Рішення № 31093718, 24.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.04.2013р. Справа № 5006/11/156/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Кротіновій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Рома «ЛТД», м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 23855495,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк, ЄДРПОУ 33967456,

про стягнення 27884,12 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Кузнєцова А.С. - за довіреністю;

Дяченко І.А. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Рома «ЛТД», звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк про стягнення 27884,12 грн., у тому числі 27378,17 грн. суми основного боргу та 505,95 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу №753 від 11.12.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3%річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору купівлі-продажу №753 від 11.12.2009р., накладних №1606.1 від 16.06.2011р., №0809.6 від 08.09.2011р., №2209.3 від 22.09.2011р., №2209.4 від 22.09.2011р., №0610.1 від 06.10.2011р., в№ 2411.10 від 24.11.2011р., Довіреностей №0245 від 16.06.2011р, №0354 від 08.09.2011р., №0371 від 2011р., №0397 від 06.10.2011р., № 0471 від 24.11.2011р., Акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 31.07.2012р., Лису на адресу Відповідача вих. № 03/02-1 від 03.02.2012р. з доказами їх отримання ТОВ «ТС Обжора».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.20, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 712 Цивільного кодексу України.

29.10.2012р. Відповідачем була подана зустрічна позовна заява про визнання Договору №753 від 11.12.2009р., укладеного між ТОВ «ТС Обжора» та ТОВ «ВКФ «Рома, ЛТД» недійсним.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.10.2012р. було повернено вказану зустрічну позовну заяву без розгляду.

У зв'язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ «ТС Обжора» на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2012р., провадження у справі №5006/11/156/2012 було зупинено Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.11.2012р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.11.2012р. у справі №5006/11/156/2012р. апеляційну скаргу ТОВ «ТС Обжора» повернено заявникові.

08.11.2012р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з Відповідача суму основного боргу 20248,17 грн. та суму 3% річних 505,95 грн.

Вказана заява прийнята господарським судом Донецької області як така, що подана у відповідності з нормами ст.22 ГПК України.

Також представником Позивача надані письмові пояснення по справі, згідно яких він вказує, що всі відносини між сторонами здійснювались в рамках та на підставі договору №753 від 11.12.2009р. Обставини, обумовлені п. 5.4., 5.5., 5.6 договору №753 від 11.12.2009р. не наставали.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.11.2012р., враховуючи надходження справи до господарського суду Донецької області, поновлено провадження у справі №5006/11/156/2012.

У зв'язку з надходженням запиту Донецького апеляційного господарського суду, направленого враховуючи надходження касаційної скарги ТОВ «ТС Обжора» на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.11.2012р., Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2012р.провадження у справі №5006/11/156/2012 було зупинено.

Ухвалами Вищого господарського суду України, касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12.11.2012р. та від 07.03.2013р. зі справи №5006/11/156/2012 повернено ТОВ «ТС Обжора».

Враховуючи повернення справи №5006/11/156/2012 до господарського суду Донецької області, провадження по даній справі поновлено ухвалою господарського суду Донецької області від 10.04.2013р.

Через канцелярію господарського суду Донецької області 24.04.2013р. представником Позивача долучено до матеріалів справи копії Платіжних доручень №8447_7А028 від 10.07.2012р., №9846_8А029 від 10.08.2012р та Возвратної накладної №2653866 від 30.08.2012р.

Представник Відповідача в судові засідання не з'явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, він повідомлений належним чином про час та місце слухання справи..

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

11.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Рома, ЛТД», м. Запоріжжя, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк, укладено договір купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу №753 від 11.12.2009р

Строк дії даного договору у відповідності до п.8.1 встановлений до 15.01.2011р. Якщо жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про припинення дії Договору не менше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати припинення його дії, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих жде умовах.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору Позивач (Продавець) поставляє та передає у власність Відповідача (Покупця), а Відповідач приймає та оплачує товар на умовах та порядку, визначеному цим Договором, згідно замовлення на поставку та товаророзпорядчої документації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Покупець надає замовлення на поставку Продавцю на підставі Специфікації, затвердженій сторонами, в якій приведений асортимент (список) товарів, які поставляються за цим договором, їх ціни. Специфікація є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.2.).

Замовлення на поставку товарів є обов'язковим для Продавця. Замовлення на поставку може надаватись Продавцю у письмовій формі, усній формі, факсом, електронною поштою за 1 день до поставки. Продавець зобов'язаний передати підтвердження виконання замовлення на поставку протягом 1 робочого дня з моменту отримання замовлення на поставку через представника Позивача, уповноваженого приймати замовлення на поставку Покупця (п.2.2.2.).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що товари приймаються за кількістю та якістю у відповідній торгівельній точці Покупця, куди товари поставляються Продавцем, ні підставі транспортних накладних та інших супроводжувальних документів, які підтверджують кількість товарів.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно накладних №1606.1 від 16.06.2011р., №0809.6 від 08.09.2011р., №2209.3 від 22.09.2011р., №2209.4 від 22.09.2011р., №0610.1 від 06.10.2011р., № 2411.10 від 24.11.2011р., Позивач передав продукцію, а саме папір КЛ 57/12 термо (60м), КЛ 48-57/12 термо (60м), КЛ 55-59, 5/12 термо (40м), КЛ 48-59, 5/12 термо (40м) Відповідачу на загальну суму 35237,68грн.

Останнім означений товар прийнято, що підтверджується підписом осіб Відповідача на даних документах, скріпленим штампом підприємства, а також довіреностями на отримання цінностей вказаних осіб №0245 від 16.06.2011р, №0354 від 08.09.2011р., №0371 від 2011р., №0397 від 06.10.2011р., № 0471 від 24.11.2011р.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Господарський суд вказує, що в накладних №1606.1 від 16.06.2011р., №0809.6 від 08.09.2011р., №2209.3 від 22.09.2011р., №0610.1 від 06.10.2011р., № 2411.10 від 24.11.2011р., на відміну від накладної №2209.4 від 22.09.2011р., відсутні вказівки про їх віднесення до договору поставки № 753 від 11.12.2009р.

Проте як вказує Позивач, та не спростував Відповідач, усі правовідносини між ТОВ «ВКФ «Рома, ЛТД» та ТОВ «ТС Обжора» здійснювались у рамках та на підставі договору купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу №753 від 11.12.2009р. та його невід'ємних частин.

Означене також підтверджується здійсненням Відповідачем часткових оплат за договором №753 від 11.12.2009р. згідно платіжних доручень №8081 від 30.06.2011р., №14877 від 21.11.2011р., №8447 від 10.07.2012р., №9846 від 10.08.2012р., Актом звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 30.11.2011р. та Возвратною накладною №2653866 від 30.08.2012р.

Враховуючи означене, господарський суд приходить до висновку про здійснення вищевказаних поставок товару в межах та на умовах договору № 753 від 11.12.2009р.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором купівлі-продажу № 753 від 11.12.2009р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 5.3. договору купівлі-продажу встановлено, що Покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, передану Продавцем товару, не пізніше ніж 21 банківських дні з моменту передачі такої партії товару.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, Покупцем грошове зобов'язання перед Постачальником в частині розрахунку за прийнятий товар, у відповідності до перелічених вище накладних, виконано не в повному обсязі.

Таким чином, суд вважає, що Позивачем доведений факт наявності заборгованості у Відповідача за договором №753 від 11.12.2009р. у сумі 20248,17 грн.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 505,95 грн. (період згідно розрахунку).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, пунктом 5.3. договору купівлі-продажу встановлено, що Покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, передану Продавцем товару, не пізніше ніж 21 банківських дні з моменту передачі такої партії товару.

Враховуючи пояснення Позивача по справі, не спростовані Відповідачем, згідно яких до правовідносин між ТОВ «ВКФ «Рома, ЛТД» та ТОВ «ТС Обжора» за спірним правочином, сторонами не застосовувались норми 5.4., 5.5., 5.6 договору № 753 від 11.12.2009р. Відповідно, обставини, які зумовили б застосування зазначених норм договору є такими, що не настали.

Приймаючи до уваги дати поставок товару та викладені умови оплати, остаточний розрахунок за поставлений товар згідно накладних, на підставі яких Відповідачем здійснений розрахунок 3% річних, повинен бути здійснений не пізніше нижченаведених дат:

накладна №1606.1 від 16.06.2011р. на суму 9093,6 грн. (заявлено нарахування на суму 1234,09 грн.) - 07.07.2011р.;

накладна №0809.6 від 08.09.2011р. на суму 5515,2 грн. - 29.09.2011р.;

накладна №2209.3 від 22.09.2011р. на суму 7354,24 грн. - 13.10.2011р.;

накладна №0610.1 від 06.10.2011р. на суму 4680 грн. - 27.10.2011р.;

накладна №2411.10 від 24.11.2011р. на суму 1219,2 грн. - 15.12.2011р.

З огляду на обумовлений сторонами порядок оплати - 21-ти денний строк з дня передачі товару, встановлений договором №753 від 11.12.2009р., межі заявлених позовних вимог, належними періодами нарахування 3% річних по спірним накладним є такі:

накладна №1606.1 від 16.06.2011р. на суму 1234,09 грн. - з 10.07.2011р. по 09.08.2011р;

накладна №0809.6 від 08.09.2011р. на суму 5515,2 грн. - з 30.09.2011р. по 09.08.2012р;

накладна №2209.3 від 22.09.2011р. на суму 7354,24 грн. - з 14.10.2011р по 09.08.2012р.;

накладна №0610.1 від 06.10.2011р. на суму 4680 грн. - з 28.10.2011р. по 09.08.2012р;

накладна №2411.10 від 24.11.2011р. на суму 1219,2 грн. - з 16.12.2011р. по 09.08.2012р.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд дійшов висновку про те, що з Відповідача підлягає стягненню сума нарахувань 3% річних, яка становить 474,48 грн.

Згідно роз'яснень, наданих у п. 2.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Одночасно, приймаючи до уваги, що Позивачем первісно було сплачено судовий збір у розмірі 1 609,50 грн., що відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» відповідає мінімальній сумі судового збору, зменшення розміру позовних вимог не змінює розмір судового збору, який підлягав би сплаті за цих обставин, суд дійшов висновку, що сплачений Позивачем судовий збір підлягає стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Рома, ЛТД», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк про стягнення 20754,12 грн., з яких 20248,17 грн. сума основного боргу, 505,95 грн. - три відсотки річних від простроченої суми задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (83050, м.Донецьк, пр. Театральний, 4, п/р 26004150458871 в Донецькій обл. філії АКБ «Укрсоцбанка» МФО 334011, ЄДРПОУ 33967456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «РОМА, ЛТД» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39, п/р 26004038650001 у АКБ «Індустриалбанк», МФО 313849, ЄДРПОУ 23855495) 20248,17 грн. суми основного боргу, 474,48 грн. - три відсотки річних від простроченої суми, а також відшкодування сплаченого судового збору 1606,28 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні в іншій частині позову відмовити.

5. У судовому засіданні 24.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст складено та підписано 29.04.2013р.

Суддя С.М. Соболєва