Рішення № 31093737, 26.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.04.2013р. Справа № 905/1462/13-г

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

при секретарі судового засідання Фроловій Т.С.,

розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1, м.Донецьк, ОСОБА_2, м.Донецьк, ОСОБА_3, м.Донецьк

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс», м.Донецьк 2. Компанії «Інмодал Компані Лімітед», м. Кінгстаун, Сент-Вінсент,

про визнання недійсним рішення, прийнятого на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс», що оформлені протоколом від 16.11.2007р. та визнання недійсними договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Онко Дженерікс», -

За участю:

представник позивача 1 - ОСОБА_5 за довіреністю;

позивач 2 не з'явився;

позивач 3 не з'явився;

представник - відповідача 1 Костенко О.А. за довіреністю;

представник - відповідача 1 Сметана В.В за довіреністю;

представник відповідача 2 не з'явився

суть спору:

Позивачі, ОСОБА_1 (надалі - позивач 1), ОСОБА_2 (надалі - позивач 2), ОСОБА_3 (надалі - позивач 3) звернулись до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс», м.Донецьк (надалі - відповідач 1) та Компанії «Інмодал Компані Лімітед», м. Кінгстаун, Сент-Вінсент (надалі - відповідач 2), про:

- визнання недійсним рішення, прийнятого на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс», що оформлені протоколом від 16.11.2007р.;

- визнання недійсним договору від 16.11.2007р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Онко Дженерікс», який укладений між ОСОБА_1 та Компанією «Інмодал Компані Лімітед»;

- визнання недійсним договору від 16.11.2007р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Онко Дженерікс», який укладений між ОСОБА_8 та Компанією «Інмодал Компані Лімітед»;

- визнання недійсним договору від 16.11.2007р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Онко Дженерікс», який укладений між ОСОБА_3 та Компанією «Інмодал Компані Лімітед».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивачі посилаються на факт укладання договорів неповноважною особою з боку відповідача 2 (ст. 203, 215 ЦК України), порушення визначеного статутом та законодавством порядку виходу зі складу учасників відповідача 1 (ст. 148 ЦК України, ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»), факт перебування майна (частки у статутному капіталі відповідача 1) у спільній власності подружжя позивачів та відчуження їх за відсутністю відповідної згоди іншого з подружжя (ст.65 Сімейного кодексу України), а також порушення їх права переважної купівлі часток (ст.147 ЦК України). Крім того, позивачі зазначають, що відповідачем 2 на момент укладання спірних договорів не надано документів, що підтверджують його статус як юридичної особи.

Відповідач 1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неспроможність доводів позивачів, оскільки, за його думкою, вихід зі складу учасників товариства та продаж часток у статутному капіталі є різними правовими інституціями, також наполягав, що порушення допущені при укладанні договорів не можуть бути підставою для визнання недійсним протоколу.

Крім того, відповідач 1 зазначає, що посилання позивачів на укладання спірних договорів з боку відповідача 2 неповноважною особою ОСОБА_9, що має наслідком визнання спірних договорів недійсним, не відповідає дійсності, оскільки в подальшому ці договори були схвалені відповідачем 2 - шляхом здійснення управління придбаними корпоративними правами (ст. 241 ЦК України), а також тим, що на час укладання спірних договорів була інша довіреність від відповідача 2, видана на ОСОБА_9 від 23.10.2007р., підписана від імені відповідача 2 директором ОСОБА_10, незасвідчена копія якої додана до матеріалів справи (т. 1 а/с 61).

Також відповідачем 1 було подано заяву про застосування до спірних правовідносин позовної давності (т.5 а/с 111-140), що згідно до положень ч.ч.2, 3 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Позивач 2 та Позивач 3 своїх представників для участі у розгляді справи не направили, наданими ст. 22 ГПК України правами на участь в судовому засіданні, представленням додаткових документів та доказів не скористалися.

Відповідач 2 свого представника для участі у розгляді справи не направив, наданими ст. 22 ГПК України правами на участь в судовому засіданні, подання відзиву на позов, представленням додаткових документів та доказів не скористався.

Ухвалою суду від 28 лютого 2013 р. по справі було задоволено заяву позивачів та вжито заходи забезпечення позову, зокрема:

- заборонено Компанії «Інмодал Компані Лімітед» (INMODAL COMPANY LIMITED) (Сент - Вінсент, м. Кінгстаун, вул. Бонаді, 112, зареєстрована 17.03.1998 р. під № 1454 ІВС 1998) здійснювати відчуження, а також будь-яке інше обтяження належної їй на праві власності частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс» (Limited Liability Company ONCO GENERIX) (83030, м. Донецьк, вул. Тамбовська, 2; код ЄДРПОУ 34456740);

- заборонено Управлінню державної реєстрації Донецької міської ради (83100, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 151) проводити державну реєстрацію змін до установчих документів та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців будь-які відомості щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс» ( Limited Liability Company ONCO GENERIX) (83030, м. Донецьк, вул. Тамбовська, 2; код ЄДРПОУ 34456740).

Клопотання представника відповідача 1 про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб Компанії «ПелхамСейлзКомпаніЛімітед» та Компанії «Айвекс Линк» залишено судом без задоволення з огляду на його процесуальну необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача 1, представників відповідача 1, господарський суд

встановив:

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс» було створено на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Онко Дженерікс» 19 травня 2006р., що оформлено протоколом №1 від 19.05.2006р. (т.2 а/с 9-) загальних зборів учасників.

Державну реєстрацію відповідача та його статуту (т.2 а/с 18-36) здійснено 16.06.2006р. реєстраційний запис № 12661020000019120. Зазначений статут був чинним на момент прийняття спірних рішень та укладання спірних договорів.

Згідно до даних статуту відповідача 1, затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Онко Дженерікс» від 16.11.2007р. (т.1 а/с 41-56) станом на 16 листопада 2007 року учасниками даного товариства були:

- ОСОБА_1 (позивач 1), з часткою 83 % у статутному капіталі;

- ОСОБА_2 (позивач 2), з часткою 7 % у статутному капіталі;

- ОСОБА_3 (позивач 3), з часткою 10 % у статутному капіталі.

16.11. 2007 року відбулися Загальні збори учасників ТОВ «Онко Дженерікс», на яких були присутні учасники, що володіють 100 % статутного капіталу.

На зазначених зборах були прийняті наступні рішення:

- прийняти Компанію «Інмодал Компані Лімітед» до складу учасників ТОВ «Онко Дженерікс»;

- схвалити рішення про вихід та відступлення ОСОБА_1 частки у Статутному капіталі ТОВ «Онко Дженерікс» в розмірі 29 050, 00 грн., що становить 83% статутного капіталу на користь компанії «Інмодал Компані Лімітед»;

- схвалити рішення про вихід та відступлення ОСОБА_2 частки у Статутному капіталі ТОВ «Онко Дженерікс» в розмірі 3 500, 00 грн., що становить 10% статутного капіталу на користь компанії «Інмодал Компані Лімітед»;

- схвалити рішення про вихід та відступлення ОСОБА_3 частки у Статутному капіталі ТОВ «Онко Дженерікс» в розмірі 2 450, 00 грн., що становить 7% статутного капіталу на користь компанії «Інмодал Компані Лімітед»;

- підписати та затвердити Статут ТОВ «Онко Дженерікс» в новій редакції та доручити директору ТОВ «Онко Дженерікс» забезпечити вжиття необхідних заходів з державної реєстрації нової редакції Статуту.

Рішення загальних зборів учасників ТОВ «Онко Дженерікс» від 16.11.2007 р. були оформлені відповідним протоколом, а саме Протоколом зборів учасників ТОВ «Онко Дженерікс» б/н від 16.11.2007р. (т.1 а/с 57), який підписаний усіма присутніми учасниками товариства (надалі - спірний протокол).

Згідно зі змісту вищевказаного протоколу у якості запрошеного на загальних зборах учасників був присутній представник компанії «Інмодал Компані Лімітед» - ОСОБА_9.

На виконання зазначеного рішення учасників відповідача 1 між позивачами та відповідачем 2 було укладено договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Онко Дженерікс» (надалі - спірні договори), а саме:

- договір від 16.11.2007р. між ОСОБА_1 та Компанією «Інмодал Компані Лімітед» в особі ОСОБА_9, що діяв на підставі довіреності, про продаж частки 83 % у статутному капіталі номінальною вартістю 29 500,00 грн. за 29 500,00 грн., які згідно до п. 2.2. договору відповідач 2 зобов'язався виплатити протягом 30 банківських днів після державної реєстрації змін до установчих документів, що пов'язані зі зміною учасників (т.1. а/с 58);

- договір від 16.11.2007р. між ОСОБА_3 та Компанією «Інмодал Компані Лімітед» в особі ОСОБА_9, що діяв на підставі довіреності, про продаж частки 7 % у статутному капіталі номінальною вартістю 2 450,00 грн. за 2 450,00 грн., які згідно до п. 2.2. договору відповідач 2 зобов'язався виплатити протягом 30 банківських днів після державної реєстрації змін до установчих документів, що пов'язані зі зміною учасників (т.1. а/с 59);

- договір від 16.11.2007р. між ОСОБА_2 та Компанією «Інмодал Компані Лімітед» в особі ОСОБА_9, що діяв на підставі довіреності, про продаж частки 10 % у статутному капіталі номінальною вартістю 3 500,00 грн. за 3 500,00 грн., які згідно до п. 2.2. договору відповідач 2 зобов'язався виплатити протягом 30 банківських днів після державної реєстрації змін до установчих документів, що пов'язані зі зміною учасників (т.1. а/с 60).

Доказів сплати за зазначеними договорами матеріали справи не містять.

Повноваження представника відповідача 2 ОСОБА_9 ґрунтувалися на довіреності від 05.03.2007р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрованої в реєстрі за №342 (т.1 а/с 61).

16 листопада 2007р. представником відповідача 2 ОСОБА_9 було підписано нову редакцію статуту Відповідача 1 із відображенням у тому числі змін у складі учасників товариства, що відбулися на підставі спірного протоколу та спірних договорів.

18.12.2007р. Державним реєстратором було зареєстровано у державному реєстрі зазначені зміни до статуту за номером запису 12661050003019120.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.07.2012р. по справі № 2-822/12 довіреність від 05 березня 2007 року (т.1 а/с 63-66), посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстровану в реєстрі за №342, видану від імені компанії «Інмодал Компані Лімітед» на ОСОБА_9 було визнано недійсною.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2012р. по справі « 22-ц/2690/13678/2012 (т.1 а/с 67-71) та Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ від 14.01.2013р. (т.1 а/с 72-74) рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30.07.2012р. залишено без змін, яке відповідно, є таким що набрало законної сили 14.11.2012р.

Згідно до відміток на 10-й сторінці паспорту, серія НОМЕР_3, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в місті Донецьку 20.10.1998 р. на ім'я ОСОБА_1 ( т.1 а/с 22-24), 18 вересня 1999р. Пролетарським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Донецька зареєстровано одруження позивача 1 із ОСОБА_12 1969 р/н. Відомості про скасування (розірвання) зазначеного шлюбу в матеріалах справи відсутні.

Згідно до відміток на 10-й сторінці паспорту, серія НОМЕР_4, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в місті Донецьку 12.07.2000 р. на ім'я ОСОБА_2 ( т.1 а/с 25-26), 30.10.1980р. Ворошиловським відділом ЗАГС м.Донецька зареєстровано одруження позивача 2 із ОСОБА_8 1962 р/н. Відомості про скасування (розірвання) зазначеного шлюбу в матеріалах справи відсутні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Предметом спору даній справі є недійсність прийнятого загальними зборами учасників ТОВ «Онко Дженерікс» рішення від 16.11.2007р. та недійсність договорів, що укладені між позивачами та відповідачем 2 про відчуження часток у статутному капіталі відповідача 1, що зумовлює вирішення справи за приписами законодавства, яке регулює зазначені види правовідносин.

У відповідності до статті 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Аналогічні положення містяться у статті 140 ЦК України, згідно якої товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно статті 58 Закону України «Про господарські товариства» та статті 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Статтею 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Згідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 147 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариств, при цьому відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Аналогічні положення містяться у Законі України «Про господарські товариства», а саме у ст. 53: учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

За змістом статті 4 Закону України «Про господарські товариства» товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту. Аналогічні положення містяться у статті 82 Господарського кодексу України, згідно якої установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Так, відповідно до п. п. 1,2,3 статті 9 Статуту ТОВ «Онко Дженерікс» (т.1 а/с 41-56) учасник Товариства має право за згодою решти учасників продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі Товариства одному або кільком учасникам товариства або третім особам. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання такої частки (її частини). Учасник не має права передавати свою частку (її частину) третій особі, якщо хоча б один з учасників висловив бажання придбати його частку (її частину). Згода учасників Товариства на передачу учасником своєї частки (її частини) третій особі або іншому учасникові може бути виявлена також шляхом одержання від кожного учасника письмової відмови від придбання цієї частки (її частини) без скликання учасників Товариства.

Всупереч зазначеним нормам закону при прийнятті рішень на загальних зборах учасників ТОВ «Онко Дженерікс» від 16.11.2007р. про вихід позивачів зі складу учасників відповідача 1 та відчуження ними своїх часток у статутному капіталі на користь відповідача 2 вимоги щодо дотримання переважного права учасника ТОВ «Онко Дженерікс» купівлі частки у статутному капіталі Товариства, що відступається іншим учасником, не були дотримані.

Зазначене вище свідчить про порушення під час проведення загальних зборів учасників відповідача 1 вимог ст. 147 ЦК України, ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», п. п. 1,2,3 ст. 9 Статуту ТОВ «Онко Дженерікс» (т. 1 а/с 57).

Крім того, оскільки відступлення (продаж) частки у статутному капіталі ТОВ передбачає відповідний вихід учасника, до такого відчуження мають застосовуватися особливості виходу учасника зі складу учасників передбачені законодавством та статутом товариства.

Відповідно до ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Згідно Рекомендацій Президії вищого Господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» учасники товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю повинні повідомити товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці або у інший передбачений статутом строк.

Відповідно до ст. 25 Статуту відповідача 1 (т.2 а/с33) вихід учасника з Товариства можливий за письмовою заявою учасника, поданою Товариству не раніше, ніж за три місяці до дня виходу. Заява про вихід подається Голові Товариства та Директору товариства.

Однак всупереч цьому, матеріали справи не містять доказів подання позивачами заяв про вихід у визначений законом строк, а пояснення сторін взагалі спростовують наявність таких заяв.

Вищезазначене свідчить про порушення під час проведення 16.11.2007р. загальних зборів учасників відповідача 1 приписів ст. 148 ЦК України та ст. 25 Статуту відповідача 1.

Відповідно до Листа Верховного суду України «Практика розгляду судами корпоративних спорів» від 01.08. 2007 р. чинне законодавство не визначає підстав для визнання недійсними актів органів юридичної особи на відміну від підстав визнання недійсними правочинів. Господарським судам необхідно керуватися тим, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства.

Згідно до положень ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ч.1 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З огляду на наведене, позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс», оформлені протоколом б/н від 16.11.2007р. підлягають задоволенню.

Висновок суду про задоволення вимог про визнання недійсними спірних договорів ґрунтується на наступних обставинах.

Згідно до положень ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ч.2 статті 203 ЦК України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно до положень ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, при цьому представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Як було зазначено раніше, кожен із спірних правочинів від імені покупця - Компанії «Інмодал Компані Лімітед» був підписаний особою ОСОБА_9 за Довіреністю від 05.03.2007 р., яка в подальшому була визнана недійсною Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.07.2012 р., яке набрало законної сили 14.11.2012р.

Довіреність є підставою для представництва і ґрунтується на односторонньому волевиявленні особи, яку представляють і за своєю правовою природою є правочином.

Згідно приписів ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, Довіреність від 05.03.2007р. є недійсною з моменту її підписання, що свідчить про відсутність повноважень ОСОБА_9 на підписання спірних правочинів, що повністю узгоджується із положеннями ст. 207 ЦК України, відповідно до якої правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до п. 9 Роз'яснень вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» як правило, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону. Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність повноважень ОСОБА_9 на укладання спірних договорів від імені відповідача 2.

Судом не приймаються до уваги доводи представника відповідача 1 про наступне схвалення спірних договорів відповідачем 2, що відбувалось шляхом прийняття відповідачем 2 через інших представників участі в управління відповідачем 1, відчуження часток у статутному капіталі, отримання інформації про діяльність товариства тощо, оскільки зазначені дії вчинювалися відповідачем 2 до моменту визнання недійсною довіреністю на ОСОБА_9 у судовому порядку, та з огляду на те що, враховуючи державну реєстрацію змін до статутних документів відповідача 1 із зазначенням відповідача 2 учасником (власником), останній не мав підстав для не вчинення таких дій, оскільки власність зобов'язує (ст.319 ЦК України).

Надана представником відповідача 1 незасвідчена фотокопія довіреності від 23 жовтня 2007р. (т.5 а/с 117), підписана від імені відповідача 2 директором ОСОБА_10 на ім'я ОСОБА_9, не може бути прийнята судом до уваги у якості належного доказу за відсутності у суду оригіналу, а також за відсутності відомостей про її походження.

Крім того, відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). При цьому за змістом ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно приписів статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Судом встановлено, що на момент набуття права власності на корпоративні права відповідача 1 та на момент їх відчуження (16.11.2007р.) позивач 1 перебував у шлюбі із ОСОБА_12 1969 р/н, а позивач 2 перебував у шлюбі із ОСОБА_8 1962 р/н.

Зазначене свідчить про перебування часток позивача 1 та позивача 2 у статутному капіталі відповідача 1 до складу спільної власності подружжя, відчуження якої зумовлює наявність згоди іншого подружжя на їх відчуження.

Матеріали справи не містять доказів наявності згоди подружжя позивача 1 та позивача 2 на відчуження спільного майна, а поясненнями сторін та відсутністю відповідних посилань в тексті спірних договорів наявність такої згоди спростовують.

Зазначене свідчить про порушення сторонами при укладанні спірних договорів між позивачем 1 та відповідачем 2 та між позивачем 2 та відповідачем 2 вимог ст. 65 СК України.

Таким чином, враховуючи порушення, допущені при прийнятті рішень загальних зборів учасників відповідача 1 від 16.11.2007р., на підставі яких укладені спірні договори, враховуючи недійсність довіреності від 05.03.2007 р., на підставі якої спірні договори були підписані з боку покупця, позовні вимоги про визнання недійсними спірних договорів:

- договір від 16.11.2007р. між ОСОБА_1 та Компанією «Інмодал Компані Лімітед» в особі ОСОБА_9, що діяв на підставі довіреності, про продаж частки 83 % у статутному капіталі номінальною вартістю 29 500,00 грн. за 29 500,00 грн., які згідно до п. 2.2. договору відповідач 2 зобов'язався виплатити протягом 30 банківських днів після державної реєстрації змін до установчих документів, що пов'язані зі зміною учасників (т.1. а/с 58);

- договір від 16.11.2007р. між ОСОБА_3 та Компанією «Інмодал Компані Лімітед» в особі ОСОБА_9, що діяв на підставі довіреності, про продаж частки 7 % у статутному капіталі номінальною вартістю 2 450,00 грн. за 2 450,00 грн., які згідно до п. 2.2. договору відповідач 2 зобов'язався виплатити протягом 30 банківських днів після державної реєстрації змін до установчих документів, що пов'язані зі зміною учасників (т.1. а/с 59);

- договір від 16.11.2007р. між ОСОБА_2 та Компанією «Інмодал Компані Лімітед» в особі ОСОБА_9, що діяв на підставі довіреності, про продаж частки 10 % у статутному капіталі номінальною вартістю 3 500,00 грн. за 3 500,00 грн., які згідно до п. 2.2. договору відповідач 2 зобов'язався виплатити протягом 30 банківських днів після державної реєстрації змін до установчих документів, що пов'язані зі зміною учасників (т.1. а/с 60), підлягають задоволенню з огляду на порушення при їх укладанні вимог ч.ч.1,3 ст. 203 ЦК України.

З огляду на наявність в матеріалах справи апостільованих копій реєстраційних документів Компанії «Інмодал Компані Лімітед» (т.2 а/с 54-55), доводи позивача про неможливість участі Компанії «Інмодал Компані Лімітед» у цивільних відносинах за відсутності цивільної дієздатності не знайшли свого підтвердження.

Судом не приймаються доводи представника відповідача 1 з приводу відсутності порушеного права позивачів щодо звернення до суду з огляду на пояснення представника позивача 1 та прагнення здійснювати свої права та обов'язки у чіткій відповідності із нормами закону, що співвідноситься із правовим тлумаченням наданим Конституційним судом України у рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, зокрема поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Крім того, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин позовної давності за заявою представника відповідача 1 з огляду на те, що за змістом матеріалів справи вбачається дізнання позивачів про порушення своїх прав із набранням 14.11.2012р. чинності рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30.07.2012р. по справі № 2-822/12 яким було визнано недійним довіреність від 05 березня 2007 року, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстровану в реєстрі за №342, видану від імені компанії «Інмодал Компані Лімітед» на ОСОБА_9 було визнано недійсною.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, у разі об'єднання позовних вимог відповідно до статті 58 ГПК, а також у випадках подання позовної заяви кількома позивачами до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі заявлених кожним з них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону «Про судовий збір»). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним з кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт повного надходження належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один з позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума останнього зменшується пропорційно долі заявлених ним вимог. Якщо до господарського суду звертаються кілька позивачів з вимогою немайнового характеру до одного або кількох відповідачів, коли ціна позову відсутня і долю кожного з позивачів у такій ціні визначити неможливо, а предмет позову за вимогами кількох позивачів є одним і тим же, можлива сплата судового збору одним чи кількома з них у розмірі, передбаченому підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону.

Судом прийнято до розгляду позовну заяву, із чотирма заявленими вимогами немайнового характеру. Означене об'єднання зумовлює необхідність у відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» сплачувати судовий збір за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру, які згідно ч. 2 ст. 4 вказаного Закону складають для господарський судів - за подачу позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати (1 147,00 гривень).

Як роз'яснено Пленумом Вищого господарського суду України в п.2.11. Постанови №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Судом позов був прийнятий до розгляду зі сплаченим позивачем 1 судовим збором у розмірі 1 147,00 гривень, що відповідає лише одній із заявлених вимог немайнового характеру. Крім того позивачем було сплачено суму судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1720,50 грн.

Таким чином, в процесі розгляду справи встановлено факт недоплати судового збору в сумі 3 341,00 грн. (1147,00 грн. * 3 позовні вимоги=3341,00грн.).

Відповідно до п.2.23. вищезазначеної постанови якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд в залежності від конкретних обставин справи може у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, підстави виникнення та результати розгляду спору, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача 2, а саме:

- стягнути на користь позивача 1 - сплачений ним судовий збір в сумі 2 867,50 грн.;

- стягнути на користь держави судовий збір в сумі 3 341,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1, м.Донецьк, ОСОБА_2, м. Донецьк, ОСОБА_3, м.Донецьк до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс», м.Донецьк 2.Компанії «Інмодал Компані Лімітед», м. Кінгстаун, Сент-Вінсент про визнання недійсним рішення, прийнятого на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс», що оформлені протоколом від 16.11.2007 року та визнання недійсними договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Онко Дженерікс- задовольнити.

Визнати недійсними рішення, прийняті на Загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс», що оформлені Протоколом від 16.11.2007р.

Визнати недійсним Договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс», який укладений між ОСОБА_1 та Компанією «Інмодал Компані Лімітед» 16.11.2007 р.

Визнати недійсним Договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс», який укладений між ОСОБА_2 та Компанією «Інмодал компані лімітед» 16.11.2007 р.

Визнати недійсним Договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Онко Дженерікс», який укладений між ОСОБА_3 та Компанією «Інмодал Компані Лімітед» 16.11.2007р.

Стягнути з Компанії «Інмодал Компані Лімітед» (Сент-Вінсент, м.Кінгстаун, вул.Бонаді, 112) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2 867,50 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят сім гривень п'ятдесят копійок).

Стягнути з Компанії «Інмодал Компані Лімітед» (Сент-Вінсент, м.Кінгстаун, вул.Бонаді, 112) на користь держави судовий збір у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) гривню.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2013р.

Суддя К.С. Харакоз