Рішення № 31093717, 25.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.04.2013р. Справа № 905/1186/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Кротіновій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе», м. Харків,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром», м. Маріуполь Донецької області,

про стягнення 332284,82 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Герус І.В. - за довіреністю,

від відповідача: Аліпа О.Л. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе», м. Харків звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром», м. Маріуполь Донецької області про стягнення 332284,82 грн., у тому числі 324547,06 грн. основного боргу, 7737,76 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №43/12/0025 від 14.02.12р., внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору про творче співробітництво №70/5 від 20.11.2008р., договору поставки №43/12/0025 від 14.02.2012р., Специфікацій №1, №4 до договору № 43/12/0025 від 14.02.2012р., рахунків-фактур №702032 від 20.02.2012р., №000235 від 03.04.2012р., Видаткових накладних №702110 від 04.04.2012р., №000235 від 24.04.2012р., Довіреностей №77 від 03.04.2012р., №112 від 24.04.2012р., листів Відповідача від 23.02.2012р. №103, від 14.03.2012р. №157, від 11.06.2012р. №361, від 04.12.2012р. №645.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 253, 509, 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнає в частині основного боргу та вказує про безпідставність заявлення до стягнення 3% річних.

До матеріалів справи представником Відповідача долучено Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 28.02.2013р.

20.03.2013р. представником Позивача надано письмові пояснення по справі, згідно яких він вказує, що 20.03.2013р. ним за допомогою факсимільного зв'язку надіслано рахунок №702032 від 20.02.2012р., а 03.04.2012р. рахунок №000235 від 03.04.2012р., докази надіслання вказаних рахунків факсимільним зв'язком відсутні.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області справу №905/1186/13-г передано судді Мальцеву М.Ю.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.03.2013р. справу №905/1186/13-г передано судді Соболєвій С.М.

Згідно письмових пояснень Позивача, Відповідач у власних листах на адресу ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» підтвердив наявну заборгованість перед Позивачем.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

20.11.2008р. між сторонами був укладений договір про творче співробітництво №70/5 від 20.11.2008р., відповідного до якого Відповідач доручив, а Позивач взяв на себе зобов'язання у десятиденний строк після підписання договору передати повнокомплектний трактор ХТЗ-150К-09 з комплектом ЗИП за актом в установленому порядку. Відповідач розробляє комплект конструкторської документації, виготовляє дослідний зразок, проводить попередні (заводські) випробування маневрового тягачу з використанням комбінованого ходу на базі трактора ХТЗ-150К-09 та пред'являє маневровий тягач на приймаючі випробування. Позивач забезпечує конструкторський супровід розробки, виготовлення та випробування, а також погодження комплекту конструкторської документації маневрового тягачу з використанням комбінованого ходу на базі трактора ХТЗ-150К-09 (Розділ 1).

Сторони виконують вищевказані роботи без взаємних фінансових зобов'язань (п.3.1.). Строк дії договору 365 днів з моменту підписання (п.4.1.).

Рішення про подальше використання маневрового тягачу (повернення дослідного зразку маневрового тягачу Позивачу для проведення експлуатаційних випробувань чи реалізація третій особі) сторони приймають після завершення робіт за даним договором (п.4.2.). У випадку неприйняття сторонами рішення про подальше використання маневрового тягачу, вказаного у п.4.2. Договору, Відповідач зобов'язаний у 5-ти денний строк повернути трактор ХТЗ-150К-09 Позивачу в технічно справному стані. Передача трактора ХТЗ-150К-09 підтверджується Актом приймання-передачі (п.4.6.).

На виконання умов даного договору сторонами був підписаний Акт приймання-передачі трактору №702767 від 23.12.2008р.

В подальшому, між ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» (Продавець) та ТОВ «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» (Покупець) укладено договір поставки №43/12/0025 від 14.02.2012р.

Відповідно до умов даного договору, позивач (Продавець) зобов'язався поставити, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити продукцію (товар) на умовах даного договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що номенклатура, асортимент, кількість, ціна товару, строки поставок вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Поставка товару здійснюється на умовах EXW франко-завод (склад Продавця) згідно правилам «Інкотермс-2010» (п.4.1.). Здача-приймання продукції оформлюється актом приймання-передачі в двох екземплярах, по одному для кожної із сторін. В момент передачі товару Покупцю передаються також товаророспорядні документи: видаткова накладна та податкова накладна (п.4.2.).

У Специфікації №1 до договору №43/12/0025 від 14.02.2012р. сторони конкретизували найменування, кількість та ціну продукції, що поставляється, а саме Трактор колесний ХТЗ-150К-09 (двигун ЯМЗ-236Д-3) з комплектом ЗИП заводський № 589936, рік випуску - 2008р. у кількості 1 шт. на загальну суму з ПДВ 316050 грн. Поставка товару здійснюється після оплати 100% вартості товару протягом 5 календарних днів на умовах EXW франко-завод (склад Продавця) згідно правилам «Інкотермс 2010».

У Специфікації №4 до договору №43/12/0025 від 14.02.2012р. сторони конкретизували означення, найменування, кількість та суму товару, що поставляється, а саме 16 ГЦ. 100/50 ППдр.000.01.250А, гідроциліндр порш.дії ТУ У29.1-32438907-001-2003 у кількості 2шт., 150.56.029-1В тяга верхня у кількості 3шт., на загальну суму 8497,06 грн. Поставка товару здійснюється після оплати 100% вартості товару протягом 5 календарних днів на умовах EXW франко-завод (склад Продавця) згідно правилам «Інкотермс 2010».

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів.

Згідно наданих суду видаткових накладних №702110 від 04.04.2012р. на суму 316050 грн., № 000235 від 24.04.2012р. на суму 8497,06 грн., Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 324547,06 грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписами уповноважених осіб Відповідача на даних документах, скріпленими печаткою підприємства Відповідача.

Повноваження осіб, яка здійснили приймання зазначеної продукції підтверджуються довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких наявні у матеріалах справи, а саме №77 від 03.04.2012р., №112 від 24.04.2012р.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що Покупець здійснює попередню оплату 100% вартості товару на розрахунковий рахунок Продавця згідно виставленого рахунку.

До матеріалів справи Позивачем надано рахунки-фактури №702032 від 20.02.2012р. та №000235 від 03.04.2012р.

Як визначено п.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Як вбачається з п.п. 1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони та якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

При цьому, ч.1 ст.181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з фактичних правовідносин, що виникли між Позивачем та Відповідачем по справі, сторони своїми конклюдентними діями змінили порядок розрахунків, який передбачений п.3.1 договору №43/12/0025 від 14.02.2012р., а саме обумовили поставку товару без попередньої оплати.

Конклюдентні дії особи виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір цієї особи.

Отже, враховуючи наведені норми матеріального права та ті обставини, що Відповідачем не здійснено передплату за умовами договору №43/12/0025 від 14.02.2012р., проте прийнято означений у вищевказаних накладних товар, а Позивачем фактично його поставлено без отримання попередньо оплати, господарський суд приходить до висновку, що сторони відійшли від умов вказаного договору поставки в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма матеріального права розміщена у главі 48 ЦК України "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зздійснивши комплексний аналіз норм законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

У зв'язку з чим, покупець (відповідач у даному випадку) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, чого зроблено не було. Тобто, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Отже, загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем після отримання товару.

Враховуючи відсутність доказів протилежного, керуючись приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, дійшов висновку, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару на суму 324547,06 грн.

В порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем у вказаній сумі не виконано.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 7737,76 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням зокрема процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (п.2.).

Означене встановлено Верховним судом України у Постанові від 12.12.2011р. (про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2011р. у справі №07/238-10), та вказано, що зокрема 3% річних нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Твердження Відповідача про безпідставність заявлення до стягнення 3% річних, враховуючи означене, господарський суд не приймає.

Таким чином, враховуючи вищевказане, дати настання виконання Відповідачем обов'язків з оплати поставленого товару, межі позовних вимог, визнання Відповідачем позовних вимог в частині основного боргу, господарський суд приходить до висновку, що є правомірним нарахування 3% річних у період за Видатковою накладною №702110 від 04.04.2012р. - з 05.04.2012р., за Видатковою накладною № 000235 від 24.04.2012р. - з 25.04.2012р. згідно наданого розрахунку Позивача.

З врахуванням даного, перевіривши наданий розрахунок Позивача за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», зважаючи на межі позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що 3% річних підлягають задоволенню у сумі, визначеній Позивачем, а саме 7737,76 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі - покладаються на Відповідача по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром», м. Маріуполь Донецької області про стягнення 332284,82 грн., у тому числі суми основного боргу 324547,06 грн. та 3% річних у сумі 7737,76 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» (87523, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Монтажна, 5 код ЄДРПОУ 13509917, банківські реквізити не визначено) на користь Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» (61007, Харківська область, м. Харків, пр. Московський, 275, код ЄДРПОУ 05750295, банківські реквізити не визначено) суму основного боргу 324547,06 грн., 3% річних у сумі 7737,76 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 6645,7 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У судовому засіданні 25.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено та підписано 30.04.2013р.

Суддя С.М. Соболєва