Ухвала суду № 3111507, 11.02.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Справа № 3/604/07-АП–3/605/07-АП                                                                                    Головуючий  суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 2.11.1                                                                                                 інстанції – Соловйов В.М.

У Х В А Л А

Іменем УКРАЇНИ

11 лютого 2009 року                                                                         м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя      Юхименко О.В.,

суддя                             Коршун А.О.,

суддя                             Добродняк І.Ю.,

при секретарі              Гулій О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні              

апеляційну скаргу     Державної податкової інспекції

                                       у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя,

на постанову               господарського суду Запорізької області від 31.03.2008 року,

у справі                        № 3/604/07-АП – 3/605/07-АП

за позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології-2000»,

                                               вул. О. Матросова, 15, м. Запоріжжя, 69057;

до відповідача             Державної податкової інспекції

                                       у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя,

                                               вул. Перемоги, 14, м. Запоріжжя, 69001;

про                                 скасування податкових повідомлень-рішень,

встановили:Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології-2000» подано позов до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень

№ 0001842302/0/36746, прийнятого 21.08.2007р., але в якому дата помилково зазначена 21.08.2006р., № 0001842302/1/50385 від 05.11.2007р., повністю;

№ 0001832302/0/36744 від 21.08.2007р., № 0001832302/1/50387 від 05.11.2007р., в частині визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 211.576,50 грн. (у тому числі 141.051,00 грн. основного платежу та 70.525,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Господарський суд Запорізької області (суддя Соловйов В.М.) своєю постановою від 31.03.2008р. у справі № 3/604/07-АП – 3/605/07-АП позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що в силу пп. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Застосовно до спірного податкові накладні надані Позивачем у повному обсязі. Запис в акті перевірки про відсутність податкових накладних не відповідає дійсності.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, Відповідач, вказує на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Податкові накладні були надані Позивачем в ході судового розгляду справи.

                                                                                                                                   (Див. на звороті)

Перелік податкових накладних, включених до складу податкового кредиту відповідних періодів, арифметично відповідає даним податкових декларацій за ці періоди.

Водночас, ці податкові накладні отримані не у звітних, а у попередніх податкових періодах.

Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди відображається у рядку 16 податкової декларації. При заповненні цього рядка, згідно з п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166, є обов’язковим подання додатку 1 до податкової декларації. У поданих до ДПІ за спірні періоди податкових деклараціях з ПДВ Позивачем заповнені рядок 16.2 або рядок 16.3. При цьому, в розрахунках коригування сум ПДВ, доданих до податкових декларацій, коригування зазначених сум пояснено як арифметична помилка.

Крім того, податкові накладні, отримані ТОВ «Технології – 2000»:

№ 6 від 13.05.2003р. СП «Барт ЛТД»;

№ 23101 від 23.10.2003р. ПП «Трояни»;

№ 416 від 24.10.2003р. ТОВ «НВП «Арконіт»;

№ 54 від 27.10.2003р. ТОВ «Будівельна компанія «Градіс»;

№ 4 від 05.01.2004р. СП «Барт ЛТД»;

№ 5 від 06.01.2004р. СП «Барт ЛТД»;

приймали участь у розрахунку сум бюджетного відшкодування, що було підтверджено актами попередніх перевірок.

Отже, у Позивача були відсутні правові підстави для включення сум податку за описаними податковими накладними до складу податкового кредиту наступних податкових періодів у зв’язку з документально підтвердженою відсутністю помилок у податковому обліку у травні, жовтні та січні 2003р. та січні 2004р.

Просить постанову господарського суду Запорізької області від 31.03.2008р. у справі № 3/604/07-АП – 3/605/07-АП скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

ТОВ «Технології – 2000», Позивач, скаргу не оспорив.

В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Законодавством не передбачено будь-якої відповідальності за так зване дроблення – часткове включення сум податкового кредиту до складу податкової декларації з метою вирівнювання податкових зобов’язань, та встановлено строк у 1095 днів для подання уточнюючого розрахунку.

В засіданні, відкритому 19.01.2009р., оголошувалася перерва. 

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009р. № 86 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Коршун А.О., Добродняк І.Ю.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».

Сутність спору:  В період з 12.07.2007р. по 01.08.2007р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології 2000» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.03.2007р. За результатами перевірки складений Акт № 141/23-30398999 від 06.08.2007р.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість за 2004 рік у розмірі 152.829,00 грн., та завищення від’ємного значення ПДВ за січень 2005 на 38.002,00 грн. 

Так, в акті перевірки вчинено записи про те, що на порушення пп. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) до складу податкового кредиту включені суми ПДВ, не підтверджені податковими накладними.

В розрахунках відображено коригування податкового кредиту як арифметична помилка, але документального підтвердження коригувань підприємством до ДПІ не надано.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології 2000» було завищено податковий кредит, чим занижено суму податкового зобов’язання за 2004-2007рр. на загальну суму 149.394,00 грн., та завищено від’ємне значення з ПДВ у січні 2005р. на суму 38.002,00 грн.

На підставі Акта перевірки, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобов’язання, в порядку, визначеному п. 5.2  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III(2181-14), заступником начальника ДПІ у Орджонікідзевському районі 21.08.2007р., та 05.11.2007р., відповідно, прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001842302/0/36746, в якому дата помилково зазначена 21.08.2006р., та № 0001842302/1/50385, а також повідомлення-рішення № 0001832302/0/36744 та № 0001832302/1/50387.

Згідно з пп. 4.2.2 «б» п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III(2181-14), відповідно до пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), та на підставі пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Технології 2000»:

зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2005р. на 38.002,00 грн.;

та визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 224.091,00 грн. В їх числі 149.394,00 грн. основний платіж та 74.697,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Скасування податкових повідомлень-рішень, № 0001832302/0/36744 від 21.08.2007р. та № 0001832302/1/50387 від 05.11.2007р. в частині визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 211.576,50 грн. (у тому числі 141.051,00 грн. основного платежу та 70.525,50 грн. штрафні (фінансові) санкції), було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя такою, що не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, що не спростовується заявником апеляційної скарги, податкові накладні, включені підприємством до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів, арифметично відповідають даним податкових декларацій за відповідні періоди.

Водночас, на чому наполягає особа, що подала апеляційну скаргу, ці податкові накладні отримані не у звітних податкових періодах. У зв’язку з документально підтвердженою відсутністю помилок у податковому обліку у Позивача були відсутні правові підстави для включення сум податку за описаними податковими накладними до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Разом з тим, згідно з пп. 7.5.1 Закону (168/97-ВР)датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

абодата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

абодата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, право платника податку на податковий кредит пов’язано з датою виникнення певної події.

Відповідно до вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. <…>За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

За обставин, наведених вище, фахівці контролюючого органу були зобов’язані самостійно встановити дату виникнення певної події, та самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків – тобто, як заниження, так і завищення суми його податкових зобов'язань.

Позиція Товариства про можливість «дроблення» – часткового, на свій розсуд, включення сум податкового кредиту до складу податкової декларації, видається колегії суддів помилковою.

Водночас, зміст акту перевірки не дозволяє достовірно встановити (підтвердити) наявність факту порушення.

В будь-якому випадку порушення пп. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) в діях Позивача відсутнє.

Крім того, у відповідності з п. 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III(2181-14), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.  Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Під помилкою у даному випадку слід розуміти неправильне сприйняття стороною певної події, що вплинуло на її волевиявлення у звітності. Мотив є не так фактом, що підлягає встановленню, як елементом аргументації, або оціночною категорією.

Суми податкового кредиту за накладними, отриманими ТОВ «Технології – 2000» від СП «Барт ЛТД», ПП «Трояни», ТОВ «НВП «Арконіт» та ТОВ «Будівельна компанія «Градіс», сторновані Позивачем, що встановлено в ході судового розгляду, та включені до складу податкових декларацій за наступні податкові періоди.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, –

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 31.03.2008 року у справі № 3/604/07-АП – 3/605/07-АП  залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 02.03.2009р.

                Головуючий суддя                                                            О.В.Юхименко

                                                  Суддя                                                            А.О.Коршун

                                                  Суддя                                                            І.Ю.Добродняк