Постанова № 31108800, 23.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.11 Справа № 7/20/5022-266/2011

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 від 11.05.2011р.

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.04.2011р. (рішення підписано 27.04.2011р.)

у справі № 7/20/5022-266/2011

за позовом Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі Тернопільське ОТВ АМК України), м. Тернопіль

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3,

м. Тернопіль

про стягнення штрафу та пені

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_3 - підприємець.

Повна постанова складена 12.08.2011р.

Сторони належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції -листів, якими надіслано ухвалу апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні), які є в матеріалах справи.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.04.2011р., суддя Стадник М.С., позовні вимоги задоволено, стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в доход Державного бюджету України:

- рахунок №31118106700002 в ГУДК Тернопільської області, МФО 838012, ідентифікаційний код 23588119, код класифікації доходів бюджету 21081100, одержувач: Держбюджет м. Тернополя, призначення платежу: Адміністративні штрафи та інші санкції, символ звітності 106 -350 (триста п'ятдесят)грн. 00 коп. штрафу та 350 (триста п'ятдесят)грн. 00 коп. пені;

- в дохід Держаного бюджету України 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита

- р/р №31210264700002 у ГДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119 , одержувач платежу Державний бюджет м. Тернополя - 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване нормами Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також тим, зокрема, що у процесі розгляду справи представник позивача підтвердив документально порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції. а відповідачем не надано доказів на спростування фактів викладених в рішенні № 4 від 04.03.2008р. та доказів сплати 350,00 грн. штрафу, а тому позов підлягає до задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.04.2011р. у цій справі та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки вважає, що зазначене рішення суперечить фактичним обставинам справи та не ґрунтується на належних доказах. Також, скаржнику відзначив зокрема, що на момент винесення Тернопільським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України рішення по справі № 306-АУД про застосування штрафних санкцій до підприємця ОСОБА_3, відповідно до протесту прокурора Борщівського району Відділом культури і туризму Борщівської райдержадміністрації було скасовано результати відкритих торгів із зменшенням ціни на закупівлю робіт по реконструкції Борщівського районного будинку культури та районної бібліотеки (опалювальна система, зал для глядачів), однак цей факт не врахований позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.04.2011р. у справі № 7/20/5022-266/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, оскільки вважає, що скаржник не навів жодного порушення законодавства при прийнятті місцевим судом рішення по справі, що свідчить про безпідставність вимог апеляційної скарги. Також, Тернопільське ОТВ АМК України відзначило, що доводи апеляційної скарги зводяться до неправомірності рішення позивача від 04.03.2008р. № 4 та підстав для визнання його недійсним, однак відповідач не скористався своїм правом на оскарження рішення відділення у порядку, визначеному ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні були повідомлені завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, в учасників судового процесу було достатньо часу, щоб здійснити усі дії (подати докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо предмету цього спору; явка учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обов'язковою не визнавалась, клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи суду не поступало, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні скаржник підтримала свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення 700,00грн., з них: 350,00грн. штрафу та 350,00грн. пені.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції»законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Стаття 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Згідно з п. 16 ст. 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»голова територіального відділення має повноваження звертатися до суду із позовами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

За результатами розгляду матеріалів перевірки відділу культури і туризму Борщівської районної державної адміністрації, проведеної на предмет дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти адміністративною колегією Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розпочато розгляд справи № 306-АУД, у зв'язку з наявністю в діях ПМП «ВАМС»та СПД ОСОБА_3 ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання в частині спотворення результатів тендеру.

Адміністративною колегією Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду матеріалів справи № 306-АУД прийнято рішення №4 від 04.03.2008р. «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», яким визнано дії СПД ОСОБА_3 порушенням п.4 ч.2ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які стосуються спотворення результатів тендеру.

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції на підставі ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»на СПД ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 350,00 грн., які вона зобов'язана була сплатити у двомісячний строк з дня одержання рішення (ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, підприємець ОСОБА_3 рішення адміністративної колегії одержала 13.03.2008р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 242990 від 13.03.2011р., а тому штраф повинен бути сплачений у строк до 13.05.2008р.

Порядок оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України в судовому порядку визначений ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якої відповідач у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції , має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двохмісячний строк з дня одержання рішення, цей строк не може бути відновлено.

Відповідач на підтвердження оскарження рішення №4 від 04.03.2008р. «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції»подав суду першої інстанції:

- позовну заяву, направлену до Тернопільського окружного адміністративного суду 01.07.2008р., яка ухвалою суду від 29.08.2008р. у справі №2-а-263/8 залишена без розгляду, у зв'язку з поданням ОСОБА_3 заяви про відкликання позовної заяви, що підтверджується інформацією, наданою окружним судом на запит господарського суду;

- позовну заяву, подану до Господарського суду Тернопільської області 05.05.2008р., у прийнятті до розгляду якої ухвалою суду від 07.05.2008р. у справі 02-2/16-210 відмовлено . Вищезазначені ухвали не оскаржувалися відповідачем, а отже є чинними на день прийняття судом рішення, у зв'язку з чим місцевим господарським судом підставно відхилено доводи відповідача щодо своєчасності оскарження рішення адміністративної колегії, так як ні окружними, ні господарським судами рішення по питанню невідповідності рішення колегії чинному законодавству не приймалося.

Господарським судом не можуть братись до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення органів Антимонопольного комітету України з приводу незаконності та або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строку, встановленого частиною першою ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції»розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (п. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Отже, оскільки рішення №4 від 04.03.2008р. «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції»є чинним, то відповідно до ст.22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»та ч.2 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»це рішення є обов'язковим до виконання. Відповідач отримав копію рішення позивача №4 від 04.03.2008р. і у встановлений законом двохмісячний строк штраф, накладений цим рішенням, не сплатив.

У процесі розгляду справи позивач підтвердив документально порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції (чинне рішення №4 від 04.03.2008р. «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції»), а відповідачем не подано суду доказів на спростування фактів, викладених в рішенні № 4 від 04.03.2008р., та доказів сплати 350,00 грн. штрафу, а тому судом першої інстанції позов в цій частині правомірно задоволено.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»та ч.7 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

За кожен день прострочення сплати штрафу, згідно з ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», стягується пеня в розмірі 1,5% від суми штрафу, при цьому відповідно до ч.7 ст.56 цього Закону, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного на СПД ОСОБА_3 рішенням Тернопільського ОТВ АМК України, а тому заявлена позивачем до стягнення пеня в сумі 350,00 грн. правомірно задоволена місцевим господарським судом, як обґрунтовано заявлена.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оскільки такі вимоги ґрунтуються на нормах законодавства та не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з рішенням місцевого господарського суду, оскільки відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.04.2011р. у справі № 7/20/5022-266/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий-суддя Процик Т.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Скрипчук О.С.