Рішення № 31108729, 07.05.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 травня 2013 року Справа № 913/914/13

Провадження №3/913/914/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еста Велл Сервісез Україна», м. Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудсервіс-С», м. Луганськ,

про стягнення 44 186 грн. 87 коп.

суддя Секірський А.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Товариством з обмеженою відповідальністю «Еста Велл Сервісез Україна» (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудсервіс-С» (далі - відповідач) заборгованості в сумі 44186,87 грн., в тому числі: 42000,00 грн. - сума передплачених коштів, 1562,05 грн. - пені, 624,82 грн. - 3% річних, за договором б/н від 07.09.2012 на виконання послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.09.2012 між сторонами укладено договір виконання послуг. На виконання п. 2.2.1 договору позивач платіжними дорученнями № 48 від 05.09.2012, № 70 від 10.09.2012 та № 75 від 11.09.2012 перерахував передплату вартості послуг на поточний рахунок відповідача в розмірі 42000,00 грн. Відповідач послуги не надав, розмір перерахованої передплати не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму передплачених коштів в розмірі 42000,00 грн. Крім того, за порушення умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення: пеню в сумі 1562,05 грн. та 3% річних в сумі 624,82 грн.

У п. 4 прохальної частини позову позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.03.2013 у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача було відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю.

Представник позивача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надано, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

07.09.2012 між сторонами у справі був укладений договір на виконання послуг № б/н (далі - договір) відповідно до п.1.1, 1.2 якого, виконавець (відповідач) зобов'язався надати замовнику (позивач) послуги автокранами вантажопідйомністю 12т та 27т з 10.09.2012 по 31.12.2012.

Відповідно до п. 2.2.1 договору замовник зобов'язується оплатити роботу по ціні, вказаній в п.3 цього договору, по 100% передплаті.

Згідно з п. 3.1 договору ціна складає: за 12т кран 2000,00 грн. м/с, в тому числі ПДВ 20% без вартості Д/П; за 27т. кран 3500 грн. м/с, в тому числі ПДВ 20% без вартості Д/П.

Позивач на виконання п. 2.2.1 договору платіжними дорученнями № 48 від 05.09.2012 на суму 5000,00 грн. (а.с. 12), № 70 від 10.09.2012 на суму 2000,00 грн. (а.с. 13) та № 75 від 11.09.2012 на суму 35000,00 грн. (а.с. 14) перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 42000,00 грн. і таким чином виконав зобов'язання за договором в частині перерахування передплати в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.3 договору послуги вважаються наданими після підписання акту приймання-здачі послуг.

Відповідач умови договору не виконав зазначені у договорі послуги не надав.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором в частині не повернення передплачених коштів становить 42000,00 грн.

28.01.2013 позивач направив на адресу відповідача претензію про повернення передплачених коштів. Відповіді на зазначену претензію від відповідача не надходило, передплачені кошти не повернуто.

У зв'язку з неповерненням передплати, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 11.09.2012 по 11.03.2013 пеню в розмірі 1562,05 грн.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 624,82 грн., що підтверджено розрахунком, наведеним у тексті позовної заяви.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання п. 2.2.1 договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача передплату в розмірі 42000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 48 від 05.09.2012 на суму 5000,00 грн. (а.с. 12), № 70 від 10.09.2012 на суму 2000,00 грн. (а.с. 13) та № 75 від 11.09.2012 на суму 35000,00 грн. (а.с. 14).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв'язку з неповерненням передплати, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 11.09.2012 по 11.03.2013 пеню в розмірі 1562,05 грн.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і не рухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що у договорі № б/н від 07.09.2012 сторони взагалі не передбачили відповідальності у вигляді стягнення пені за невиконання умов договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги стосовно стягнення пені слід відмовити.

Згідно частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.09.2013 по 11.03.2013 у розмірі 624,82 грн.

Суд не погоджується з періодом нарахування 3% річних з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач направив на адресу відповідача претензію № 690 від 28.01.2013 про повернення передплачених коштів (а.с. 15-16).

Датою відправлення зазначеної претензії є 29.01.2013 про що свідчить дата на штемпелі поштового зв'язку зробленого на описі вкладення у цінний лист (а.с. 42).

Доказів отримання зазначеної претензії відповідачем, позивачем до матеріалів справи не надано. Суд не приймає як доказ отримання відповідачем претензії копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 3600008910586 (а.с. 17), оскільки воно стосується іншого листа.

Відповідно до п. 4.1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149 (далі - Нормативи), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2 (де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 4 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення).

Згідно пункту 4.2 Нормативів, при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, з урахуванням строку поштового перебігу, відповідач отримав вказану вимогу без урахування вихідних днів 06.02.2013, тому прострочення виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг мало місце вже з 14.02.2013.

З огляду на викладене, стягненню підлягають 3% річних за період з 14.02.2013 по 11.03.2013 в розмірі 89,75 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за подання заяви про забезпечення позову у відповідності з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 75, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східбудсервіс-С», 91055, м. Луганськ, вул. Совєтская, 40, код 37456606, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еста Велл Сервісез Україна», 36007, м. Полтава, вул. Заводська, 12, к. 201, код 37439837, суму передплачених коштів за договором № б/н від 07.09.2012 в розмірі 42000 грн. 00 коп. (сорок дві тисячі гривень 00 копійок), 3% річних в розмірі 89 грн. 75 коп. (вісімдесят дев'ять гривень 75 копійок) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.), видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2013.

Суддя А.В. Секірський