкої та затяжної хвороби покійного ОСОБА_4, що підтверджується медичними висновками, довідками та історією хвороби на а/с 19-22, 41-53, 57; а також враховуючи що позивачка прийняла спадщину після смерті чоловіка і до неї перейшло право вимоги повернення боргу виходячи з норми ст.1230 ч.1 ЦКУкраїни; враховуючи, що ОСОБА_3, знайшовши боргову розписку ОСОБА_2, стала відстоювати свої права спадкоємця, звернувшись до правоохоронних органів та суду (а/с 18,89); визнавши зазначені обставини поважними причинами і застосувавши ст.267 ч.5 ЦК України.

Ті обставини, що ОСОБА_3 знала про позику грошей чоловіком ще за його життя, не спростовують висновку суду щодо необхідності поновлення строку позовної давності, тому що, знайшовши у 2010 році оригінал розписки відповідача про позичені кошти, вона лише тоді дізналася про те, що позика не повернута і саме з 2010 року розпочала відстоювати своє порушене право, звернувшись за захистом до Голосіївського РУ ГУМВС України у м. Києві та до прокуратури Голосіївського району м. Києва (а/с 55, 89).

Оригінал же розписки у позивачки про позичені кошти, свідчить про укладення договору позики та дає підстави вимагати виконання викладених у ній зобов`язань (а/с 75).

Отже, суд першої інстанції у повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для справи; дійшов висновків, які відповідають встановленим обставинам та не спростовуються доводами апеляційної скарги; дав належну оцінку зібраним по справі доказам та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 316,317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього ж моменту може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.С. Марчук

Судді: В.В. Сопрун

Т.М. Шемета