Рішення № 31112906, 07.05.2013, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 0603/8173/12 Провадження № 2/0603/2707/12

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2013 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Качур Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1, представником якого є ОСОБА_2,доОСОБА_3прозвільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом, у якому просить стягувати з ОСОБА_3 аліменти у розмірі 400,00 грн. на його користь на утримання дочки ОСОБА_4 з моменту пред'явлення позову і до повноліття дитини, та припинити стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3, присуджених рішенням Бердичівського міського суду Житомирської області від 17.04.2002 р. у справі № 2-1622/02 (позовні вимоги викладені з урахуванням уточненої позовної заяви, а. с. 27 - 28).

ОСОБА_3 проти позову заперечила, посилаючись на те, що аліменти, які вона отримувала на підставі рішення Бердичівського міського суду Житомирської області від 17.04.2002 р. у справі № 2-1622/02 з ОСОБА_1, використовувались за цільовим призначенням - на утримання дочки ОСОБА_4, а після того, як дочка почала проживати з батьком ОСОБА_1 аліменти нею не витрачались, а розміщувались у банківській установі.

Під час розгляду справи судом з'ясовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками дитини - дочки ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1. (а. с. 8).

Рішенням Бердичівського міського суду Житомирської області від 17.04.2002 р. у справі № 2-1622/02 було присуджено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1., починаючи з 27.03.2002 р. і до повноліття дитини (а. с. 14).

З 20.09.2012 р. ОСОБА_4 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1, разом з бабою ОСОБА_5 та батьком ОСОБА_1 (з 01.10.2012 р.), що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, довідками Терехівської загальоноосвітньої школи І-ІІ ступенів від 10.02.2013 р. та від 24.12.2012 р. (а. с. 30, 47), довідками Терехівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 12.02.2013 р., від 24.12.2012 р., від 11.02.2013 р. (а. с. 34, 44, 33), характеристикою, виданою Терехівською сільською радою Бердичівського району Житомирської, на ОСОБА_1 від 11.02.2013 р. (а. с. 32), та не заперечується ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_4 (дочка ОСОБА_1 та ОСОБА_3) дала показання про те, що проживаючи з матір'ю у квартирі у м. Бердичеві, вона не мала нормальних умов для навчання, зокрема, іноді робила домашнє завдання у туалеті, не завжди могла гуляти, оскільки її мати почала залишати на неї брата, коли той досяг віку 6-7 місяців (травень - квітень 2010 р.), для догляду. У подальшому її мати та "дядя Женя" (співмешканець ОСОБА_3 - ОСОБА_10) придбали будинок (у с. Жежелів Козятинського району Вінницької області), проте їй там не сподобалось, оскільки там жили чужі для неї люди, були погані умови проживання, не було ванни До базару чи магазину для купівлі одягу вона з матір'ю не ходила, одяг їм висилала сестра матері з Іспанії. Коли в матері були гроші, вони ходили їсти у кафе, коли гроші закінчувались - мати позичала гроші та їли у дома. До баби (ОСОБА_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1) вона приїхала з дозволу матері (у вересні 2012 р.), яка дозволила там пожити тиждень, а потім - ще місяць. Після цього мама запропонувала їй повернутись до с. Жежелів Козятинського району Вінницької області, проте вона сказала, що не хоче. Зараз їй усе купують, жити з бабою та батьком їй подобається, вони не забороняють їй спілкуватись з матір'ю по телефону, а також не забороняють повернутись жити до матері, проте вона не хоче.

Свідок ОСОБА_5 дала показання про те, що 20.09.2012 р. до неї прийшла онука ОСОБА_4 та запитала, чи може з нею жити, вона дозволила. З 01.10.2012 р . з ними почав проживати її син ОСОБА_1, який є батьком ОСОБА_4. З 20.09.2012 р. ОСОБА_4 перебувала на її, а з 01.10.2012 р. - на її з сином утриманні. ОСОБА_3 за час проживання з ними дочки ОСОБА_4 приїжджала три рази: один раз - до дитини, два рази - до школи. Зі слів онуки, ОСОБА_3 нічого не привозила. ОСОБА_3 один раз надіслала посилку з одягом "секнод-хенд" для дитини.

Свідок ОСОБА_6 дала показання про те, що ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 не бачила. Дитина ОСОБА_4 проживає у гарних умовах, добре одягнена та гарно виглядає. У будинку, де вона проживає, чисто, літом на його подвір'ї дуже добре.

Свідок ОСОБА_7 дав показання про те, що ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 не бачив. У будинку, де проживають ОСОБА_4 з бабою та батьком, гарні умови проживання. ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вдягають дитину.

Свідок ОСОБА_8 дала показання про те, що ОСОБА_4, коли тільки прийшла від матері до баби, була недоглянутою. Після того, як за нею почали доглядати баба, а у подальшому - у і батько, стала доглянутою.

Свідок ОСОБА_11 (вчителька ОСОБА_4) дала показання про те, що ОСОБА_4 їй казала, що їхала до баби жити на тиждень, але їй там більше подобається і вона буде там жити. З вересня 2012 р. у дитини з'явились нові речі. Також ОСОБА_4 казала їй, що не хоче до матері, оскільки з нею живуть чужі люди.

Свідок ОСОБА_10 (співмешканець ОСОБА_3) дав показання про те, що після 20.09.2012 р. ОСОБА_3, коли до неї приїжджала дочка ОСОБА_4, купувала останній книжки та одяг (факт купівлі одягу та інших речей підтверджується списком від 13.10.2012 р., написаним власноруч ОСОБА_4, а. с. 73). Крім того ОСОБА_3 висилала дочці посилку з одягом (вказане підтверджується також фіскальним чеком УДППЗ "Укрпошта" від 18.02.2013 р., а. с. 66). За відсутності дитини ОСОБА_3 намагається класти отримані у якості аліментів грошові кошти на рахунок у банківській установі та не витрачає їх на інших своїх дітей. ОСОБА_4 приїжджала до нього та матері у с. Жежелів Козятинського району Вінницької області (після 20.09.2012 р.) 4 - 5 разів і кожного разу їй щось купували, без нічого вона не поверталась.

Свідок ОСОБА_9 дала показання про те, ОСОБА_3 отримані у якості аліментів грошові кошти у вересні 2012 р. витратила на підготовку дочки до школи, у жовтні - на одяг для дочки, у інші подальші місяці - кладе "на книжку (картку)" (про останню обставину їй відомо зі слів ОСОБА_3).

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 з 20.09.2012 р. добровільно за власною волею постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1, разом з бабою ОСОБА_5, а з 01.10.2012 р. - разом з бабою та батьком ОСОБА_1, та перебуває на їхньому утриманні.

Відповідно до статті 80 Кодексу про шлюб та сім'ю України, який був чинним на момент ухвалення рішення Бердичівського міського суду Житомирської області від 17.04.2002 р. у справі № 2-1622/02, посилання на яку міститься у вказаному рішенні, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги. При ухиленні батьків від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються з них в судовому порядку.

З вказаної норми Кодексу про шлюб та сім'ю України випливає, що підставою для стягнення у судовому порядку з батьків аліментів на утримання неповнолітніх дітей є ухилення батьків від утримання цих дітей.

Між тим, як зазначено вище, з 01.10.2012 р. ОСОБА_1 утримує свою дочку ОСОБА_4, та, крім того, проживає разом з нею.

Таким чином, обставини, яки були підставою для ухвалення рішення Бердичівського міського суду Житомирської області від 17.04.2002 р. у справі № 2-1622/02 (ухилення ОСОБА_1 від утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4), змінились, а точніше - перестали існувати.

Згідно з частиною четвертою статті 223 Цивільного процесуального кодексу України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ОСОБА_1 має бути звільнено від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1., присуджених рішенням Бердичівського міського суду Житомирської області від 17.02.2002 р. у справ № 2-1622/02, а відтак його позов у частині підлягає задоволенню.

Щодо позову ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь з ОСОБА_3 аліментів у розмірі 400,00 грн. на утримання дочки ОСОБА_4 з моменту пред'явлення позову і до повноліття дитини, суд зазначає таке.

Статтею 180, частинами першою - третьою статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Тобто ОСОБА_3 зобов'язана утримувати дочку ОСОБА_4 до досягнення нею повноліття.

Як випливає з обставин справи, між ОСОБА_1, з яким з 01.10.2012 р. проживає дочка ОСОБА_4, та ОСОБА_3 не досягнуто згоди щодо виконання останньою обов'язку утримувати дочку, а відтак кошти на утримання дитини підлягають присудженню за рішенням суду.

Частиною першою статті 184 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області і отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам ІІ групи, що підтверджується довідкою від 26.02.2013 р., виданою вказаним органом (а. с. 52).

Крім того, ОСОБА_3 працює на посаді підсобного робітника дільниці № 20 Публічного акціонерного товариства "Бердичівський завод "Прогрес", проте у даний час перебуває у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до 4-х років з 20.11.2012 р. по 13.11.2013 р.), що підтверджується довідкою від 26.02.2013 р., виданою зазначеним товариством (а. с. 60).

Також ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 11.07.2012 р. (а. с. 49) та її пенсійним посвідчення від 25.07.200 р. (а. с. 50), має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про його народження від 26.11.2009 р. (а. с. 56) та довідкою Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 7 від 25.02.2013 р.(а. с. 54), має незадовільний стан здоров'я (вроджену ваду серця та супутні захворювання), що підтверджується довідкою Міської поліклініки м. Бердичева від 30.10.2012 р.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на утримання її неповнолітньої дочки ОСОБА_4, має бути визначено у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Зважаючи на обставини, які мають бути враховані судом при визначення розміру аліментів, що були встановлені під час розгляду справи (ці обставини наведені вище як підстави, з яких суд прийшов до висновку про визначення розміру аліментів у твердій сумі), суд приходить до висновку, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на утримання її неповнолітньої дочки ОСОБА_4, має складати 165,00 грн. щомісячно.

Згідно з частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Таким чином, позов ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь з ОСОБА_3 аліментів у розмірі 400,00 грн. на утримання дочки ОСОБА_4 з моменту пред'явлення позову і до повноліття дитини підлягає частковому задоволенню.

Пунктом 1 частини першої статті 367 Цивільного кодексу України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Суд, враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_4, вважає за необхідне допустити негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись статтями 1 - 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 - 60, 63, 64, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 223, 367 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1., присуджених рішенням Бердичівського міського суду Житомирської області від 17.02.2002 р. у справ № 2-1622/02.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/6 частини її заробітку (доходу) щомісячно на утримання дочки ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1., починаючи з 17.12.2012 р. і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Допустити негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Роз'яснити, що:

- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Корбут

Повне рішення складено 08.05.2013 р.