Ухвала суду № 3110649, 27.01.2009, Апеляційний суд Черкаської області

Справа №11-82/09 Категорія ст. ст. 191 ч. 5, 209 ч. 3,28 ч. 3,366, ст. 15 ч. 2 191 ч. 5, ст. 28 ч. 3,366 ч. 1 КК України

Головуючий по 1 інстанції БЕЗВЕРХИЙ І.В.

Доповідач в апеляційній інстанції НЕДІЛЬКО М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2009 р. Колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого ІЛЬЧЕНКА А.М.

суддів НЕДІЛЬКА М.І., ЛИГИ М.П.

за участю прокурора ЖУРБИ В.В.

розглянула кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури Черкаської області на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.06.2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше не судима, -

засуджена:

за ст. 191 ч. 5 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на два роки, без конфіскації майна;

за ст. 209 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на три роки, з конфіскацією коштів в сумі 7500 грн., одержаних злочинним шляхом, без конфіскації майна;

за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України на два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на один рік;

за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на один рік шість місяців, без конфіскації майна;

за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України на один рік шість місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на один рік.

2

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання - п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на три роки, з конфіскацією коштів в сумі - 7500 грн., одержаних злочинним шляхом, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнена від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки.

Зобов'язано засуджену ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, раніше не судима, -

засуджена:

за ч. 5 ст. 191 КК України, із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на два роки, без конфіскації майна;

за ч. 3 ст. 209 КК України, із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України - на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на три роки, з конфіскацією коштів в сумі - 7500 грн., одержаних злочинним шляхом, без конфіскації майна;

за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України - на два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на один рік;

за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України - на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на один рік шість місяців, без конфіскації майна;

за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України - на один рік шість місяців обмеже7ня волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на один рік.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на три роки, з конфіскацією коштів в сумі 7500 грн., одержаних злочинним шляхом, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України засуджена ОСОБА_2 від відбуття покарання звільнена, з випробуванням, з іспитовим строком три роки.

Зобов'язано засуджену ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов державної податкової інспекції у м. Черкаси задоволити частково.

Стягнуто із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь держави 96723 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

За вироком суду, ОСОБА_1, працюючи з 4 червня 2004 року згідно наказу № 1 від 04.06.2004 року директором приватного підприємства «Астахов», зареєстрованого за

3

юридичною адресою: м. Черкаси, вул. Калініна, 11 кв. 29, фактично розташованого в м. Черкаси по вул. Дахнівській, 50 і будучи наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями по здійсненню керівництва трудовим колективом підприємства, а також відповідальною особою по організації бухгалтерського обліку та фінансово-господарської діяльності підприємства, складанню звітності, оформленню офіційних документів та поданню їх в державні органи, являючись службовою особою, в організованій групі з ОСОБА_3, який 19.03.2007 року помер і кримінальна справа відносно нього закрита органом досудового слідства, 22.02.2008 року на підставі п. 8 ст. 6 КПК України ОСОБА_2, яка працюючи з 24 жовтня 2005 року, згідно наказу № 9-К від 24.10.2005 року на посаді головного бухгалтера цього ж приватного підприємства і будучи відповідальною особою по організації бухгалтерського обліку підприємства, складанню звітності, оформленню офіційних документів для подання їх в державні органи і, таким чином, являючись також службовою особою, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, маючи умисел на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем, та подальшою легалізацією(відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, в період з грудня 2005 року по травень 2006 року разом в організованій групі вчинили ряд злочинів за наступних обставин.

Так, згідно розподілу ролей, ОСОБА_3, як організатор, здійснював повне керівництво діяльністю членів організованої групи, визначав чітку роль кожного з них, координував їхні дії при підготовці і безпосередньому вчиненні злочинів, обирав об'єкти злочинної діяльності, безпосередньо приймав участь у вчинених злочинах, давав вказівки учасникам групи щодо вчинення фінансових операцій з коштами, здобутими злочинним шляхом, інші члени організованої групи виконували відведені їм функції, являлися безпосередніми виконавцями вчиненні злочинів та приховували вчинені злочини.

При цьому ОСОБА_1, за розробленими ОСОБА_3 схемами, оформляла необхідні документи та робила відповідні перерахування грошових коштів, а також за вказівкою ОСОБА_3, вчиняла фінансові операції з коштами, одержаними злочинним шляхом, з метою приховування їх незаконного походження.

ОСОБА_2, будучи добре обізнаною в бухгалтерському обліку, готувала завідомо недостовірні бухгалтерські документи, в тому числі розрахунки сум відшкодування ПДВ та податкові декларації, приховувала по бухгалтерському обліку підприємства безтоварність проведених операцій.

У період з грудня2005 року по травень 2006 року, в складі організованої групи, умисно, з метою заволодіння бюджетними коштами у великих розмірах, діючи спільно та узгоджено ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та збагачення членів групи, зловживаючи своїм службовим становищем, обговоривши план заволодіння грошовими коштами, шляхом не включення до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2005 року господарських операцій з приватним підприємцем ОСОБА_4, заволоділи бюджетними коштами у вигляді відшкодування ПДВ на загальну суму 97683 грн. При цьому ОСОБА_3 скеровував дії учасників злочинної групи, роз'яснював, яким чином необхідно буде приховати злочин, а ОСОБА_2, як бухгалтер, з метою приховування операцій з ПП ОСОБА_4, не відображала їх у бухгалтерському обліку підприємства, готувала завідомо неправдиві офіційні документи - податкову декларацію по ПДВ за грудень 2005 року та розрахунок бюджетного відшкодування за січень 2006 року: ОСОБА_1, як директор, підписала завідомо неправдиві податкову декларацію по ПДВ за грудень 2005 року і розрахунок бюджетного відшкодування за січень 2006 року та подала їх до ДПІ м. Черкаси, з метою приховування злочину, не надавши до перевірки податкові накладні за грудень 2005 року, виписані на ПП ОСОБА_4

На виконання розробленого плану, з метою незаконного відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість, у грудні 2005 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2,

4

умисно скоригували результат фінансово-господарських операцій підприємства, не включивши до реєстру виданих податкових накладних, накладну № 121 від 08.12.2005 року, виписану на поставку приватному підприємцю ОСОБА_4 кукурудзи на суму 553950 грн., в тому числі ПДВ 92325 грн.; податкову накладну № 235 від 30.12.2005 року, виписану за надані послуги оренди приватному підприємцю ОСОБА_4 на суму 11900 грн., в тому числі ПДВ - 1983,33 грн.; податкову накладну № 230 від 28.12.2005 року, виписану в порушення вимог п. п. 7.3.1, п. п. 7.2.3, п. 7.2 ст. 77 Закону України «Про податок на додану вартість» до накладної № 196 від 28.12.2005 року на поставку кукурудзи приватному підприємцю ОСОБА_4 на суму 20250 грн., ПДВ 3375 грн., а також з цією метою, до офіційного документа - податкової декларації з податку на додану вартість № 370636 від 20.01.2006 року за грудень 2005 року, яку підписала та подала до ДПІ м. Черкаси, внесла неправдиві відомості, вказавши в рядку 21 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» та в рядку 22.2 «до складу податкового періоду наступного звітного періоду» суму в розмірі 110095 грн. незаконно зависивши її на суму 97683 грн.

У січні-лютому 2006 року вона ж, ОСОБА_1, спільно з ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на незаконне відшкодування податку на додану вартість, у відповідності до узгодженого плану, за наслідками чи умисного коригування від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2005 року, відобразили в розрахунку суми бюджетного відшкодування № 9131 від 17.02.2006 року у рядку 4 «сум, що підлягає бюджетному відшкодуванню», завідомо неправдиві відомості, вказавши суму, яка підлягає до відшкодування з державного бюджету в розмірі 110095 грн., як фактично дозволений до відшкодування податок на додану вартість по іншим господарським операціям минулих періодів склав 12412 грн., незаконно зависивши його на 97683грн., та в подальшому підписала вказаний розрахунок і подала до ДПІ м. Черкаси.

Надалі, в порушення вимог п. п. 7.3.1 п. 7.3 п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, вимог п. 10.1 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого Наказом ДПА України від 30.06.2005 р. № 244, вимог п. 5.3 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 15.06.2005 р. № 213, у січні 2006 року вона незаконно заявила до відшкодування з державного бюджету податок на додану вартість в сумі 97683 грн., який 24.05.2006 року відділенням держказначейства України в м. Черкаси був перерахований на розрахунковий рахунок № 26001202300001 приватного підприємства «Астахов» в ЧФ ВАТ КБ «Промекономбанк» в розмірі 107807,00 грн. з призначенням платежу - відшкодування ПДВ за січень 2006 року.

Таким чином, ОСОБА_1, в організованій групі з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, заволоділи бюджетними коштами в сумі 97683 грн., що у 558 разів перевищує встановлений на той період законодавством України неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром.

Крім того вони, діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою, з єдністю намірів і метою легалізації(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, незаконно обернувши на свою користь чуже майно - незаконно відшкодований з державного бюджету за січень 2006 року податок на додану вартість в сумі 97683 грн., який надійшов на розрахунковий рахунок підприємства № 26001202300001 в ЧФ ВАТ КБ «Промекономбанк» від держказначейства України в м. Черкаси 24.05.2006 року - у травні 2006 року вчинили фінансові операції з коштами, здобутими завідомо злочинним шляхом, за наступних обставин.

ОСОБА_1, у травні 2006 року після заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем бюджетними коштами у сумі 97683 грн., умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті легалізацію(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, діючи в організованій групі з ОСОБА_3 та підсудною ОСОБА_2,

5

розробивши та попередньо обговоривши загальний усний план дій по вчиненню фінансових операцій з вказаними коштами, поетапно, а саме: 24.05.2006 року, 25.05.2006 року та 29.05.2006 року легалізували(відмили) доходи, одержані злочинним шляхом внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння.

При цьому, ОСОБА_3 скерував дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо зняття зазначених коштів через касі під виглядом повернення фінансової допомоги, давав вказівки щодо оформлення необхідних документів(договорів та касових ордерів), ОСОБА_2 складала необхідні касові доку менти, а ОСОБА_1 їх підписувала та знімала готівкою грошові кошти по чекам.

ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію розробленого плану по легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, 24 травня 2006 року чеком № 8616450 зняла з рахунку ПП «Астахов» № 26001202300001 в ЧФ ВАТ КБ «Промекономбанк» готівкою 31000 грн. під виглядом повернення фінансової допомоги згідно договору № 6 від 19.10.2005 року; аналогічним шляхом 25 травня 2006 року по вказаному договору зняла чеком № 1474326 готівкою кошти в сумі 26616 грн. та 29 травня 2006 року чеком № 1474329 зняла кошти в сумі 46000 грн., з яких залишила собі та ОСОБА_2 по 7500 грн., а решту віддали ОСОБА_3, чим приховали справжнє джерело походження коштів, а також їх місцезнаходження і тим самим легалізували(відмили) кошти в сумі 97683 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в організованій групі з ОСОБА_3, замаскувавши незаконне походження коштів, одержаних злочинним шляхом, легалізували(відмили) гроші в сумі 97683 грн., що в 558 разів перевищує встановлений на той період законодавством України неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром.

Крім того, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів скоїли службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин.

Так, вони умисно, з метою незаконного відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, внесли завідомо неправдиві відомості в офіційні документи -податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2005 року за № 370636 від 20.01.06 року, яку підписали разом та надали до ДПІ м. Черкаси, вказавши в рядку 21 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» та в рядку 22.2 «до складу податкового періоду наступного звітного періоду» в розмірі 110095 грн., незаконно завищивши її на суму 97683 грн.

В розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2006 року, який ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписали разом та подали до ДПІ м. Черкаси 17.02.2006 року за № 9131 в рядку 4 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню», вказали суму, яка підлягає до відшкодування з державного бюджету в розмірі 110095 грн., як фактично дозволений до відшкодування, податок на додану вартість по іншим господарським операціям минулих періодів і склав 12412 грн., незаконно зависивши його на 97683 грн.

Внаслідок внесення в офіційні документи - податкову декларацію з ПДВ та розрахунок бюджетного відшкодування завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в травні 2006 року незаконно обернули на свою користь податок на додану вартість, який 24.05.2006 року відділенням держказначейства України в м. Черкаси був перерахований на розрахунковий рахунок № 26001202300001 приватного підприємства «Астахов» в ЧФ ВАТ КБ «Промекономбанк» в розмірі 107807.00 грн. з призначенням платежу - відшкодування ПДВ за січень 2006 року, чим спричинили матеріальних збитків державі на суму 97683 грн., що у 558 разів перевищує встановлений на той період законодавством України неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Крім того вони ж, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, повторно, у лютому 2006 року умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння шляхом зловживання службовим становищем бюджетними грошовими коштами в особливо великих розмірах у вигляді

6

відшкодування ПДВ, для особистого збагачення та збагачення членів організованої групи, з членами організованої групи план заволодіння бюджетними коштами шляхом проведення по бухгалтерському обліку підприємства завідомо неправдивих безтоварних операцій щодо придбання підсистем сполучення з аналоговими сигналами «ПСАС-М2» з подальшим заявлениям податкового кредиту, вчинили замах на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах на загальну суму 3987649,95 грн. При цьому, згідно розподілу ролей, за попередньо обговореним учасниками організованої групи планом, ОСОБА_3 керував організованою групою, давав вказівки по оформленню неправдивих документів, організував прикриття злочину шляхом проведення безтоварних операцій між підконтрольними йому фірмами, а ОСОБА_1 від імені ПП «Астахов», як директор даного підприємства, підписувала неправдиві документи, надавала платіжні доручення для проведення перерахування коштів, підписала та подала в ДШ м. Черкаси завідомо неправдиві офіційні документи - розрахунок сум відшкодування ПДВ та податкову декларацію із завищеною сумою бюджетного відшкодування; ОСОБА_2 проводила завідомо неправдиві документи по бухгалтерії підприємства та на її підставі готувала податкову декларацію про податок на додану вартість.

Крім того, вони ж, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у лютому 2006 року з метою заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах у вигляді відшкодування ПДВ, відповідно до раніше розробленого плану, у складі організованої групи з ОСОБА_3, склали завідомо неправдивий договір № 06/02 Ст-С від 14.02.2006 року про нібито закупівлю приватним підприємством «Астахов» у ТОВ «Стоун-С» м. Боярка Київської області товару - підсистем сполучення з аналоговими сигналами «ПСАС-М2» (модифікація РСІ) в кількості 87 шт. на загальну суму 23925896,10 грн., в т. ч. ПДВ 3987649,95 грн., для підтвердження надходження якого склали завідомо неправдиві накладну на відвантаження № 06/02 Ст від 14.02.2006 року, податкову накладні № 006-02 від 14.02.2006 року та акт прийому-передачі від 14.02.2006 року; ОСОБА_2 провела їх по бухгалтерському обліку підприємства. Тоді ж, у лютому 2006 року, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 виїхали в м. Полонне Хмельницької області, де оформили договір № 14/02 АС від 14.02.2006 року щодо оренди ПП «Астахов» у ТОВ «Сільгосптехніка» м. Полонне Хмельницької області приміщення для зберігання «ПСАС-М2» та акт прийому-передачі до договору № 14/02-5 АС від 14.02.2006 року. При цьому, для надання достовірності наявності товару - підсистем сполучення з аналоговими сигналами «ПСАС-М2» та проведеної операції їх придбання, в орендоване приміщення ТОВ «Сільгосптехніка» ОСОБА_3 були завезені ящики з металевими корпусами до персональних електронно-обчислювальних машин «Пошук-2».

Продовжуючи реалізацію розробленого плану, ОСОБА_1, для підтвердження проведення розрахунків та придбаний товар, за вказівкою ОСОБА_3, 10.02.2006 року відкрила розрахунковий рахунок № 260043049701 приватного підприємства «Астахов» в ТОВ «КБ «Даніель» м. Київ, після чого шляхом проведення операції з купівлі-продажу цінних паперів перерахували кошти в сумі 23925896,10 грн. на рахунок ТОВ «Стоун-С» № 260083049101 в ТОВ «КБ «Даніель». 28.02.2006 року згідно договору № ПК/1-06 ТОВ «Стоун-С» продало ПП «Астахов» 17080000 акцій ВАТ «Теплобудізоляція» номінальною вартістю 0,25 грн. за 1 шт. на загальну суму 23925896,10 грн., без ПДВ, і того ж дня згідно договору № 13Т-06 від 28.02.20066 року ПП «Астахов» продало ТОВ «Вега-Капітал» м. Київ вказані акції за такою ж ціною - 23925896,10 грн., без ПДВ. У вказаний день, тобто 28.02.2006 року, ТОВ «Вега-Капітал» з рахунку № 260023035201, відкритому в ТОВ «КБ «Даніель» м. Києва, перерахувало на розрахунковий рахунок ПП «Астахов» № 260043049701 в ТОВ «КБ «Даніель» кошти на загальну суму 23925896,10 грн. з призначенням платежу «за акції згідно договору № 13Т-06» по платіжним дорученням № 3 - на суму 10000000 грн., № 4 - на суму 10000000 грн., № 5 - на суму 3925896, 10 грн. У свою чергу, 28.02.2006 року ПП «Астахов» перерахувало зазначені кошти на рахунок ТОВ «Стоун-С» № 260083049101 в ТОВ «КБ «Даніель» по платіжним дорученням № 12 - на суму 10000000 грн., № 14 - на суму

7

10000000 грн., № 15 - на суму 3925896,10 грн., з указаниям призначення платежу «оплата за ПСАС-М2 згідно договору № 06-02 СТ-С», підтвердивши таким чином проведення розрахунків із ТОВ «Стоун-С» за нібито придбані в останнього підсистеми сполучення з аналоговими сигналами «ПСАС-М2» в кількості 87 шт. на загальну суму 23925896,10 грн., в т.ч. ПДВ 3987649,95 грн. При цьому ОСОБА_2 провела дані операції по бухгалтерському обліку підприємства та приховала їх безтоварний вид.

У подальшому ОСОБА_2, умисно, з метою незаконного відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість, у березні 2006 року, разом з ОСОБА_1, умисно скоригували результат фінансово-господарських операцій приватного підприємства «Астахов» і до офіційного документа - податкової декларації з податку на додану вартість № 16669 від 18.03.2006 року за лютий 2006 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування на банківський рахунок внесли завідомо неправдиві відомості, неправомірно віднісши до складу податкового кредиту кошти в сумі 3987649,95 грн., вказавши, що від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2006 року виникло у підприємства в результаті укладення договору купівлі-продажу від 14.02.2006 року № 06-02 СТ-С з ТОВ «Стоун-С, які підписали ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 та подали в ДШ м. Черкаси.

Надалі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно заявили до відшкодування з державного бюджету податок на додану вартість в сумі 3987649,95 грн., яка у 22786 разів перевищує встановлений на той період законодавством України неоподатковуваний мінімум громадян і є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в організованій групі з ОСОБА_3, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки його було виявлено правоохоронними органами до моменту перерахування незаконного відшкодування ПДВ на банківський рахунок ПП «Астахов».

Вони ж, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, повторно, у квітні 2006 року, діючи у складі організованої групи, до якої входив і ОСОБА_3, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння шляхом зловживання службовим становищем бюджетними грошовими коштами в особливо великих розмірах у вигляді відшкодування ПДВ, вчинили замах на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах на загальну суму 3843896,20 грн. При цьому, згідно розподілу ролей, за попередньо обговореним учасниками організованої групи планом, ОСОБА_3 керував організованою групою, давав вказівки по оформленню неправдивих документів організував прикриття злочину шляхом проведення безтоварних операцій між підконтрольними йому фірмами; ОСОБА_1 від імені ПП «Астахов», як директор даного підприємства, підписувала неправдиві документи, надавала платіжні доручення для проведення перерахування коштів, підписувала та надавала в ДПІ м. Черкаси завідомо неправдиві офіційні документи - розрахунок сум відшкодування ПДВ та податкову декларацію з ПДВ із завищеною сумою бюджетного відшкодування; ОСОБА_2 проводила завідомо неправдиві документи по бухгалтерії підприємства та на їх підставі готувала податкову декларацію про податок на додану вартість і підписувала її.

Тоді ж, у квітні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах у вигляді відшкодування ПДВ, зловживаючи своїм службовим становищем, відповідно до раніше розробленого плану, у складі організованої групи з ОСОБА_3 склали завідомо неправдиві документи щодо проведення ряду фінансово-господарських операцій по придбанню приватним підприємством «Астахов» у ТОВ «Агрокомсервіс» товару - змазки універсальної «Слаол» та взаєморозрахунків за неї, за результатами яких ОСОБА_2 склала і підписала разом з ОСОБА_1 неправдиві розрахунок суми бюджетного відшкодування та податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій сума, що підлягає до відшкодування з державного бюджету умисно завищена на 3843896,20 грн., які потім остання подала в ДПІ м. Черкаси.

8

При цьому ОСОБА_1, у квітні 2006 року спільно з ОСОБА_3, оформила договір № ТК05-011Л від 05.04.2006 року про нібито придбання ПП «Астахов» у ТОВ «Агроком Сервіс» м. Київ товару - змазки універсальної «Слаол» в кількості 90 бочок на загальну суму 43202759,4 грн., в т. ч. ПДВ 7200459,9 грн. на умовах товарного кредиту зі сплатою 2,81% в день, для підтвердження передачі якої склала акт № 1 прийому-передачі від 06.04.2006 року.

У подальшому ОСОБА_1, на виконання вказівок ОСОБА_3 оформила договір № Ас 10-04 від 10.04.2006 року про продажу підприємством «Астахов» на ТОВ «Союз РЗД» м. Хмельницький зазначеної змазки на загальну суму 43202759,4 грн., в т. ч. ПДВ 7200459,9 грн., згідно п. 2.3 якого «у випадку невиконання розрахунків за отриманий товар в сумі 43202759,4 грн., в т. ч. ПДВ 7200459,9 грн. покупець (ТОВ «Союз РДЗ) зобов'язується розрахуватися з постачальником (ПП «Астахов») цінними паперами загальною номінальною вартістю не менше 62463600,0 грн. до 28.04.2006 р. ...», а також для підтвердження передачі товару склала акт прийому-передачі від 10.04.2006 року.

Продовжуючи реалізацію розробленого плану, ОСОБА_1, для підтвердження проведення розрахунків за придбаний товар, оформила додаткову угоду № 1 до договору № Ас 10-04 та акт прийому-передачі векселя № 1 від 27.04.2006 року про передачу ТОВ «Союз РЗД» приватному підприємству «Астахов» векселя № 3226702926 ТОВ «ТД «Діловий мир» номінальною вартістю 30940000 грн. та додаткову угоду № 2 до договору № Ас 10-04 і акт прийому-передачі векселя № 2 від 28.04.2006 року - векселя № 3226702942 ТОВ «ТД «Діловий мир» номінальною вартістю 31483640,0 грн., а всього на загальну суму 62423640,0 грн., а ОСОБА_2 провела по бухгалтерському обліку підприємства вказані фіктивні операції.

Після цього ОСОБА_1, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, оформила акт прийому-передачі № 2 від 28.04.2006 року між ПП «Астахов» та ТОВ «Агроном Сервіс» про передачу останньому в якості розрахунку за користування товарним кредитом, за яким сума боргу за рахунок боргу сплати 2,81% в день зросла на 23065056,61 грн., в т. ч. ПДВ 3844176,1 грн. і становила 66266136,61 грн. при цьому послуги ТОВ «Агроком Сервіс» по відстрочці платежу (товарному кредиту) ПП «Астахов» оформила склавши податкову накладну № 009-04 від 28.04.2006 року на суму 23065056,61 грн., в т. ч. ПДВ 3844176,1 грн. У свою чергу головний бухгалтер ОСОБА_2 провела та відобразила по бухгалтерському обліку підприємства вказані фіктивні операції, приховавши при цьому їх безтоварність внаслідок чого податковий кредит ПП «Астахов» за нібито куплену змазку склав 66266136,61 грн., в т. ч. ПДВ 11044356,1 грн., а податкове зобов'язання при подальшій її продажі - 43202759,4 грн., в т. ч. ПДВ 7200459,9 грн.

У подальшому ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 умисно, з метою незаконного відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість, у травні 2006 року умисно скоригували результат фінансово-господарських операцій приватного підприємства «Астахов» і до офіційного документа - податкової декларації з податку на додану вартість № 72084 від 20.05.2006 р. за квітень 2006 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування на банківський рахунок внесли завідомо неправдиві відомості, неправомірно віднісши до складу податкового кредиту кошти в сумі 3843896,2 грн., вказавши, що від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за квітень 2006 року виникло з підприємства в результаті укладення договору купівлі-продажу від 05.04.2006 року № ТК05-011Л з ТОВ «Союз РЗД», які підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписали разом та подали в ДПІ м. Черкаси.

Надалі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог пп.. 7.3, пп.. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, вимог п. 5.3 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 15.06.2005 р. № 213, у травні 2006 року незаконно заявили до відшкодування з державного бюджету податок на додану вартість в сумі 3843896,2 грн., яка у 21965 разів

9

перевищує встановлений на той період законодавством України неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом, в організованій групі з ОСОБА_3, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки злочин було виявлено правоохоронними органами до моменту перерахування незаконного відшкодування ПДВ на банківський рахунок ПП «Астахов».

Вони ж, у лютому 2006 року, умисно, діючи у складі організованої групи, до якої входили ОСОБА_3, з метою заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах у вигляді відшкодування ПДВ, склали завідомо неправдивий договір № 06/02 Ст-С від 14.02.2006 року про нібито придбаним приватним підприємством «Астахов» у ТОВ «Стоун-С» м. Боярка Київської області товару - підсистем сполучення з аналоговими сигналами «ПСАС-М2» (модифікація РСІІ) в кількості 87 шт. на загальну суму 23925896,10 грн., в т. ч. ПДВ 3987649,95 грн., для підтвердження надходження якого склали завідомо неправдиві накладні на відвантаження № 06/02 Ст від 14.02.2006 року, податкову накладні № 006-02 від 14.02.2006 року, договір № 14/02-5 АС від 14.02.2006 року щодо оренди ПП «Астахов» у ТОВ «Сільгосптехніка» м. Полонне Хмельницької області приміщення для зберігання «ПСАС-М2» та акт прийому-передачі до договору № 14/02-5 АС від 14.02.2006 року, які підписали від свого імені та ОСОБА_1 завірила відбитком печатки ПП «Астахов», що не відповідає дійсності, так як підсистеми сполучення з аналоговими сигналами «ПСАС-М2»(модифікація РСІ) в кількості 87 шт. підприємство не закуповувало і вказаного товару в наявності не було.

У подальшому ОСОБА_1 умисно, з метою незаконного відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість, у березні 2006 року підписала та подала до ДПІ в м. Черкаси складені головним бухгалтером ПП «Астахов» ОСОБА_2 податкову декларацію з податку на додану вартість № 16669 від 18.03.2006 року за лютий 2006 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування на банківський рахунок, в яких були внесені завідомо неправдиві відомості, а саме неправомірно віднесено до складу податкового кредиту кошти в сумі 3987649,95 грн. та вказано, що від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2006 року виникло у підприємства в результаті укладення договору купівлі-продажу від 14.02.2006 року № 06-02 СТ-С з ТОВ «Стоун-С».

Крім цього, ОСОБА_1, у квітні 2006 року, умисно, з метою заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах у вигляді відшкодування ПДВ, зловживаючи своїм службовим становищем, склала завідомо неправдивий договір № ТК05-011Л від 05.04.2006 року про нібито придбання ПП «Астахов» у ТОВ «Агроком Сервіс» м. Київ товару - змазки універсальної «Слаол» в кількості 90 бочок на загальну суму 43202759,4 грн., в т. ч. ПДВ 7200459,9 грн. на умовах товарного кредиту зі сплатою 2,81% в день, акт № 1 прийомі-передачі від 06.04.2006 року, договір № Ас 10-04 від 10.04.20066 року про нібито продажу підприємством «Астахов» на ТОВ «Союз РЗД» м. Хмельницький зазначеної змазки на загальну суму 43202759,4 грн., в т. ч. ПДВ 7200459,9 грн., акт прийому-передачі від 10.04.2006 року, що не відповідає дійсності, так як змазку універсальну «Слаол» підприємство «Астахов» не закуповувало і вказаного товару в наявності не було.

У подальшому вона, умисно, з метою незаконного відшкодування з державного бюджету на додану вартість, у травні 2006 року підписала та подала до ДПІ в м. Черкаси складені головним бухгалтером ПП «Астахов» ОСОБА_2 податкову декларацію з податку на додану вартість № 72084 від 20.05.2006 року за квітень 2006 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування на банківський рахунок, в яких були внесені завідомо неправдиві відомості, а саме: неправомірно віднесено до складу податкового кредиту кошти в сумі 3843896,2 грн. та вказано, що від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за квітень 2006 року виникло у підприємства в

10

результаті укладення договору купівлі-продажу від 05.04.2006 року № ТК05-011Л з ТОВ «Союз РЗД».

Не оспорюючи вирок в частині доведеності вини ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні тих злочинів, за які вони засуджені та правильності кваліфікації їх дій, прокурор в апеляції ставить питання про скасування цього судового рішення в зв'язку з невідповідністю призначених покарань тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості.

Зазначає, що злочини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинені в складі організованої злочинної групи, є особливо тяжкими, вони заволоділи бюджетними коштами в загальній сумі 97683 грн., що в 558 разів перевищує встановлений на той період неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром. Спричинені збитки на даний час не відшкодовані.

Крім того, судом залишено поза увагою, що ними були вчиненні корисливі злочини, за які кримінальний закон передбачає обов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

За таких обставин застосування судом положень ст. 75 КК України унеможливило призначення цього покарання та позбавило можливості усунення спричиненої злочином шкоди.

Просить постановити новий вирок і призначити остаточне покарання кожній із засуджених по п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих адміністративно-господарських обов'язків строком на три роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, з конфіскацією майна.

Заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію, вислухавши засуджених та дослідивши матеріали справи колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора.

Висновок суду стосовно доведеності вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні тих злочинів, за які вони засуджені при обставинах, викладених у вироку, підтверджений наявними по справі доказами, з якими засуджені по справі погоджувались і з їхньої згоди справа в суді розглядалась в спрощеному порядку.

Як із вироком в цілому, так і в частині доведеності їхньої вини, погоджувались і самі засуджені, не оскаржуючи його.

Дії їхні за вказаними статтями закону судом кваліфіковані вірно. Що стосується покарання, то колегія суддів вважає, що кожній із засуджених воно призначене з врахуванням суспільної небезпечності вчинених ними злочинів, позитивних даних про їх особи та наявності цілого ряду в кожної з них пом'якшуючих їх відповідальність обставин і в тім числі часткове погашення спричинених збитків.

Крім того, як випливає із матеріалів справи, вже після винесення вироку в засудженої ОСОБА_1 помер батько, а в ОСОБА_2 - чоловік.

На час розгляду справи в апеляційному суді кожною з них додатково відшкодовано по 950 грн., про що свідчать надані до суду стосовно цього квитанції про оплату.

Тому, з врахуванням всіх обставин по справі суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про можливість їх виправлення і перевиховання без реального призначення покарання у вигляді позбавлення волі, а із застосуванням ст. 75 КК України з відстрочкою виконання вироку.

В зв'язку з викладеним, висновок прокурора про м'якість покарання з наведенням цьому мотивів, є таким, що суперечить фактичним обставинам справи і не заслуговує на увагу.

Враховуючи, що засудженими після винесення вироку додатково відшкодовано по 950 грн., тому в порядку ст. 365 КПК України підлягає зменшенню відшкодування стягнутих збитків в загальній сумі 1900 грн.

Підлягає також виключенню із резолютивної частини вироку і вказівка суду про конфіскацію в кожної із засуджених по 7500 грн., одержаних злочинним шляхом.

11

Як випливає із справи, загальна сума крадіжки, яка вмінена слідством у вину засудженим, склала 97683 грн.

Із показів останніх встановлено, що із цієї суми ними було отримано по 7500 грн. кожною.

В той же час, за мінусом сплачених ними по 480 грн. кожною, судом в солідарному порядку стягнуто з них 96723 грн. і по 7500 грн. з кожної, які входять в попередню невідшкодовану суму.

Таким чином вказівка суду про стягнення ще по 7500 грн. з кожної із них, є зайвою.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.06.2008 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора прокуратури Черкаської області, - без задоволення.

В порядку ст. 365 КПК України виключити із резолютивної частини вироку вказівку суду про конфіскацію в кожної із засуджених коштів в сумі 7500 грн., одержаних злочинним шляхом та зменшити на тисячу дев'ятсот гривень загальну суму відшкодування, стягнуту із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь держави.

В решті частини вирок суду залишити без зміни.