Ухвала суду № 31094469, 18.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 року м. Київ К-38250/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Рибченка А.О.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2010

у справі № 2а-46851/09/1670

за позовом Державного підприємства „Полтавський обласний радіотелевізійний

передавальний центр"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення - рішення №0000521504/0 від 13.07.2006.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2010 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2010 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за три квартали 2005 року, 2005 рік та І квартал 2006 року позивача та складено акт №53/21-053(01187779) від 04.07.2006.

За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000521504/0 від 13.07.2006, яким визначено позивачу податкове зобов'язання 140100 грн.: 46700 грн. основний платіж, 93400 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено порушення пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 46700 грн.: по декларації за ІІІ квартал 2005 року на 35300 грн. та по декларації за 2005 рік на 11400 грн.

Відповідно до пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 10.1 ст. 10 Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Як вбачається із декларації з податку на прибуток за три квартали 2005 року та 2005 рік Полтавським обласним радіотелевізійним передавальним центром не нараховувалися авансові внески з податку на прибуток та не вносилися до бюджету.

Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2008 залишено без змін постанову господарського суду Полтавської області від 10.01.2008, судовими рішеннями встановлено повноту та дотримання строків сплати частини чистого прибутку позивача за 2005 рік, у спорі між тими ж сторонами.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем не доведено, що емітентом корпоративних прав приймалося рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2010 у справі № 2а-46851/09/1670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2010 у справі № 2а-46851/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді А.О. Рибченко О.І. Степашко