Рішення № 31104486, 29.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/517/13 29.04.2013 29.04.2013 29.04.2013

Провадження №22-ц/784/772/13

Категорія 39 Суддя першої інстанції - Спінчевська Н.А.

Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Ямкової О.О.,

суддів - Коломієць В.В., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Орельською Н.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_2 його представника - ОСОБА_3, відповідача - ОСОБА_4 його представника - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2012 року по цивільній справі

за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_4 за участю третьої особи - садівниче товариство «Воскресенськ» (надалі - СТ «Воскресенськ»)

про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

В лютому 2012 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що до 26 листопада 2011 року він був членом СТ «Воскресенськ». На конференції членів товариства за участю представників кварталів на підставі заяви голови товариства ОСОБА_4 про те що ОСОБА_2 є крадієм електричної енергії його було виключено із товариства.

За результатами конференції від 26 листопада 2011 року було складено протокол в якому також вказувалося про те, що ОСОБА_2 незаконно споживав електричну енергію, який був розміщений на дошці оголошень СТ «Воскресенськ» у зв'язку з чим в очах усіх членів товариства він виглядає як крадій електроенергії.

Посилаючись на те, що заява голови товариства та протокол конференції від 26 листопада 2011 року містять неправдиві відомості про те, що він крадій електроенергії, які принижують його честь, гідність та ділову репутацію, що в свою чергу завдало йому моральних страждань, просив суд зобов'язати відповідача спростувати свою заяву про те, що він є крадієм, розмістивши письмове спростування на стенді оголошень товариства та стягнути з відповідача на його користь 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 31 травня 2012 року до участі у справі залучено Садівниче товариство «Воскресенськ» в якості третьої особи без самостійних вимог.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про захист честі, гідності та ділової репутації скасувати та ухвалити в цій частині нове про задоволення його позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вимоги не доведені та пред'явлені до неналежного відповідача.

Проте, з таким висновком суду в повній мірі погодитися не можна.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтями 28, 32 Конституції України гарантується кожному право на повагу до його гідності; судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.

Згідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи» (надалі - Постанова) відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює.

Пункт 18 вищевказаної Постанови передбачає, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача. Проте, позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_2 до 26 листопада 2011 року був членом СТ «Воскресенськ», головою якого є ОСОБА_4

26 листопада 2011 року відбулася конференція членів СТ «Воскресенськ».

Згідно протоколу за результатами вказаної конференції вирішено виключити позивача з членів товариства за хуліганські дії та розкрадання електричної енергії та про необхідність повідомлення в «Миколаївобленерго», в органи внутрішніх справ, прокуратуру та губернатору Миколаївської області про крадіжку ОСОБА_2 електроенергії (а.с.7-8).

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 12 липня 2012 року, яке набрало законної сили 17 вересня 2012 року, рішення конференції СТ «Воскресенськ» щодо виключення ОСОБА_2 з членів товариства скасовано (а.с. 37).

В матеріалах справи містяться докази які є суперечливими, але здійснити їх перевірку в порядку апеляційного перегляду не є можливим, оскільки аудіозапис журналу судового засідання прослуховуванню не підлягає. Доказів які б переконливо свідчили про правомірність поведінки голови товариства та відсутність фактів висловлювання образливими реченнями стосовно позивача суду не надано.

За такого, висновок суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог позивача є передчасним.

Разом з тим, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що відповідачем в даному випадку є юридична особа - СТ «Воскресенськ» та виходячи з вимог ст. 11 ЦПК України, щодо меж розгляду позовних вимог, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову до ОСОБА_4 як фізичної особи.

За таких обставин, рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні, шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання суду на недоведеність позовних вимог.

Посилання позивача на те, що позовні вимоги були заявлені до ОСОБА_4 як до фізичної так і як до юридичної особи є безпідставними, оскільки спростовуються змістом позовної заяви.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставною для скасування рішення суду.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2012 року змінити шляхом виключення з мотивувальної частини посилання суду на недоведеність позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: