ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" квітня 2013 р. м. Київ К/800/5633/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Рибченка А.О.
Степашка О.І.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012
у справі № 2а/1570/9152/11
за позовом Приватного підприємства „Сиріус"
до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси
про визнання дій протиправними
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство „Сиріус" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворівському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення з 14.07.2011 по 15.07.2011 документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Сиріус" щодо взаємовідносин з ТОВ „ТД „Аваронс" за березень 2011 року та визнання протиправними дій щодо не виписування податкового повідомлення-рішення згідно акту перевірки №184/23-1/31691722 від 19.07.2011.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо не прийняття податкового повідомлення-рішення, згідно акту перевірки №184/23-1/31691722 від 19.07.2011. Прийнято в цій частині позовних вимог нову постанову, якою позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо не прийняття податкового повідомлення-рішення згідно акту перевірки №184/23-1/31691722 від 19.07.2011, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності. Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси у червні 2011 року надійшли матеріали щодо проведення Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва документальної невиїзної перевірки ТОВ „ТД „Аваронс" акт №1403/23-08/37199817 від 08.06.2011.
Проведеною перевіркою не було підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ „ТД „Аваронс" суб'єктами господарювання покупцям у зв'язку з відсутністю у товариства необхідних умов для здійснення господарської операції, зокрема, відсутністю відповідних трудових ресурсів для провадження трудової діяльності, неможливістю фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, місцезнаходженням майна, віддаленості контрагентів один від одного.
Перевіркою були встановлені порушення ст.ст. 203, 215 та 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей у момент вчинення правочинів, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених із вказаними в акті перевірки постачальниками та покупцями товарно-матеріальних цінностей.
На підставі отриманої інформації Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси було складено надісланий запит ПП „Сиріус" №18789/10/23-1 від 24.06.2011, щодо надання потягом 10 робочих днів на перевірку оригінальних та завірених копії документів, підтверджуючих придбання товару (робіт, послуг) у березні 2011 року від ТОВ „ТД „Аваронс" та документів, підтверджуючих реалізацію продукції (робіт, послуг), отриманої від ТОВ „ТД „Аваронс".
Запит було отримано безпосередньо директором ПП „Сиріус" Яюкевич В.О. 24.06.2011.
ПП „Сиріус" 08.07.2011 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси надано документи не в повному обсязі: товарно-транспортні накладні, договори на поставку товарів від ТОВ „ТД „Аваронс", а також відомості щодо транспортування товару та вантажні роботи.
Відповідачем складено акт №184/23-1/31691722 від 19.07.2011 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Сиріус" по взаємовідносинах з ТОВ „ТД „Аваронс" за період березень 2011 року.
Стаття 78 Податкового кодексу України, визначає обставини для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розпис копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.
Статтею 2 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи зі змісту п. 2 ст. 3 Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 п. 1, п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за N 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення, ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 N 996-XIV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Так, згідно приписів пункту 4.11 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 N 327 - податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.
Відповідно із пунктом 1.3 цього ж наказу за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства складається довідка.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Вказана норма Наказу під актом розуміє службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Таким чином, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду.
Відповідно до пп. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеної норми Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що в даному випадку перевіркою не було встановлений факт завищення суми об'єкта оподаткування.
Акт перевірки є доказом.
Не прийняття Державною податковою інспекцією податкового повідомлення - рішення за актом перевірки - не порушує прав платника податків якого перевірили працівники податкового органу.
Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 у справі № 2а/1570/9152/11 слід задовольнити, постанову суду апеляції інстанції скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 у справі № 2а/1570/9152/11 скасувати.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 у справі № 2а/1570/9152/11 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. ФедоровСудді А.О. Рибченко О.І. Степашко
Судове рішення № 31094461, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 18.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1570/9152/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: