Ухвала суду № 31096390, 10.01.2013, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 1316/3898/12 Провадження № 2/450/366/13

УХВАЛА

"10" січня 2013 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Мельничук І. І.

при секретарі Іванчук М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву представника ПАТ «ПроКредит Банк» Блонської М. А. про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, у межах суми заборгованості відносно кожного в розмірі 24 626,83 грн.

В обґрунтування посилається на те, що у зв'язку із існуванням серйозних проблем фінансового характеру у відповідачів, існує загроза відчуження майна, належного м, що істотно ускладнить або унеможливить примусове стягнення існуючої заборгованості в порядку визначеному ЗУ «Про виконавче провадження». Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову на думку позивача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За змістом ст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачем обґрунтовано наведено припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та, як вбачається з матеріалів справи, призвести до порушення його прав та законних інтересів, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задоволити, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належать ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1 у межах суми заборгованості 24 626,83 грн.; накладення арешту на все майно, що належать ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІН НОМЕР_2 у межах суми заборгованості 24 626,83 грн.; накладення арешту на все майно, що належать ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІН НОМЕР_3 у межах суми заборгованості 24 626,83 грн.; накладення арешту на все майно, що належать ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІН НОМЕР_4 у межах суми заборгованості 24 626,83 грн., оскільки невжиття вказаного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 151, 152 ЦПК України, -

у х в а л и в :

клопотання ПАТ «ПроКредит Банк» Блонської М. А. - задоволити.

Накласти арешт на все майно, що належать ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 у межах суми заборгованості 24 626,83 грн.

Накласти арешт на все майно, що належать ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 у межах суми заборгованості 24 626,83 грн.

Накласти арешт на все майно, що належать ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, року народження у межах суми заборгованості 24 626,83 грн.

Накласти арешт на все майно, що належать ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 у межах суми заборгованості 24 626,83 грн.

Ухвала набирає законної сили з 10 січня 2013 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред'явлення до виконання: до 10 січня 2014 року.

Надати додаткові відомості ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області, зокрема:

Стягувач: ПАТ «ПроКредит Банк», м. Київ, пр.. Перемоги. 107 «а», ідентифікаційний номер № 21677333, МФО 3209084.

Боржник 1: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Боржник 2: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІН НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Боржник 3: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІН НОМЕР_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Боржник 4: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІН НОМЕР_5, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяІ. І. Мельничук