Постанова № 31108803, 15.09.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.11 Справа № К-14/94

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Мурська Х.В.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участю прокурора Рогожнікової Н.Б., представників відповідача Кузюк І.І., Жуган І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2010 року у справі №К-14/94 порушеній за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна Компанія «Бізнес-Інвест»до відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів від 25 травня 2007 року в частині виплати дивідендів акціонерам товариства за підсумками роботи у 2006 році

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна Компанія «Бізнес-Інвест», як акціонер ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» від 25 травня 2007 року в частині п.п. 5.1-5.3 (виплати дивідендів акціонерам товариства за підсумками роботи у 2006 році).

Господарський суд Івано-Франківської області (суддя Булка В.І.) рішенням від 15 жовтня 2010 року у справі №К-14/94 позов задовольнив повністю. Визнав недійсними рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" від 25.05.2007 року в частині Пунктів 5.1, 5.2, 5.3 : «Затвердити прибуток у розмірі 9 727 596,48 грн., отриманий товариством за 2006 рік. Спрямувати на виплату дивідендів 50,2% від суми прибутку отриманого товариством в 2006 році, що складає 4 883 253,50 грн. Розмір дивідендів, що припадає на одну прості іменну акцію становить 0,37217 грн. На підставі статті 63 Закону України "Про державний бюджет України", пост. КМ України №678 від 17.05.2006 року та Наказу ДПА України №421 від 19.07.2006 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.08.2006 року за №929/12803 -зарахувати сплату (платіжні доручення №203 від 17.08.2006 року, №205 від 17.08.2006 року, №234 від 17.11.2006 року, №240 від 17.11.2006 року) як дивіденди на державну частку за 2006 рік в сумі -1 268 565,00 грн., та сплатити залишок дивідендів до сплати на державну частку за 2006 рік в сумі 1 080,91 грн.".

Заступник прокурора Івано-Франківської області України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України подав апеляційну скаргу, просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2010 року у справі №К-14/94 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Не погоджуючись із названим рішенням суду, заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до Львівського апеляційного господарського суду в інтересах держави в особі Фонду державного майна України з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2010 року по справі №К-14/94 та прийняти нове, яким в позові відмовити. Вважає, що судом неповно та неправильно встановлено фактичні обставини справи, висновки, зроблені судом не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. За твердженням прокурора, висновок про те, що питання по яких було прийнято рішення, не були включені до порядку денного загальних зборів є хибним та не відповідає матеріалам справи, оскільки з виписки з протоколу загальних зборів від 25 травня 2007 року вбачається, що до Порядку денного було включено питання 5 «Про розподіл прибутку товариства за 2006 рік та визначення нормативів планового розподілу прибутку за 2007 рік». Прокурор також вважає, що суд неправильно застосував норми ст.ст. 257, 261 ЦК України щодо початку відліку строку позовної давності та ст. 33 ГПК України, оскільки суд взяв до уваги обставини, котрі позивач не довів. Оскільки позивач посилається на порушення його права рішенням загальних зборів ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»від 25 травня 2007 року, то і перебіг строку позовної давності для позивача починається з дня прийняття даного рішення, тобто 25 травня 2007 року.

Прокурор стверджує, що оскаржуване рішення порушує законні інтереси держави в особі Фонду державного майна України як акціонера якому належало 26% акцій товариства на одержання дивідендів в сумі 1269645,91 грн. відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 25 травня 2007 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25 березня 2008 року по справі №8/264. Фонд державного майна України не був залучений до участі у справі, хоча суд фактично прийняв рішення про його права та обов'язки, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 104 ГПК України є підставою для його скасування.

Прокурор не приймав участі в розгляді справи судом першої інстанції, про оскаржуване рішення дізнався під час ознайомлення із матеріалами справи 31 травня 2011 року, що й стало підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Фонду державного майна України в суді по даній справі та подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Івано-Франківської області України на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2010 року у справі №К-14/94 підтримав Фонд державного майна України, який також подав клопотання залучити його до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Фонд державного майна України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У поданому апеляційному суду відзиві Фонд державного майна України стверджує, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що як акціонер, якому належить 26% акцій ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», фонд державного майна України не приймав участі у розгляду даної справи судом першої інстанції. Проте місцевий господарський суд фактично прийняв рішення про права та обов`язки Фонду. Наведені в оскарженому рішенні аргументи та аналіз законодавства України є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та викладені з порушенням основних принципів техніки тлумачення норм права та законів формальної логіки.

На думку Фонду державного майна України, невірним і необґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що питання п.5 з яких загальні збори прийняли рішення, не було включено в порядок денний загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»25 травня 2007 року. Адже до порядку денного цих зборів було включено питання за номером 5 «Про розподіл прибутку товариства за 2006 рік та визначення нормативів планового розподілу прибутку на 2007 рік». Всі прийняті з цього питання рішення загальних зборів акціонерів відповідають порядку денному. Будь-яких інші докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Тому суд першої інстанції не мав підстав для застосування до спірних відносин приписи п.4 ст.43 закону України «Про господарські товариства».

Як вважає Фонд державного майна України, законами України «Про державний бюджет на 2006 рік»та «Про державний бюджет на 2007 рік», постановами Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року №678 та від 29 січня 2007 року №68 не передбачено, що сума нарахованих дивідендів зменшується на суму відрахування частини прибутку, яка сплачувалась за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності 2006 року.

Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги прокурор, сторони та Фонд державного майна України (якого апеляційний суд залучив третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) повідомлені належним чином, про що є докази у матеріалах справи.

Прокурор та представник третьої особи апеляційну скаргу підтримали повністю і навели доводи, аналогічні тим, що викладені в апеляційній скарзі та у відзиві Фонду державного майна України.

Відкрите акціонерне товариство "Нафтохімік Прикарпаття" (відповідач) змінило найменування на публічне акціонерне товариство "Нафтохімік Прикарпаття", про що 19 травня 2011 року внесено відповідний запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що апеляційному суду подано відповідні докази (а.с.106-110).

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу заперечив, просить в задоволенні скарги відмовити, оскаржене рішення вважає законним і обгрунтованим.

Позивач у судове засідання не з'явився, про причини суд не повідомив.

Заслухав пояснення прокурора, представників відповідача і третьої особи, розглянув матеріали справи, апеляційну скаргу Львівський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2010 року по справі №К-14/94 слід скасувати частково з наступних підстав і обставин.

Згідно з матеріалами справи позивач стверджує, що рішення загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»від 25 травня 2007 року оформлені протоколом № 1/2007, які прийняті за результатами розгляду п.5 порядку денного зборів, порушують права й законні інтереси позивача, як одного із акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття». На думку позивача, питання щодо якого було прийнято рішення згідно з п. 5 протоколу загальних зборів, не було включене до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства. Це твердження позивача стосується п.п. 5.1., 5.2. рішень загальних зборів, а також п.5.3. рішення в частині «... на підставі статті 63 Закону України "Про державний бюджет України", постанови Кабінету Міністрів України №678 від 17.05.2006 року та Наказу Державної податкової адміністрації України №421 від 19.07.2006 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.08.2006 року за №929/12803 -зарахувати сплату (платіжні доручення №203 від 17.08.2006 року, №205 від 17.08.2006 року, №234 від 17.11.2006 року, №240 від 17.11.2006 року) як дивіденди на державну частку за 2006 рік в сумі -1 268 565,00 грн., та сплатити залишок дивідендів до сплати на державну частку за 2006 рік в сумі 1 080,91 грн.».

Позивач вказує, що загальними зборами акціонерів товариства прийнято рішення про виплату одному із акціонерів товариства (Фонду державного майна України) не дивідендів, а частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році. Проте, вказана частина прибутку (доходу) не є дивідендом в розумінні Закону України «Про господарські товариства»та Закону України «Про цінні папери та фондову біржу».

Нормативною підставою позовних вимог позивач зазначив ч. 4 ст. 43 закону України «Про господарські товариства», ст. 63 закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», Постанову Кабінету Міністрів України №678 від 17.05.2006 року, Наказ ДПА України №421 від 19.07.2006 року та статтю 13 Конституції України.

Також позивач обґрунтовує причини пропуску ним строку позовної давності.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що питання, відносно якого було прийнято рішення (згідно з пунктами 5.1, 5.2, 5.3. протоколу Загальних зборів акціонерів ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»від 25 травня 2007 року), не було включено до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства.

Крім того, суд першої інстанції вказує що, згідно з нормами статті 63 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік", постанови Кабінету Міністрів України №678 від 17.05.2006 року та Наказу ДПА України №421 від 19.07.2006 року затверджено порядок розрахунку та сплати частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, та порядку його складання. Тим самим загальними зборами акціонерів ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" прийнято рішення про виплату одному з акціонерів товариства не дивідендів, а частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році. Проте, вказана частина прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України не є дивідендом в розумінні Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про цінні папери та фондову біржу", а є окремим платежем (збором) що сплачується в Державний бюджет на підставі Закону України про Державний бюджет на відповідний рік та Постанови Кабінету Міністрів України.

Як зазначено в оскарженому рішенні, прийняте 25 травня 2007 рішення щодо виплати частини прибутку (доходу) одному з акціонерів, призвело в подальшому до порушення прав позивача, як акціонера товариства, на отримання дивідендів в рівній частині по відношенню до інших акціонерів, зокрема держави, в особі Фонду державного майна України.

Також постановляючи оскаржене рішення суд першої інстанції врахував рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2008 року по справі №8/264, яким з ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" стягнено на користь Фонду Державного Майна України дивіденди за 2005-2006 роки в сумі 7 027 611,72 грн. та 1 269 645,91 грн. відповідно. Згідно з Постановою Вищого господарського суду України від 29 січня 2009 року назване рішення залишено в силі. Звідси місцевий господарський суд дійшов висновку, що держава, як один з акціонерів ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", повинна отримати дивіденди за 2005 рік фактично двічі - за рішенням загальних зборів акціонерів від 25 травня 2007 року, якими було перераховано (зараховано) 1 269 645,91 грн. та за рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі №8/264, яке станом на сьогоднішній день набрало законної сили і передано на примусове його виконання в органи державної виконавчої служби.

Постановляючи рішення суд першої інстанції застосував норми ст.ст. 257, 261 ЦК України щодо початку відліку строку позовної давності.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що висновки господарського суду Івано-Франківської області, викладені в рішенні від 15 жовтня 2010 року по справі №К-14/94 частково не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на законі виходячи з наступних підстав і обставин.

Щодо позовної давності.

За приписами ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав.

Відповідно до вимог ст. 100 Цивільного кодексу України право участі в товаристві є особистим немайновим правом.

В даному випадку позивач звернувся до суду, як акціонер відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" і предметом спору є відносини, що випливають з його участі в названому товаристві, тобто вимога позивача випливає із порушення особистих немайнових прав. В силу закону на такі відносини позовна давність не поширюється.

Щодо оскаржених рішень загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" від 25 травня 2007 року.

Згідно з ст. 6 закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»(в редакції, чинній на час виникнення вказаних правовідносин) акція є іменним цінним папером, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації.

В силу ст. 41 закону України «Про господарські товариства»(в редакції, чинній на час виникнення вказаних правовідносин) затвердження річних результатів діяльності товариства, порядку розподілу прибутку товариства належить до компетенції загальних зборів товариства.

Така ж вимога встановлена статтею 7 статуту відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" в редакції, що діяла на дату прийняття зборами акціонерів оскаржених рішень.

Згідно із матеріалами справи 25 травня 2007 року відбулись загальні збори акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»з порядком денним:

1. Звіт правління про підсумки фінансово-господарської діяльності товариства за 2006 рік та визначення основних напрямків діяльності на 2007 рік.

2. Звіт Спостережної (Наглядової) ради товариства за 2006 рік.

3. Звіт про висновки Ревізійної комісії про фінансово-господарську діяльність товариства за 2006 рік.

4. Затвердження річного балансу товариства за 2006 рік.

5. Про розподіл прибутку товариства за 2006 рік та визначення нормативів планового розподілу прибутку на 2007 рік.

6. Про внесення змін і доповнень до статуту товариства.

7. Про внесення змін і доповнень до Положень, що регламентують внутрішню діяльність товариства.

8. Відкликання та обрання голови та членів Правління товариства.

9. Відкликання та обрання голови та членів Ревізійної комісії товариства.

10. Відкликання та обрання голови та членів Спостережної (Наглядової) ради товариства.

За результатами розгляду п.5 порядку денного загальні збори акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»25 травня 2007 року прийняли рішення більшістю голосів (73,18554%).

Предметом спору в даній справі є п.п. 5.1., 5.2. та частина п.5.3. рішення загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» від 25 травня 2007 року оформлені протоколом №1/2007, які прийняті за результатами розгляду п.5 порядку денного зборів, а саме:

п. 5.1. Затвердити прибуток у розмірі 9 727 596,48 грн., отриманий товариством за 2006 рік.

п. 5.2. Спрямувати на виплату дивідендів 50,2% від суми прибутку отриманого товариством в 2006 році, що складає 4 883 253,50 грн. Розмір дивідендів, що припадає на одну просту іменну акцію становить 0,37217 грн.

п. 5.3. На підставі статті 63 Закону України "Про державний бюджет України", постанови Кабінету Міністрів України №678 від 17.05.2006 року та Наказу Державної податкової адміністрації України №421 від 19.07.2006 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.08.2006 року за №929/12803 -зарахувати сплату (платіжні доручення №203 від 17.08.2006 року, №205 від 17.08.2006 року, №234 від 17.11.2006 року, №240 від 17.11.2006 року) як дивіденди на державну частку за 2006 рік в сумі -1 268 565,00 грн., та сплатити залишок дивідендів до сплати на державну частку за 2006 рік в сумі 1 080,91 грн.

Отже, із змісту протоколу загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»від 25 травня 2007 року за №1/2007 слідує, що пункт 5 порядку денного зборів передбачав розгляд питань про розподіл прибутку товариства за 2006 рік та визначення нормативів планового розподілу прибутку на 2007 рік. Дивіденди і є визначеною в установленому порядку частиною прибутку, що підлягає сплаті емітентом (відповідач) власникам корпоративних прав, якими є, зокрема, держава в особі Фонду державного майна України.

Прийняті зборами рішення в частині п.п. 5.1., 5.2., 5.3. стосуються розподілу суми 9 727 569,48 грн. прибутку товариства за 2006 рік (спрямування на виплату дивідендів 50,2% від суми прибутку, що становить 4 883 253,50 грн.; затвердження дивідендів на державну частку за 2006 рік в сумі 1 269 645,91 грн.; затвердження дивідендів фізичних та юридичним особам (крім держави) в сумі 3 613 607,59 грн.). Такий висновок однозначно випливає із наведеного вище змісту пунктів 5.1., 5.2., 5.3. рішень загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»від 25 травня 2007 року.

В силу ст..4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази того, що оскаржені рішення прийняті 25 травня 2007 року загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» з питань , не внесених у порядок денний цих зборів.

Отже, місцевий господарський суд безпідставно дійшов висновку про відсутність в порядку денному загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття», які відбулись 25 травня 2007 року, питань, що стосуються розподілу прибутку, в тому числі й дивідендів, як частини прибутку господарського товариства.

Відтак законні підстави визнавати недійсними п.п.5.1..5.2. рішення загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»від 25 травня 2007 року -відсутні. Тому в цій частині оскаржене рішення місцевого господарського суду слід скасувати.

Щодо п.5.3. рішення загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» від 25 травня 2007 року.

Як зазначено вище, повне рішення зборів, викладене в п. 5.3. протоколу № 12/2007 є таким:

п.5.3. Затвердити дивіденди на державну частку за 2006 рік в сумі 1 269 645,91 грн.

· На підставі статті 63 Закону України "Про державний бюджет України", постанови Кабінету Міністрів України №678 від 17.05.2006 року та Наказу Державної податкової адміністрації України №421 від 19.07.2006 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.08.2006 року за №929/12803 -зарахувати сплату (платіжні доручення №203 від 17.08.2006 року, №205 від 17.08.2006 року, №234 від 17.11.2006 року, №240 від 17.11.2006 року) як дивіденди на державну частку за 2006 рік в сумі - 1 268 565,00 грн., та сплатити залишок дивідендів до сплати на державну частку за 2006 рік в сумі 1 080,91 грн.

· Затвердити дивіденди фізичних та юридичним особам (крім держави як акціонера -дивіденди якому сплачено) за підсумками роботи в 2006 році в розмірі 3 613 607,59 грн.

· Виплату дивідендів здійснити бухгалтерії товариства із залученням реєстратора ТОВ "Славутич-Реєстратор": фізичним особам -протягом 3-х місяців починаючи з 01 червня 2007 року, юридичним особам на письмову вимогу.

Позивач оскаржив, а суд першої інстанції визнав недійсним лише частину п.5.3. рішення загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» від 25 травня 2007 року, а саме :

«…на підставі статті 63 Закону України "Про державний бюджет України", постанови Кабінету Міністрів України №678 від 17.05.2006 року та Наказу Державної податкової адміністрації України №421 від 19.07.2006 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.08.2006 року за №929/12803 -зарахувати сплату (платіжні доручення №203 від 17.08.2006 року, №205 від 17.08.2006 року, №234 від 17.11.2006 року, №240 від 17.11.2006 року) як дивіденди на державну частку за 2006 рік в сумі -1 268 565,00 грн., та сплатити залишок дивідендів до сплати на державну частку за 2006 рік в сумі 1 080,91 грн.».

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність визнаної недійсною частини п.5.3. рішення загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»від 25 травня 2007 року з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п.17 ст.2 закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2006 рік належить частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, та дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності.

Такі ж вимоги встановлено й п.17 ст.2 закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»щодо доходів загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік.

Статтею 67 закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»установлено, що порядок і норматив відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Для господарських організацій, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), за умови, що ці господарські організації сплатили за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році частину прибутку відповідно до статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", на суму дивідендів, нарахованих та сплачених за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік, зменшується сума частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті у наступних за датою сплати дивідендів податкових періодах.

Статтею 63 закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»установлено, що для суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), відрахування до державного бюджету України провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах. Порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для господарських організацій, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), за умови, що ці господарські організації сплатили за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році частину прибутку відповідно до статті 67 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", на суму дивідендів, нарахованих та сплачених за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006 рік, зменшується сума частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті у наступних за датою сплати дивідендів податкових періодах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року за №678 «Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році»із наступними змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 року N874, від 25 грудня 2006 року N1793 затверджено Порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році.

В силу п.5 Порядку для господарських організацій, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), що сплатили за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році частину прибутку (доходу) відповідно до статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", на суму дивідендів, нарахованих та сплачених за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік, зменшується сума частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті у наступних податкових періодах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2007р. N68 затверджено Порядок відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) та вказано керівникам центральних та місцевих органів виконавчої влади забезпечити надходження до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), згідно із затвердженим цією постановою Порядком.

Як визначено п.5 Порядку, для суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), що сплатили за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році частину прибутку відповідно до статті 67 Закону про Державний бюджет України на 2006 рік, на суму нарахованих на державну частку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році дивідендів, сплачену в установленому порядку, зменшується сума частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті у наступних податкових періодах. Сума нарахованих на державну частку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році дивідендів зменшується на суми частини чистого прибутку (доходу), нараховані за грудень 2006 р. та за результатами фінансово-господарської діяльності у І кварталі 2007 року і сплачені в установленому порядку.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач у 2006 році сплачував такі платежі: платіжним дорученням №ПБЖ-000203 від 19 серпня 2006 року -1226941,00 грн. з призначенням платежу частина прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності за перше півріччя 2006 року; платіжним дорученням №ПБЖ-000205 від 19 серпня 2006 року -306735,00 грн. з призначенням платежу авансовий внесок з податку на прибуток в розмірі 25% від дивідендів; платіжним дорученням №ПБЖ-000234 від 17 листопада 2006 року -41624,00 грн. з призначенням платежу частина прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності за 9 місяців 2006 року; платіжним дорученням №ПБЖ-000240 від 17 листопада 2006 року - 10406,00 грн. з призначенням платежу авансовий внесок з податку на прибуток в розмірі 25% від дивідендів.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження нарахування та сплати відповідачем до 25 травня 2007 року (дати прийняття загальними зборами акціонерів оскаржених рішень) сум дивідендів, нарахованих на державну частку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році, що унеможливлює зменшення суми чистого прибутку (доходу), який підлягає сплаті у наступних податкових періодах.

Також в матеріалах справи відсутні докази сплати в установленому порядку відповідачем до 25 травня 2007 року (дати прийняття загальними зборами акціонерів оскаржених рішень) суми частини чистого прибутку (доходу), нарахованої за грудень 2006 р. та за результатами фінансово-господарської діяльності у І кварталі 2007 року. Лише 22 червня 2007 року відповідач на виконання п. 5.3. рішення загальних зборів акціонерів від 25 травня 2007 року платіжним дорученням №ЖПБ-000258 сплатив до бюджету 1080,91 грн. з призначенням платежу: дивіденди на державну частку за 2006 рік.

Названими вище нормами закону та підзаконними актами не передбачено права зменшувати суму нарахованих дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності в 2006 році на суму відрахування частини прибутку, сплачену за результатами фінансово-господарської діяльності 2006 року.

Отже, п.5.3. рішення загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»від 25 травня 2007 року, що є предметом спору, порушує права та законні інтереси акціонера товариства, яким є держава в особі Фонду державного майна України, якому належить 26% акцій відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття». Відтак в цій частині рішення місцевого господарського суду від 15 жовтня 2010 року слід залишити без змін.

Колегія суддів констатує, що п.5.3. рішення загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» від 25 травня 2007 року, окрім оскарженої частини, містить ще два рішення, а саме:

- затвердити дивіденди фізичних та юридичним особам (крім держави як акціонера -дивіденди якому сплачено) за підсумками роботи в 2006 році в розмірі 3 613 607,59 грн.;

- виплату дивідендів здійснити бухгалтерії товариства із залученням реєстратора ТОВ "Славутич-Реєстратор": фізичним особам -протягом 3-х місяців починаючи з 01 червня 2007 року, юридичним особам на письмову вимогу.

Проте стверджуючи про незаконність п.п. 5.1., 5.2., та частини п. 5.3. рішень загальних зборів акціонерів від 25 травня 2007 року з підстав не включення питань в порядок денний, позивач не ставить під сумнів вищеназвану частину п.5.3. рішень від 25 травня 2007 року, які теж стосуються дивідендів акціонерів (окрім держави).

Зважаючи на зміст неоскарженої частини п.5.3. рішень загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»від 25 травня 2007 року та статус позивача, як одного з акціонерів товариства, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що метою звернення до суду з означеними позовними вимогами є намагання позбавити державу в особі Фонду державного майна України, як акціонера відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»з часткою 26% статутного капіталу, отримати належні державі дивіденди, нараховані на державну частку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році.

Постановляючи рішення господарський суд Івано-Франківської області не дав оцінку названим обставинам, які мають істотне значення для встановлення фактичних обставин справи та постановлення законного рішення.

Слід зазначити й те, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2008 року по справі №8/264, яким з ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" стягнено на користь Фонду Державного Майна України дивіденди за 2005-2006 роки в сумі 7 027 611,72 грн. та 1269645,91 грн. відповідно переглянуто за нововиявленими обставинами і рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2010 року року скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові Фонду державного майна України відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 19 травня 2011 року назване рішення та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01 березня 2011 року залишені в силі.

Відтак держава в особі Фонду державного майна України, як один з акціонерів відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття", позбавлена можливості отримати належні їй дивіденди за 2006 рік в сумі 1 268 565,00 грн., що порушує її (держави) права та законні інтереси акціонера.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд справи в першій та в апеляційній інстанції слід покласти на сторони в рівній частині.

Керуючись ст.ст. 49, 82-1, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задовольнити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2010 року по справі №К-14/94 скасувати частково -в частині визнання недійсними пунктів 5.1, 5.2. рішення загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" від 25 травня 2007 року. У цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2010 року по справі №К-14/94 в частині визнання недійсним п. 5.3. рішення загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" від 25 травня 2007 року залишити без змін, апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в цій частині -без задоволення.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" (Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Майданська, 5; ідентифікаційний код 00152230) в доход державного бюджету 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи у господарському суді Івано-Франківської області та 21,25 грн. державного мита за розгляд справи у Львівському апеляційному господарському суді.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна Компанія «Бізнес-Інвест»(м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 20301755) в доход державного бюджету: 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи у господарському суді Івано-Франківської області та 21,25 грн. державного мита за розгляд справи у Львівському апеляційному господарському суді.

Наказ про стягнення судових витрат видає господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.

суддя Мурська Х.В.