Рішення № 31093726, 30.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.04.2013р. Справа № 905/1318/13-г

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

при секретарі судового засідання Костіній Я.О.,

розглянувши матеріали справи за позовом Промислово-комерційного приватного підприємства з правом найму робочої сили «Ладомир», м. Амвросіївка, Донецька область,

до відповідачів: 1. Амвросіївської районної державної адміністрації, м. Амвросіївка, Донецька область; 2. Єлизавето-Миколаївської сільської ради, с. Єлизавето-Миколаївка, Амвросіївський район, Донецька область,

про визнання права власності на гідротехнічну споруду (греблю) ставка, -

За участю:

представник позивача не з'явився;

представник відповідач 1 не з'явився;

представник відповідача 2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Промислово-комерційне приватне підприємство з правом найму робочої сили «ЛАДОМИР», м.Амвросіївка, Донецька область (далі – Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Амвросіївської районної державної адміністрації, м. Амвросіївка, Донецька область (далі – Відповідач 1) та Єлизавето-Миколаївської сільської ради, с. Єлизавето-Миколаївка, Амвросіївський район, Донецька область (далі – Відповідач 2) про визнання права власності на гідротехнічну споруду (греблю) ставка.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на договір оренди водного об’єкту загальнодержавного значення № 09-07 від 24.12.2007р, зазначав, що підприємство весь цей час займалось обслуговуванням дамби, слідкувало за її технічним станом, проводило капітальний ремонт, укріплювало берег, утримувало, забезпечуючи безпеку та її цільове використання. На підтвердження даних фактів, ПК ПП «Ладомир» було укладено договір про надання транспортних послуг №14/08-2008 від 14.08.2008р, договір про надання послуг механізмів при будівлі греблі ставка №05-09 від 06.05.2009р. Також, позивач наполягав, що в результаті проведеного будівництва ПК ПП «Ладомир» було фактично створено новий об’єкт права власності.

22.02.2013р. ухвалою суду провадження по справі було порушено.

Ухвалою суду вiд 18.04.2013р. за клопотанням позивача було продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 02.05.2013р.

25.04.2013р. представник Донецького обласного управлiння водних ресурсiв надав суду iнформацiю про внесення до Державного водного кадастру даних про ставок площею водного дзеркала 2,95 га, який розташований в балцi Лиса в басейнi рiчки Кринка на території Єлизавето-Миколаївської сільської ради Амвросіївського району, а також данi про користувачiв даного водного об’єкту. Крiм того, повiдомив про данi iнвентарiзації, згiдно до яких спiрна гiдротехнiчна споруда є безхазяйною.

У судовому засіданні 25.04.2013р. була оголошена перерва до 30.03.2013р.

30.04.2013р. через канцелярію суду надійшла заява про колегіальний розгляд справи, яку залишено судом без задоволенняі за відсутності підстав.

Представник позивача в судове засідання 30.04.2013р. не з'явився, про причини неявки не повiдомив.

Представник відповідача 1 в судове засідання 30.04.2013р. не з'явився про причини неявки не повідомив. 13.03.2013р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №310 від 12.03.2013р, згідно якої повідомив, що води (водні об’єкти) є виключно власністю Українського народу та надаються тільки у користування відповідно до ст. 6 Водного кодексу України. А також, зазначав, що гідротехнічна споруда є невід’ємною частиною водного об’єкта, так як без неї неможливе існування та функціонування самого водного об’єкту.

Представник відповідача 2 в судове засідання 30.04.2013р. не з'явився, у відзиві на позовну заяву №18/01-24 від 11.03.2013р. зазначив, що сільська рада не заперечує проти правомірного набуття права власності на майно, реалізації законних прав та інтересів позивача ПК ПП «Ладомир», з урахуванням вимог та обмежень діючого законодавства.

Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами справи в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2007р. між Амвросіївською райдержадміністрацією (орендодавець) та ПК ПП «Ладомир» (орендар) було укладено договір оренди водного об’єкту загальнодержавного значення №09/07 від 24.12.2007р., згідно з п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне строкове користування водний об’єкт загальнодержавного значення, ставок об’ємом води 87,0 (вісімдесят сім) тис.м куб. площею водного дзеркала 2,95 (дві цілих дев’яносто п’ять сотих) га розташованих в балці Лиса в басейні річки Кринка на території Єлизавето-Миколаївської сільської ради Амвросіївського району для риборозведення.

Розділом 3 договору оренди на відповідача, серед іншого, покладені обов'язки щодо:

- використовувати водний об’єкт тільки за його прямим призначенням виключно для цілей, визначених в п 1.1. (п.3.8);

- до встановлення власника гідротехнічних споруд, здійснювати їх технічне обслуговування, ремонт, пропуск паводку. Після встановлення власника гідротехнічних споруд укласти з ним договір про сумісне використання, технічне обслуговування, ремонт пропуск паводку (п. 3.10);

- укласти договір оренди на користування землями водного фонду в порядку установленим діючим законодавством в термін не пізніше шести місяців з моменту підписання даного договору (п. 3.14);

- орендар не має права без погодження власника гідротехнічних споруд та обласного виробничого управління меліорації і водного господарства виконувати на водоймищі перебудову гребель та гідротехнічних споруд, будівництво нових гідротехнічних споруд та інших споруд, здійснювати самовільний забір та скид води (п. 3.17).

Договір дійсний з моменту підписання(п. 5.1).

Згідно п. 5.2. термін дії договору 10 років (том 1 а.с. 23-25).

24.01.2008р. Донецьким міжрайонним управлінням водного господарства була проведена перевірка додержання вимог водного законодавства, норм та правил у галузі використання й охорони водних ресурсів, дотримання правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв, режиму рибогосподарської діяльності у межах водоохоронних зон на вищезазначеному ставку. В результаті перевірки вищезазначеною установою було складено припис №12 від 24.01.2008р., в якому зазначено, що потрібно вжити заходи щодо упорядкування території та виконати капітальний ремонт греблі (том 1 а.с. 49-50).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП ПК «Ладомир» під час користування орендованим водним об’єктом загальнодержавного значення здійснило капітальний ремонт гідротехнічної споруди (греблі) ставка (договір надання послуг №14/08-2008 від 14.08.2008р., рахунок № 00000001 від 28.01.2009р., рахунок №в-00000003 від 01.04.2009р., рахунок №в-00000004 від 05.05.2009р., рахунок №в-00000005 від 04.06.2009р., рахунок №00000006 від 01.07.2009р., рахунок №в-00000007 від 02.09.2009р., рахунок №в-00000009 від 02.12.2009р., рахунок №в-00000010 від 05.10.2010р., акт №1 від 28.01.2009р., акт №4 від 05.05.2009р., акт №5 від 04.06.2009р., акт №7 від 02.09.2009р., акт №3 від 01.04.2009р., договір №05-09 на послуги механізмів №05-09 від 06.05.2009р., звіт про незалежну оцінку № 372 ) (том 1 а.с. 51-97).

30.10.2012р. позивач звернувся до КП «Амвросіївське БТІ» із запитом №144 про реєстрацію права власності на вказані гідротехнічні споруди ставка, який знаходиться на території Єлизавето-Миколаївської сільської ради.

31.10.2012р. ПК ПП «Ладомир» отримало відповідь №574, в якій зазначено, що гідротехнічна споруда (гребля), яка розташована в балці Лиса в басейні річки Кринка на території Єлизавето-Миколаївської сільської ради Амвросіївського району, не зареєстрована.

Також 30.10.2012р. позивач звернувся до Єлизавето-Миколаївської сільської ради з запитом №145 про реєстрацію права власності на вказані гідротехнічні споруди ставка.

31.10.2012р. позивач отримав відповідь № 61/02-24 від Єлизавето-Миколаївської ради, згідно якої вказана гідротехнічна споруда на балансі сільської ради не знаходиться, права власності на гідротехнічну споруду вищевказаного об’єкту за сільською радою не числиться (том 1 а.с. 26-29).

Відповідно до відомостей Амвросіївської районної державної адміністрації Донецької області, що містяться в матерiалах водоймищ по Амвросiївському району станом на 01.05.2011р., гiдротехнiчна споруда (гребля), яка розташована в балці Лиса в басейні річки Кринка на території Єлизавето-Миколаївської сільської ради є безхазяйною. Було проведено вжиття заходiв для визначення власника, а саме, надане оголошення в газету «Луч Iнформ» вiд 08.12.2007р. №49.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи положення ст. 33 ГПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом розгляду справи є визнання права власності на гiдротехнiчну споруду (греблю), яка розташована в балці Лиса в басейні річки Кринка на території Єлизавето-Миколаївської сільської ради. Позивач зазначає, що в результаті проведеного будівництва ПК ПП «Ладомир» було фактично створено новий об’єкт права власності.

Правове регулювання зазначеного способу набуття права власності визначено ст. 332 ЦК України, якою визначено, що переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ, при цьому особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість.

Гідротехгічна споруда (гребля) є об'єктом права власності, на який поширюється режим нерухомої речі, оскільки, за ознаками наведеними у ст. 181 Цивільного кодексу України, оскільки є об'єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни призначення, що зумовлює застосування до спірних правовідносин положень ч.2 ст.331 ЦК України, що регулює порядок набуття права власності на нерухоме майно.

Так, відповідно до частини 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За приписами ст. 375 ЦК України, ст. 125 ЗК України право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки; право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тому при вирішенні спору, що виникає у зв'язку з будівництвом на спірній земельній ділянці об'єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об'єктів і документів про виділення земельної ділянки.

В силу ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Таким чином, законодавцем визначено наступні ознаки самочинного будівництва:

- об'єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку;

- відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва;

- створення об'єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об'єкт нерухомого майно самочинним будівництвом.

Оскільки, по-перше об'єкт нерухомого майна збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку, та не введено до експлуатації належним чином, суд приходить до висновку, що це майно є самочинним будівництвом.

Самочинне будівництво являє собою правопорушення, що полягає в порушенні норм земельного законодавства, що регулює надання земельної ділянки під будівництво, або містобудівних норм, що регулюють проектування й будівництво. Тому особа, що здійснила самочинне будівництво, не є законним власником.

Частиною 2 ст. 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно п. “б” ст. 80, ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України суб’єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Пунктами “а”, “є” ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержання земельного та екологічного законодавства.

За приписами ст. 95 Земельного кодексу України та ст. 25 Закону України “Про оренду землі” орендар має право зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати, багаторічні насадження, лише за письмовою згодою орендодавця.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази погодження власником земельної ділянки будівництва позивачем спірного об’єкту нерухомості.

Крім того, господарський суд зазначає, що згідно ст.5 Закону України “Про основи містобудування”, ст.ст.30, 31 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, ст.9 Закону України “Про архітектурну діяльність” будівництво об’єкту нерухомості вимагає розробки і затвердження у встановленому порядку компетентними органами проекту його будівництва та отримання дозволів і узгоджень відповідних органів та служб на здійснення будівельних робіт.

Отже, вимагаючи визнати право власності на нерухоме майно, позивач з допомогою належних та допустимих доказів повинен довести дотримання ним вимог зазначених норм щодо будівництва нерухомого майна.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Суд не повинен заміняти органи, на які покладені обов'язки по видачі дозволів на будівництво й узгодженню забудови, визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку повинне залишатися винятковим способом захисту права.

В матеріалах справи наявні докази звернення позивача до компетентних органів з питання узаконення самочинного будівництва.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що дана гідротехнічна споруда, яка розташована в балці Лиса в басейні річки Кринка на території Єлизавето-Миколаївської сільської ради є безхазяйною. Даний факт підтверджується матеріалами інвентаризації водоймища по Амвросіївському району станом на 01.05.2011р. (т.2 а/с 113-134).

Цивільний кодекс України виділяє декілька способів набуття права власності, зокрема набуття права власності на безхазяйну річ (стаття 335 Цивільного кодексу України).

Так, статтею 335 Цивільного кодексу України визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Документи, які підтверджують факт визнання майна безхазяйним, у відповідності до вимог ст. 335 Цивільного кодексу України, відповідач 1 суду надав, а саме матерiали інвентаризації водоймищ по Амвросiївському району станом на 01.05.2011р, згідно яких гідротехнічна споруда є безхазяйною та 08.12.2007р. було надане оголошення в газету «Луч Iнформ».

Відповідно до ч.3 ст.335 ЦК України безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього кодексу.

Згідно ч.3 ст. 344 ЦК України у випадку, якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності

24.12.2007р. між Амвросіївською райдержадміністрацією (орендодавець) та ПК ПП «Ладомир» (орендар) було укладено договір оренди водного об’єкту загальнодержавного значення №09/07 від 24.12.2007р.

Вказаний договір є чинним на час розгляду справи, оскільки строк дії договору не закінчився, у встановленому законом порядку не розірваний та не визнаний судом недійсним і саме на його підставі позивач здійснює користування спірним нерухомим майном – гідротехнічною спорудою (греблею).

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснювалося технічне обслуговування та ремонтні роботи даної гідротехнічної споруди (греблі), що є виконанням умови п. 3.10 даного договору.

Як вбачається із змісту 344 ЦК України набувальна давність поширюється на випадки фактичного незаконного володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, у даному випадку договору оренди від 24.12.2007р., виключає застосування набувальної давності.

Той факт, що спірне майно в теперішній час не має власника, не є обставиною, з якою пов'язується виникнення права на захист майнового інтересу позивача, шляхом подання позову про визнання права власності на спірне майно.

Згідно з вимогами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірність будівництва (перероблення) спірного майна.

З урахуванням викладеного, обставин справи та наданих доказів, вимога позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно, а саме на гідротехнічну споруду (греблю), яка розташована в балці Лиса в басейні річки Кринка на території Єлизавето-Миколаївської сільської ради, є не обґрунтованою, належним чином не доведеною та як слід не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задаволенi позовних вимог Промислово-комерційного приватного підприємства з правом найму робочої сили «Ладомир», м. Амвросіївка, Донецька область до 1.Амвросіївської районної державної адміністрації, м. Амвросіївка, Донецька область; 2.Єлизавето-Миколаївської сільської ради, с. Єлизавето-Миколаївка, Амвросіївський район, Донецька область про визнання права власності на гідротехнічну споруду (греблю) ставка - выдмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07 травня 2013 року.

Суддя К.С. Харакоз