Ухвала суду № 31104477, 22.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1766/13 22.04.2013 22.04.2013 22.04.2013

Провадження №22-ц/784/1656/13

Провадження № 22-ц/784/1702/13 Суддя першої інстанції: Сухаревич З.М.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Ямкової О.О .,

суддів - Лівінського І.В., Крамаренко Т.В.,

із секретарем: Шпонарською О.Ю.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 грудня 2012 року по справі

за позовом

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

до

ОСОБА_2

про звернення стягнення на майно та

зустрічним позовом

ОСОБА_2

до

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

(далі - ПАТ КБ Приватбанк»)

про визнання кредитно-заставного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно за кредитно-заставним договором № DN 81AR12530216 від 24 березня 2008 року, укладеним між ним та відповідачем.

В квітні 2012 року ОСОБА_2 пред'явив зустрічний позов до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання зазначеного кредитно-заставного договору недійсним.

13 квітня 2012 року ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва зустрічний позов ОСОБА_2 об'єднаний в одне провадження з позовом ПАТ КБ «Приватбанк».

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 грудня 2012 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитно-заставного договору недійсним залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, у зв'язку з повторною неявкою його та його представника в судове засідання та відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив вказану ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з того, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явилися в судове засідання без поважних причин, заяв про розгляд справи у їх відсутність не надавали.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає матеріалам справи.

Згідно ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками, які вручаються фізичним особам під розписку.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи був призначений неодноразово, зокрема на 19 листопада 2012 року та 4 грудня 2012 року, в судові засідання у вказані дні ОСОБА_2 та його представник не з'явилися.

Однак, доказів щодо належного повідомлення позивача, або його представника про відкладення розгляду справи на 4 грудня 2012 року 2012 року матеріали справи не містять.

Крім того, в матеріалах справи є заява ОСОБА_2 від 13 квітня 2012 року про розгляд справи у його відсутність, в якій він також підтримав поданий ним зустрічний позов (а.с.36).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою суду визнається за потрібне, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності дала особисті пояснення, проте такої ухвали матеріали справи не містять.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, оскаржувана ухвала як така, що не відповідає процесуальному закону та перешкоджає подальшому провадженню у справі, відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду в частині позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитно-заставного договору недійсним.

Керуючись ст. ст. 303, 311, 315 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 грудня 2012 року скасувати, а справу направити до того ж суду для продовження розгляду в частині позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитно-заставного договору недійсними.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуюча:

Судді: