Ухвала суду № 3110531, 25.02.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

головуючий суддя І інстанції Чиркін С.М.

суддя доповідач Геращенко І.В.

Донецький апеляційний АДМІНІСТРАТИВНИЙ суд

У Х В А Л А

Іменем України

« 27 » лютого 2009 року справа № 2а-11561/08/1270

м. Донецьк, бул.Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.

при секретарі судового засідання Крючковій К.М.

за участю представників сторін:

від позивача не зявились

від відповідачів:

1. Алчевська ОДПІ - не зявились

2.ГУ ДКУ в Луганській області - не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуАлчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 11.11.2008 року

у справі№ 2а-11561/08

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод сталевої дробі”

до відповідачів:

1. Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області

2. Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод сталевої дробі” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість в сумі 38139 грн. по декларації за січень 2006 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2008 року у справі № 2а-11561/08 (суддя Чиркін С.М.) позовна заява задоволена.

Приймаючи постанову адміністративний суд виходив з того, що позивач правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, включив суми ПДВ до складу податкового кредиту, та чинне законодавство України не ставить перебіг строку відшкодування ПДВ в залежність від закінчення податковим органом зустрічних перевірок платника податку.

Податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги податковий орган обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що згідно п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Як вважає заявник скарги, оскільки судом не прийняте остаточне рішення щодо визнання недійсним податкового повідомлення рішення про зменшення суми відшкодування ПДВ, у нього немає законних підстав для надання висновку про відшкодування сум ПДВ.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила.

Як свідчать матеріали справи, за декларацією по податку на додану вартість, розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2006 року, наданих до податкового органу, ТОВ “Завод сталевої дробі” визначило відємне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в сумі 366406 грн., залишок відємного значення попереднього податкового періоду складав ПДВ в сумі 461715 грн., значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього періоду дорівнює сумі 366406 грн., значення рядка 26 податкової декларації попереднього періоду склала сума 90706 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає ПДВ в розмірі 371009 грн. Разом з декларацією наданий розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в установі банку (а.с. 4 6).

Згідно довідки про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ “ЗСД” з питань правильності визначення суми податку на додану вартість, заявлену до відшкодування по декларації за січень 2006 року від 19.04.2006 року № 565/236-32804063 підтверджена сума ПДВ, заявлена до відшкодування, в розмірі 371009 грн.

В ході перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок в установі банку за січень 2006 року, за результатами якої складений акт від 18.12.2006 року № 236-32804063 виявлене завищення суми відшкодування ПДВ в розмірі 315773 грн., внаслідок чого прийняте податкове повідомлення рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на зазначену суму.

Постановою Господарського суду Луганської області від 22.02.2007 року у справі № 9/40н-ад, яке ухвалою Луганського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2007 року залишене без змін, відповідне повідомлення рішення визнане нечинним.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, заявник скарги вказує на порушення норм процесуального та матеріального права та зазначає, що, оскільки не завершені зустрічні перевірки контрагентів позивача, немає законних підстав для відшкодування залишившейся суми ПДВ.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Таким чином, відповідач у справі суб”єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції щодо контролю відносно суб”єктів господарювання у сфері оподаткування.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Порядок обчислення і сплати податку врегульований ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, вякому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Аналіз перелічених норм Закону “Про податок на додану вартість” дає підстави зробити висновок, що право платника податку на податковий кредит звітного періоду законом повязане з наявністю факту придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та настанням події, яка є визначальною для виникнення права на податковий кредит

Податкова інспекція не заперечує проти того, щоподатковий кредит звітного періоду визначений з дотриманням правил податкового обліку встановленого законом.

Крім того, як зазначалось раніше, постановою господарського суду Луганської області, яке судом апеляційної інстанції залишене без змін, визнане нечинним податкове повідомлення рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 315773 грн.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність дій щодо затримки відшкодування сум ПДВ позивачу по декларації за липень, серпень 2005 року відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд не вбачає підстав для скасування постанови адміністративного суду.

На підставі викладеного, керуючись с. 7 Закону України “Про податок на додану вартітсь”, ст. 2, ст. 3, ст. 9, ст. 17, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2008 року у справі № 2а-11561/08 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2008 року у справі № 2а-11561/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод сталевої дробі” до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 27.02.2009 року проголошений повний текст ухвали.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

С.А.Малашкевич

з оригіналом згідно

головуючий суддя І.В.Геращенко